Кавовий напій є одним із світових фаворитів
Нині існує багато варіантів приготування цього ароматного напою. Наприклад, на початку ХХ століття міланський інженер Луїджі Беццера винайшов механічну кавомашину. Відтоді термін «еспресо» став означати міцну каву, приготовану під високим тиском. Саме цей винахід поклав початок сучасній кавоварці для еспресо. І, до речі, саме цей метод приготування кави найчастіше полюбляють споживати в Україні.
Походження кави досі невідоме. Проте існує легенда, яка припускає, що напій походить із Ефіопії. Згідно з міфом, пастух на ім’я Калдим помітив, що його кози стали надзвичайно енергійними після того, як з’їли ягоди з кавового дерева. Він розповів про це ченцям, які почали варити напій, щоб не спати під час нічних молитов.
Кава швидко поширилася на Близький Схід, особливо в Ємен, де виникли перші кав’ярні. До ХVІ століття напій потрапив в Османську імперію, а звідти в Європу через торгові шляхи.
На українські землі кава прийшла завдяки Патріку Гордону, який 1678 року був комендантом Києва. За час свого перебування пан Гордон привчив киян до світського життя, яке вже тоді не обходилося без чашечки кави, особливо, якщо треба було обговорити ділові питання.
Але в ті часи кавовий напій виключав додавання різних солодких доповнень, тому на вигляд був чорним, а на смак просто гірким. Лише через п’ять років у Європі український козак Юрій Кульчицький, власне, й подарує західним громадянам альтернативний варіант приготування кави. Одного разу Юрій потрапив у полон до османів, а звідти й перейняв не лише їхню мову, а й традицію пити каву.
До речі, цілком імовірно й те, що саме Кульчицький навчив Богдана Хмельницького пити каву, який також був відомий своєю пристрастю до цього напою.
Пізніше Кульчицький удосконалив напій, додавши в нього цукор і вершки, а у Відні відкрилася його кав’ярня «Під синьою пляшкою». Так виникла легендарна «кава по-віденськи», а кавова культура, що зародилася в Австрії, потім поширилася на Львів (тоді місто було відомим торговельним центром Речі Посполитої), звідки успішно перетекла й на решту українських територій.
До кінця ХVІІІ століття кава стала частиною щоденного життя Києва, проте була в доступі тільки у багатих верств суспільства. Напій, який став символом інтелектуальних зустрічей, насамперед, уживала інтелігенція.
У 1840 році завдяки німецькому купцеві Готлібу Фінке на вулиці Михайлівська відкривається перша кав’ярня. Заклад славився не тільки кавовими напоями, а й кондитерськими виробами. Однак не все так просто, оскільки каву все ще могла дозволити собі заможна людина. Тому потрапити до кав’ярні міг не кожен відвідувач, а лише ті, хто мали пристойний вигляд. На вході навіть стояв співробітник, який давав дозвіл на відвідування закладу, куди не пускали солдатів, селян і бідних.
У 1860-х на Хрещатику відкривається ще одна кав’ярня, що мала назву «Швейцарська кондитерська». І як не складно здогадатися, відкрив її справді швейцарець – Мартін Штіфлер. Заклад одразу набув слави найдорожчого. Чашка кави коштувала 20 копійок, що в ті часи дорівнювало ціні за пів кілограма яловичини.
1878 року Бернард Семадені викуповує одну з кав’ярень Штіфлера, засновуючи один із найуспішніших і найзнаменитіших закладів столиці. «Семадені» – кав’ярня Бернарда – славилася найкращими сортами какао та кондитерськими виробами. Заклад став популярним місцем зустрічей людей, які обіймали високі посади, а також відомих особистостей, метою яких була не тільки насолода солодощами та напоями, а й читання газет і журналів, оскільки «Семадені» передплачував різні видання. Крім цього, з появою телефонної станції Бернард Семадені вирішує викупити 1885 року телефонний номер, отже, відвідувачі мали змогу зв’язатися з ким завгодно прямо з кав’ярні.
Ще одним популярним місцем вважалася кондитерська фабрика Франса Голомбека під назвою «Франсуа», яка подавала свою продукцію за більш доступною ціною, ніж конкуренти.
Однак найрозкішнішим місцем, де подавали смачну каву, вважалася кав’ярня «Жоржъ». Заклад розпочав роботу 1872 року на розі вулиць Хрещатик і Прорізна завдяки Георгу Дортенману. Інтер’єр кав’ярні вирізнявся гламурним стилем. Над її оформленням працював Михайло Врубель, а над реконструкцією приміщення – Владислав Городецький, який пізніше частенько сам заходив до «Жоржа».
Завдяки вдалому розташуванню, а також власній кондитерській фішці – торти «від Жоржа» – заклад став культовим. Асортимент «Жоржа» включав чаї, цукерки, тістечка і фігурний шоколад, а серед напоїв шанували такі сорти кави, як «Мокка», «Ява» і «Цейлон».
З початком Першої світової війни кав’ярня активно брала участь у благодійності. Наприклад, у грудні 1914 року «Жоржъ» спільно з трупою українського корифея Миколи Садовського влаштував благодійну акцію – збір коштів для солдатів. Її суть полягала в тому, що артисти, вдягнені в народні костюми, перекривали вхід до кондитерської, створюючи щось на зразок імпровізованого шлагбаума. Відвідувачі могли увійти всередину тільки після того, як опускали монетку в спеціальний кухоль, щоб шлагбаум піднявся. Так колаборація стала успішною і принесла чимало коштів.
Навіть попри економічну кризу, що панувала в цей період, заклад залишався елітним і продовжував орієнтуватися на заможну публіку, за що, звісно, його часто критикували.
Із приходом до влади більшовиків про кавовий напій надовго забули, а відповідні київські заклади зникли. Адже зерна закуповували за кордоном, та й у період напружених геополітичних відносин між соціалістичним та капіталістичним таборами кавовий напій скасовували як атрибут західної культури. Лише за часів правління Хрущова кава потроху почала повертатися, проте здебільшого у форматі цикорію.
За часів незалежності кавова культура швидко поширилася на українських теренах. Відходячи від планової економіки, ринок потроху наповнювався кавовим продуктом. Нині ринок кави в Україні демонструє стійке зростання й розвиток. З’явилося безліч міжнародних і локальних кав’ярень, що в свою чергу, безумовно, надає споживачеві велику кількість альтернатив.
Крім цього, популярність кави можна пояснити тенденцією до здорового способу життя. Як свідчать нові дослідження, звичне споживання кави пов’язано з профілактикою хронічних і дегенеративних захворювань, включно з раком, серцево-судинними хворобами, діабетом і хворобою Паркінсона.
Власне, кава забезпечує профілактику організму, проте важливо розуміти, що такий ефект може залежати від багатьох чинників, як-от генетика, спосіб життя та загальний стан здоров’я. Тому каву краще споживати помірними порціями.
Де в Києві є кава рано-вранці?
«Cafe Marko» – за адресою: вулиця Софіївська, 19, відчиняється о 7:30.
«Avalon» – розташований поруч із Золотими воротами за адресою: вулиця Леонтовича, 3. Заклад відчиняється о 7:00 та має в своєму меню не лише каву, а й сніданки – круасани, каші, тости тощо.
«11 Mirrors Rooftop Restaurant & Bar» – за адресою: вулиця Богдана Хмельницького, 34а. Ресторан відчиняється о 7:00 та подає гарячі напої, а також легкі та ситні сніданки.
«White Noise Coffee & Bistro» – заклад за адресою: вулиця Костянтинівська, 11, відчиняється о 7:00.
Дарія ФРОЛОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
