Сьогодні, коли хоробрі воїни Сил оборони відбивають повітряні атаки рашистів, вочевидь їм у добрій нагоді стали б спеціальні військові містечка біля Києва, де в середині 1990-х років базувалися підрозділи протиповітряної оборони
Але сталося так, що в різні роки, за часів різних міністрів оборони, ці військові частини ніби «розчинялися» – їх передислоковували в інші регіони, а то й розформовували, а цінні гектари «дерибанили» під прикриттям скорочення армії, позбавлення надлишкового майна. На підставі власних журналістських розслідувань наведу найбільш кричущі факти.
Зенітно-ракетний дивізіон – геть!
Від Радянського Союзу нам у спадок дісталося багато військових частин, які несли бойове чергування, зокрема довкола столиці, забезпечуючи й протиповітряну оборону. Воїни прийняли військову присягу на вірність українському народові.
Ці полки та батальйони «стояли» на землі біля столиці, яка коштувала великі гроші. На цінні гектари накинули, звичайно, оком.
У Київській області одним із перших під розформування потрапило військове містечко з капітальними спорудами поблизу Борисполя. Тут на 15 гектарах землі зенітно-ракетний дивізіон виявився… зайвим. Земля перейшла до рук бізнесменів із фірми «Ледань». У документах із цього приводу, підписаних на початку 1990-х генерал-полковником Михайлом Лопатіним (у 1992 – 1995 роках командував військами Протиповітряної оборони) і генеральним директором фірми «Ледань» Поляковим, говорилося, що «Ледань» у 1991-1992 роках передасть військовій частині 36 квартир у Броварах…
Землю продали разом із військовим спецобладнанням
На іншому напрямку – одеському – подібний «експеримент» влаштували з військовою частиною в селі Віта Поштова, що також неподалік Києва. Тутешні гектари знадобилися спритникам.
На цій території розміщувалися казарменно-житловий фонд, кабельні лінії зв’язку та живлення військового містечка. Було розбудовано також і військову інфраструктуру для виконання бойових завдань з охорони повітряного простору України.
У квітні 2008-го Генеральна прокуратура направила подання на ім’я тодішнього міністра оборони Юрія Єханурова. Цитуємо:
«28 грудня 2005 року Міністерством оборони з ТОВ «Будіндустрія – альянс сервіс ЛТД» укладено угоду щодо спільного будівництва житла на землях оборони у селі Віта Поштова Київської області. Міністерство оборони, відмовляючись від привабливої земельної ділянки розміром понад 10 гектарів біля Києва, погодилося на компенсацію в розмірі 2,5 млн. грн., на які за ринковими цінами в Києві можна придбати в крайньому випадку три квартири. А той факт, що на території зазначеного містечка знаходиться в/ч А-0799, яка несе бойове чергування, взагалі проігноровано…»
У 2016 році військове містечко у Віті Поштовій знову опинилося в центрі уваги, адже тут розпочався черговий етап протиправного виведення гектарів земель оборони на користь третіх осіб.
Лише згодом під час розслідування прокуратура встановила:
«У селі Віта-Поштова було організовано оборудку, наслідком якої стало виведення із земель оборони близько 20 гектарів території діючої військової частини з протиповітряної оборони ринковою вартістю близько 200 мільйонів гривень. Ця земельна ділянка є критично необхідною для Міністерства оборони України, оскільки під виведеною із державної власності землею знаходяться кабельні лінії зв’язку та антенно-мачтові споруди, які забезпечують бойове чергування з протиповітряної оборони. Їх пошкодження або знищення може завдати збитків державі та призведе до зниження бойової готовності та обороноздатності держави. У зв’язку з нагальною проблемою, яка потребує швидкого реагування, спрямовано максимум зусиль щодо відновлення прав оборонного відомства на земельну ділянку військової частини».
Тобто, лише через багато років цій справі дали, таки би мовити, хід. Ось таке «швидке» реагування. Судове засідання розпочалося 1 грудня 2021 року в Київському апеляційному суді.
Також було розпочато й досудове розслідування кримінального провадження щодо факту розкрадання земель оборони на території села Віта-Поштова.
Згодом Міністерство юстиції скасувало рішення про державну реєстрацію земельних ділянок за приватними особами на території Віти-Поштової.
Хто сів до в’язниці за цю обрудку у Віті Поштовій? Ніхто.
Батальйон РЕБ пішов із Конча-Заспи. 24 гектари «прикарманили»
Особливо зухвалою стала комбінація з продажем землі військової частини в Конча-Заспі. Тут, на Столичному шосе, в лісі (27-й кілометр), на 24 гектарах розміщувався батальйон радіоелектронної боротьби. Землю продали за сумнівною схемою, її власником стала підставна фірма «Оста–плюс», за якою проглядаються інтереси деяких українських мільйонерів. Натомість батальйон перевели в інший регіон.
І ось як це було. За даними військової прокуратури, в 2005–2006 роках через госпрозрахункову установу Міноборони незаконно реалізували будівлі й споруди військового містечка № 247 площею 24 гектари в Конча-Заспі товариству з обмеженою відповідальністю «Оста-Плюс», ринкова вартість яких перевищує 18 мільонів гривень.
Мені вдалося встановити під час журналістського розслідування, що в 2005 році тодішній міністр оборони своїм наказом передав основні фонди цього військового містечка будівельному управлінню (УНР-28 МО), що в Євпаторії. Бачте, яка хитромудра операція – дозволили військовому господарнику з Євпаторії керувати військовим містечком в Конча-Заспі. Забігаючи наперед, скажемо, що цим господарником виявився тодішній полковник ЗСУ Ігор Олейскер. Під час широкомасштабної російської агресії він перейшов на бік окупантів, нині служить загарбникам. Отже, майбутній зрадник був причетний до знищення армійської бази ППО в Києві!
Як проводив цю комбінацію полковник Олейскер, тодішній начальник УНР-28? У травні 2006-го Олейскер оголосив про тендер в ефірі… євпаторійського радіо, яке, звісно, ніхто не чув! Тож було проведено швидкоплинний і загадковий конкурс із продажу (казарми, споруди, сховища). У ньому брали участь підставні фірми, зокрема власницею однією з них була дружина Олейскера.
Продали нерухомість військового містечка за 10 мільйонів гривень фірмі «Оста плюс». Невдовзі Київрада одіозного Черновецького зробила все, щоб 24 гектари «роздробити» на маленькі ділянки підставним людям, а потім передати фірмі «Оста плюс», за якою проглядалися інтереси двох братів – мільйонерів-банкірів.
У 2021 році Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу стосовно посадовців Міноборони. В матеріалах фігурує наказ міністра оборони України (2005 рік) щодо військового майна в Конча-Заспі. Справу розслідували дуже в’яло: то припиняли, то знову через деякий час поновлювали. Прокуратура намагалася через суд повернути гектари в Конча-Заспі Міністерству оборони. Але зазнала невдачі. В підсумку матеріали розслідування опинилися на архівній полиці.
Посилювали боєздатність китайської армії!
На жаль, не тільки «з молотка» пішли деякі військові бази ППО біля Києва. У 1995 році керівники Міністерства оборони України продали китайцям за 9 мільйонів 380 тисяч доларів США комплекс радіоелектронної боротьби «Почин» (це були станції перешкод для авіації противника та пункти управління ними). Головна контрольно-ревізійна інспекція МО та військова прокуратура розпочали перевірку. Генпрокуратура інформувала тодішнього Президента України, що «рішення про реалізацію комплексу «Почин» було прийнято без вивчення всебічного стану боєготовності військ та без офіційних експертно-технічних висновків щодо можливості його використання в ЗСУ». Однак тодішній міністр оборони Олександр Кузьмук вважав, що українсько-китайський проєкт не знизив бойові можливості наших військових частин радіоелектронної боротьби.
До речі, нині на фронті, як відомо, дуже потрібні засоби РЕБ. Цікаво, що сказав би генерал Кузьмук сьогодні?
Кілька років розслідували цю справу. Однак і вона завершилася нульовим результатом.
Як тут не згадати, що в 2004 році тодішній міністр оборони України генерал Олександр Кузьмук нагородив прем’єра Миколу Азарова пістолетом ПСМ «за визначні заслуги в забезпеченні обороноздатності України». А наступного року з нагоди дня народження Азарову вручили маузер. «Успішно» попрацював?
Цілком справедливо, що Президент України Володимир Зеленський за рішенням Ради Національної безпеки та оборони позбавив державних нагород 34-ох осіб, серед яких і зрадник Азаров.
Сьогодні, з висоти часу, коли триває кривава війна з рашистами, розуміємо, якої великої та непоправної шкоди завдали нашим ЗСУ підступні «щури», що роками безкарно підточували боєготовність українського війська.
Леонід ФРОСЕВИЧ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
