Фахівці виявили можливі корупційні ризики у вуличній торгівлі
Міська влада надала повноваження опікуватися ярмарками кільком комунальним підприємствам, зокрема КП «Світоч». У місті діє також КП «Київ. Прозоро», яке забезпечує розміщення тимчасових споруд через прозорі аукціони.
Нещодавно Департамент із питань запобігання та виявлення корупції КМДА проаналізував ярмаркову діяльність КП «Світоч», яке очолює Валентина Мандрик. Куратором підприємства є Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА (директор Володимир Костіков). За підсумками фахівці виявили можливі корупційні ризики, пов’язані з веденням звітності, контролем за фінансовими операціями та інформуванням громадськості, йдеться на сайті антикорупційного департаменту.
Зверніть увагу: є проблеми у ключових напрямках – звітність, фінансові операції, інформування киян про ярмаркову діяльність. Чи варто наголошувати, що без повної гласності у цих питаннях завжди виникатимуть корупційні ризики і особливо у сфері торгівлі?!
Здавалося б, ці гострі питання вже мали б назавжди канути в Лету. Ще в жовтні 2024-го адміністрація «Світоча» заявила про цифрову трансформацію ярмаркових заходів, а саме – вдосконалення процесів проведення та управління торгівлею через інтегровані електронні сервіси. Йшлося про підвищення ефективності ярмарків, забезпечення прозорості та доступності для підприємців і громадян.
Отож у столиці впровадили електронну систему для організації ярмарків через Портал послуг «Київ цифровий».
«Цей крок дозволяє підприємцям та учасникам ярмарків значно спростити процес реєстрації, бронювання місць на ярмарках тощо», – інформували киян у Департаменті промисловості та розвитку підприємництва.
З цього приводу було проведено низку нарад, адже підприємцям дали про себе знати проблеми під час авторизації та накладення електронного підпису через «Дія.Підпис». Окрім цього, виникли технічні труднощі з анонсуванням ярмарків через Портал, відсутністю деяких груп товарів при бронюванні місць, а також питання щодо реєстрації учасників, які торгують непродовольчими товарами.
На початку року в профільному департаменті публічно похвалилися:
«Незважаючи на наявні труднощі, з 8 січня по 19 лютого 2025 року через Портал послуг «Ярмарки» було придбано 109 торговельних місць… Київ продовжує рухатись у напрямку розвитку цифрових технологій, щоб зробити процес участі в ярмарках максимально зручним та доступним для бізнесу».
109 торговельних місць. Багато чи мало? Мізер.
А чому ми не бачимо статистики на інформаційних ресурсах КП «Світоч», профільного департаменту КМДА, зокрема скільки торговельних місць придбано минулими місяцями, за півріччя 2025 року?
У травні цьогоріч КП «Світоч» інформувало: онлайн-оплата за участь у ярмарках стане зручнішою. Буде поліпшено зручність та швидкість оплати за участь у ярмарках через модуль «Ярмарки».
Якщо ця торгівельна сфера «вмонтована» в сучасну електронну систему, то чому фахівців антикорупційного департаменту хвилюють питання контролю за фінансовими операціями?
Ярмаркова торгівля – це солідні кошти, які мають сповна надходити до міської скарбниці. Чи все тут гаразд? Якби громада була на сто відсотків упевнена в цьому, то не виникало б і запитань.
Ось що писав у Facebook голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея:
«З травня по листопад 2024 року місто недоотримало близько 21 млн грн. від ярмарок…
Отож, поки в системі організації ярмарок корупційні ризики переважають, для декого нагадаю про найгостріші проблеми про які ми неодноразово говорили:
1.Готівка і надалі продовжує збиратись з учасників – чому досі немає чіткого і прозорого контролю?
За попередніми розрахунками членів Громадської ради, лише за період з 01.05.2024-го по 01.11.2024-го втрати від неповного обліку торгових місць та
нераціональної організації ярмарків можуть становити близько 21 млн грн. Куди і кому пішли ці гроші, поки невідомо…
2.Відсутність чіткого механізму контролю пільгових місць (до 30%) як одна із основних корупційна лазівок, якою прикриваються і організатори, і окремі учасники ярмарок.
Немає: реєстру осіб, що отримали пільги; механізму визначення осіб для пільг; договорів, актів чи протоколів, якими визначався порядок пільгового розміщення.
3.Комунальні підприємства не ведуть публічної аналітики щодо: кількості учасників; розміщення по локаціях; площі, вартості, категорій товарів; обсягів надходжень з кожного заходу та локації.
Відсутність такої інформації не лише унеможливлює аудит, але й створює
підґрунтя для несанкціонованих фінансових операцій…
4.Відсутність будь-якого обліку укладених договорів на проведення
ярмарків та супутні послуги…
5.Подвійне адміністрування сфери ярмаркової діяльності. КП «Світоч» та КП «Київська спадщина» одночасно здійснюють подібні функції, при цьому у кожного з підприємств свої графіки, підходи до формування локацій, власні шаблони договорів, канали комунікації з підприємцями.
6.Відсутність критеріїв прозорого відбору учасників ярмарків. У багатьох випадках одні й ті ж підприємці постійно отримують «козирні» локації. Чому саме вони і як їх туди відібрали – ніхто не може пояснити. Це може свідчити про можливу змову посадовців з окремими суб’єктами господарювання?
Чому маючи такий обсяг проблем, міська влада не хоче їх вирішувати?
Чому і досі не подані пропозиції на розгляд Київради для вирішення цих проблем?»
Отже, у Києві впродовж багатьох років є проблеми у ярмарковій торгівлі. Хоча мер Віталій Кличко при владі вже більше десяти років! Час від часу міська влада запевняє, що в цій справі наведуть лад. Ось що говорив цьогоріч директор Департаменту промисловості КМДА Володимир Костіков:
«Ми ставимо за мету зробити ярмарки в Києві не лише зручними, а й максимально корисними для громади… Водночас, упорядкування ярмаркової торгівлі — це важливий крок до зменшення випадків несанкціонованої торгівлі на вулицях міста…».
Міська влада щороку береться впорядковувати ярмаркову торгівлю, але все щось заважає.
У липні 2025-го в Департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА відбулося перше засідання робочої групи з опрацювання та підготовки проєкту рішення Київради «Про затвердження Положення про ярмарки в місті Києві».
Робочу групу створено наказом Департаменту промисловості та розвитку.
«Разом ми зможемо створити сучасну, прозору та ефективну систему ярмаркової торгівлі, яка працюватиме в інтересах усієї громади міста Києва», – наголошують у департаменті. І коли ж це станеться? Коли громада щомісяця бачитиме фінансові документи комунального підприємства про звітність?
Нагадаємо, що торік Комісія Київської міської державної адміністрації з аналізу фінансово-господарської діяльності комунальних підприємств за перше півріччя 2024 року протягом місяця викликала «на килим» керівників різних КП. Проаналізували, що коїться з вуличною торгівлею. Комісія КМДА заслухала звіт очільника КП «Київська спадщина». За півріччя підприємство одержало дохід 5 мільйонів 109 тисяч гривень від сільськогосподарських сезонних і тематичних ярмарків. У Комісії розмірковували: якщо підприємство створює 20 тисяч робочих місць для учасників ярмарків, а в середньому вартість такого робочого місця для підприємців має коштувати приблизно 600 гривень, то бюджет міста від цього повинен одержувати майже 20 мільйонів гривень. Чи надходить така сума до міської скарбниці? Тому і є підстави замислитися з приводу контролю за фінансовими операціями ярмаркової торгівлі.
Торік КП «Київська спадщина» було реорганізовно: його приєднали до підприємства «Світоч».
Підкреслимо: упродовж багатьох років комунальні підприємства, які опікувалися ярмарками, сезонною торгівлею на вулицях, мали збитки. Окрім усього, численні скандали в сфері вуличної торгівлі були для столиці буденним явищем. Так, власники кіосків регулярно звинувачували в корупції чиновників КМДА.
У минулі роки ярмарками опікувалося КП «Міський магазин», яке щороку мало фінансові збитки. Як раніше розповідав Каштан NEWS, за 2023 рік підприємство недоотримало дохід на 12 мільйонів 658 тисяч гривень.
У 2024 році, як писав Каштан NEWS, столична влада провела кардинальну реорганізацію: зосередила функції організації всіх видів вуличної торгівлі (кіоски, поштомати, вендінгові апарати, кавові автомати, автокав’ярні, аквамати, автомати з продажу снеків, розміщення електросамокатів та велосипедів тощо) «в руках» одного комунального підприємства. Було створено КП «Київ. Прозоро» на базі нефункціонуючого КП «ЛІК» та скандально відомого КП «Міський магазин». За даними нового керівника цього КП, у першому півріччі 2024-го збільшено реалізацію товарів та послуг на 30 відсотків.
Як бачимо, певні позитивні зрушення є в цій справі. Але ж лунають і сигнали щодо можливих корупційних ризиків.
Богдан ТУР
Читайте також: Фінанси вуличної торгівлі: як спрямувати мільйони гривень до міської скарбниці
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
