Результати роботи Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції КМДА залишаються малопомітними, попри гучні обіцянки та солідні виплати керівництву. Чи бачимо ми гучні викриття, реальні службові розслідування або бодай зменшення корупційного тиску в місті? Чому в Києві у махінаторів не горить земля під ногами? Чи ефективною є діяльність цього департаменту?
Олега Тимошенка було призначено на посаду директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції КМДА в 2023 році. Його зарплата – доволі вагома. Відкривши бухгалтерську відомість (її надали на інформаційний запит редакції), побачимо, що в 2024 році лише перший квартал виявився не надто «щедрим» на зарплату: в січні Олегу Миколайовичу було нараховано 41 тисячу 347 гривень, у лютому – 42 тисячі 747 гривень, у березні – 42 тисячі 047 гривень.
Усі інші місяці були значно щедрішими. Зокрема, в квітні у відомості зазначено 191 тисячу 930 гривень, сюди увійшла і премія – 23 тисячі 257 гривень. У травні – 154 тисячі 701 гривню (премія – 15 тисяч 505 гривень, соціально-матеріальна допомога – 71 тисяча 306 гривень). У червні Тимошенку було нараховано 91 тисячу 886 гривень (премія – 23 тисячі 257 гривень). У листопаді – 144 тисячі 904 гривні (премія – 9 тисяч 598 гривень, фінансова допомога – 67 тисяч 889 гривень). Досить солідною можна вважати і грудневу зарплату – 139 тисяч (премія – 15 тисяч 505 гривень).
У департаменті працює 37 фахівців. Щомісячний фонд зарплати – 981 тисяча гривень. Відповідно до Положення про департамент його працівники зобов’язані виконувати чимало різних завдань, зокрема оцінювати корупційні ризики в діяльності КМДА, співпрацювати з викривачами корупції, перевіряти повідомлення про можливі порушення, брати участь у службових розслідуваннях…
Створивши в 2023 році цю структуру, мер Кличко навіть публічно похвалився, що, мовляв, «Київ – перше місто в Україні, в якому діє Департамент з питань запобігання та виявлення корупції». За його словами, цей департамент стане «самостійним і функціонально незалежним структурним підрозділом КМДА».
У 2024 році кияни дізналися про колосальні фінансові махінації начальника метрополітену, депутата Київради від політпратії «УДАР» Віталія Кличка Віктора Брагінського (згодом втік за кордон, переховується там). Виявляється, в КМДА навіть не здогадувалися, які масштабні схеми прокручував Брагінський, виводячи з міського бюджету в тінь сотні мільйонів гривень. З цього приводу Кличко говорив, що «всім в душу не заглянеш».
Але ж в очільника КМДА є для цього відповідна структура, щоб «заглянути в душу» – департамент Тимошенка. До речі, під час призначення на посаду Тимошенко запевнив депутатів Київради, що добре знається на антикорупційній боротьбі, оскільки є підготовленим фахівцем, має досвід роботи.
Незрозуміло, що заважало команді Тимошенка проаналізувати фінансові схеми Брагінського.
За рік – сім службових розслідувань
Візьмемо інші ласі шматки бюджетного пирога, які розтягували корупціонери — спорудження метро на Виноградар, будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Чому територіальна громада не чула публічних заяв Тимошенка щодо можливого розкрадання коштів? Скільки службових розслідувань було проведено? Похвалитися, схоже, нічим. І це при заробітній платі директора департаменту — майже 200 тисяч гривень.
Втім, певна діяльність підлеглими Тимошенка все ж ведеться. Наприклад, торік вони взяли участь у семи (!) службових розслідуваннях щодо посадовців. Які висновки? Хто поніс відповідальність? Міській громаді про це — ані слова.
Зате у червні 2024 року директор департаменту відвідав міжнародну антикорупційну конференцію у Вільнюсі — за кошт бюджету, звісно. На відрядження йому було виплачено 17 тисяч 711 гривень.
І це саме тоді, коли в Києві «розквітали» так звані «туалетні» схеми — масштабне викрадення міської землі, організоване злочинною групою, пов’язаною з Комарницьким. Сьогодні у цій справі під слідством перебуває низка посадовців КМДА.
Чому ж антикорупційний департамент не став їм на заваді? Саме ця структура має оцінювати корупційні ризики, запобігати порушенням і співпрацювати з правоохоронцями. Де результат?
За даними міської прокуратури, за перше півріччя 2024 року сума збитків у завершених кримінальних провадженнях сягнула 554 мільйонів гривень.
Правопорушення викрили в дорожньому господарстві, транспортній інфраструктурі, озелененні, благоустрої, управлінні житлового фонду, медичній, освітній, ритуальній сферах, муніципальній безпеці. Тобто проводили сумнівні комбінації майже скрізь.
Було провалено муніципальну транспортну програму – її виконали лише на 35 відсотків. Одна з причин – неефективне управління транспортною галуззю. Запитується, навіщо було їхати на антикорупційну конференцію до Вільнюса, якщо у Києві панує грандіозний «шахер-махер»? Яким «передовим досвідом» може похвалитися на таких форумах директор департаменту Тимошенко?
Може, навчальними лекціями? У 2024 році, за звітами, фахівці департаменту провели 23 навчальні заходи з антикорупційної політики.
Чи допомогло це завдати удару по діяльності злочинної бригади Комарницького? Ні, звичайно. Зате показано успішну роботу антикорупціонерів.
Рапортоманія триває
На папері все гладенько. Рапортоманія триває. Ось вже прозвітували до НАЗК про виконання заходів Антикорупційної програми за перше півріччя 2024 року. Але ось махінації Брагінського «не вписуються» в ці лаковані звіти.
В березні 2025 року Олег Миколайович відвідав форум Global Anti-Corruption & Integrity Forum у Парижі. Захід був присвячений інноваціям у боротьбі з корупцією. Читаємо, що Тимошенко взяв участь у дискусії стосовно ключових тем боротьби з корупцією та забезпечення доброчесності на глобальному рівні.
Цікаво, про які інновації розповідав іноземним колегам Тимошенко? Адже на сайті департаменту вказано, що поїздка – це можливість «продемонструвати свої досягнення на міжнародній арені». Де ж ці досягнення? У чому вони полягають? Який саме передовий досвід запозичив і коли інновації будуть упроваджені в роботі департаменту?
3 лютого 2025 року Київський міський голова Віталій Кличко та директор Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Олег Тимошенко затвердили план перевірок організації роботи із запобігання та виявлення корупції. У цьому документі йдеться про те, що перевірки охоплять «структурні підрозділи Київської міської адміністрації, районні державні адміністрації, а також комунальні підприємства, установи та організації».
Зокрема, в першому кварталі запланували перевірки Департаменту освіти та науки, Дніпровської РДА, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Однак уже минає квітень, а результатів перевірок не видно на публічних інтернет-ресурсах КМДА. Це така «оперативність»? Чи насправді ці перевірки відбулися — залишається невідомим.
Про які події в роботі департаменту йдеться на відомчому сайті? Ось, приміром, читаємо, що «у квітні в столичній держадміністрації вперше відбулося навчання з антикорупційного законодавства для представників комунального сектору, підприємств, установ та організацій». Яке ж важливе «досягнення»! І ще й «уперше»!
На певних напрямках фахівці департаменту показують, що вони все ж мають непоганий потенціал для того, щоб запалювати «червоне світло» перед потенційними порушниками. Зокрема, було усунуто дискримінаційні умови в тендерній документації. Йдеться про те, що Департамент з питань запобігання та виявлення корупції за зверненням ТОВ «Українське міжрегіональне будівництво» проаналізував публічну закупівлю – постачання столярних виробів з очікуваною вартістю 685 тисяч гривень. Замовником виступив Київський міський центр комплексного обслуговування бездомних осіб.
Було виявлено дискримінаційні вимоги до учасників, зокрема обов’язок надавати графічне зображення товару із зазначенням його фактичних розмірів. Фахівці департаменту надали рекомендації щодо усунення виявлених порушень. Замовник врахував зауваження та ухвалив рішення про дострокове розірвання договору шляхом укладення додаткової угоди.
Ще одне гостре питання. У Києві виявили можливе завищення цін на суму 24,7 мільйона гривень на реконструкцію дамб Бортницької станції аерації. Замовником робіт є комунальне підприємство «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція».
Отже, існують корупційні ризики. Який результат? Підрядника зобов’язали щотижня звітувати про хід робіт та витрати. Крім того, раз на три тижні на об’єкті проводитимуть виїзні виробничі наради за участю відповідальних сторін договору для оперативного вирішення питань та контролю за виконанням робіт.
Замість кардинальних змін — традиційні звіти, наради… А ось принципове питання про новий тендер, нового підрядника, який гарантуватиме чесність та об’єктивність вартості робіт, навіть не ставиться. Невже «наради» та «звіти» можуть бути абсолютною гарантією того, що бюджетні кошти не будуть розкрадені?
Є ж приклади, коли угоди розривають і проводять нові конкурси. Зокрема, так сталося, коли виявили завищення цін у тендері на закупівлю какао-порошку. Департамент з питань запобігання та виявлення корупції Києва проаналізував тендер на закупівлю какао-порошку, оголошений Управлінням освіти Голосіївського району на платформі Prozorro . За результатами перевірки було попереджено можливе завищення вартості товару на 220 тисяч гривень.
Судячи з діяльності департаменту та результатів роботи, напрошується висновок: можливо, варто провести кардинальну реаорганізацію цієї структури?
Богдан ТУР
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
