У центрі столиці невідомі розбирають історичну пам’ятку
Поки правоохоронні органи займаються викриттям корупційних схем і посадових злочинів у столичній владі, забудовники не гають часу. Так кілька днів тому стало відомо, що в центрі міста, на вулиці Еспланадній, невідомі розпочали демонтаж 125-річного будинку.
Що відбувається – з’ясовував Каштан NEWS.
Історична довідка
Чотириповерхову цегляну садибу на вулиці Еспланадній, 20 Б, було зведено 1900 року. Тривалий час вона належала відомому на той час лікарю Павлу Володимировичу Баршаху, який практикував на дитячих внутрішніх хворобах. Його лікарський кабінет розташовувався на одній із центральних вулиць Києва — Фундуклеївській, 33, яка нині носить ім’я Богдана Хмельницького.
Жертва зволікання
Будинок Павла Баршаха може стати черговою жертвою зволікання Київради з ухваленням рішення щодо охорони старовинних будівель. Нагадаємо, що за зняття цього актуального питання з розгляду голосував також і міський голова Віталій Кличко. Йдеться про проєкт рішення, яким у Києві заборонялося б знесення історичних будівель віком від 100 років.
«Будівля, про яку йдеться, — коментують ситуацію в Громадській організації «Спадщина», — була зведена в 1900 році. Тобто — 125 років тому. Вона мала б потрапити під захист, якби відповідне рішення було ухвалено Київрадою. А так вона, на жаль, не має статусу пам’ятки, а тому і може зникнути. Адже її почали розбирати. Абсолютно вандальним способом. Тому що навколо не встановлено ні захисного будівельного паркану, не вказано, хто відповідає за роботи тощо. Хоча за законом, якщо проводяться якісь будівельні роботи на об’єкті, то неодмінно має бути виписана на нього відповідна документація».
За словами активістів-пам’яткоохоронців, хто стоїть за цим будівельним свавіллям, невідомо. Поруч із будівлею, де проводиться демонтаж, відсутній паспорт об’єкта, який би вказував на замовника робіт, підрядника, виконавця тощо.
«Так само немає інформації щодо наявності дозволів на роботи і на підставі яких рішень вони виконуються», — звертають увагу на порушення активісти.
Навіть, додають вони, якщо місто якимось чином захоче відреагувати на ситуацію то притягнути когось до відповідальності буде доволі складно. Оскільки фактично будинок розбирають якісь сторонні особи, які не називають себе.
Будинок був «живий»
За повідомленням мешканців навколишніх будинків, якісь робітники, котрі відмовляються називатися і говорити, до якої організації вони належать, кілька днів тому почали розбирати внутрішні конструкції, перекриття і складувати їх залишки в дворі.
Примітно, що візуально будинок не має ознак руйнування чи пошкоджень, щоб указувало на необхідність вжиття протиаварійних чи інших невідкладних заходів. Про міцність будівлі свідчить і той факт, що ще на початку цього року тут розміщувалися офіси. А отже, будівля придатна для того, щоб у ній могли перебувати люди.
«Туманна» перспектива
З якою метою розбирають будинок — можна лише здогадуватися. Як показує практика останніх років, це робиться для того, щоб згодом звести на його місці щось нове, високе, інвестиційно привабливе, на кшталт житлово-офісного центру з підземним паркінгом тощо.
Але проблема полягає в тому, наголошують активісти, що історичні пам’ятки належать до невідновної категорії об’єктів. Якщо, наприклад, у дерева є відновна вартість на випадок його знищення, яка залежить від віку, то такий принцип не діє щодо історичної, культурної спадщини. Не виключено, що в Києві через кілька років чиновники усвідомлять цінність цієї спадщини і візьмуться за її збереження. Але питання в тому, скільки подібних будівель вистоять і дочекаються того щасливого для себе часу, коли буде кардинально змінено підходи до охорони об’єктів культурної спадщини.
З точки зору закону
Дещо іншої точки зору з приводу того, що відбувається і може відбутися навколо будинку, дотримується київський юрист Станіслав Борис.
Зважаючи на те, що будівля не має охоронного статусу, коментує він ситуацію, то механізми, які були задіяні, наприклад, для порятунку садиби Зеленських, у цьому випадку не можна застосувати.
«Тобто звертатися до правоохоронного органу з чим? Яке кримінальне правопорушення було вчинено або готується до вчинення? Наче, немає ніякого», — розмірковує Станіслав Борис.
Водночас, переконаний він, з приводу виконання робіт, під час яких не встановлено спеціальну захисну огорожу навколо будинку, відсутній паспорт об’єкта, логічніше звертатися до управління архітектурно-будівельного контролю або інших контролюючих органів.
Однак, вважає юрист, у цій ситуації відіграватиме вирішальну роль те, що в певної особи має бути право власності на цю споруду, а сама будівля зараз не має охоронного статусу.
«А тому якимось чином обмежити власника в діях наразі нереально. Крім того, що небайдужі громадяни, активісти ініціюють звернення до КМДА для включення будівлі до переліку пам’яток культурної спадщини, які охороняються державою. А вже в залежності від наявного статусу в будівлі можна буде говорити про якісь обмеження стосовно навіть власника цього помешкання», — дав пораду правознавець.
Очікування на реакцію
Утім нині немає реакції від тих, кому за обов’язком служби належить реагувати на подібні речі – КМДА та її профільних структур. А саме – Департаменту охорони культурної спадщини. Як наслідок, на очах киян місто може втратити чергову історичну будівлю.
Щоб цього не сталося, активісти звернулися до прокуратури для перевірки всіх обставин. Для реагування на таку заяву закон відводить 30 днів.
«Тому будемо чекати відповіді з прокуратури», — зазначили в ГО «Спадщина».
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
