Головна «В тіні каштана»Закупівлі 2025: куди витрачають бюджет Києва

Закупівлі 2025: куди витрачають бюджет Києва

Колаж: Каштан NEWS

Автор kashtan NEWS

Сигналізація в офісі Кличка, чергові мільйони закатані в асфальт, завищені ціни та розтрати бюджетних коштів. Минуло вже два місяці 2025 року, і в КМДА та комунальних підприємствах взялися освоювати нові бюджети. Ми проаналізували закупівлі та договори, з’ясували, хто і куди витрачає бюджетні кошти, і як мільйони гривень, замість покращення життя громади, осідають у кишенях обраних осіб. Детальніше — в новому випуску ютуб-проєкту «В тіні каштана».

Куди зникає бюджет Києва

У робочому офісі Кличка планують витратити 340 тисяч гривень на заміну вже існуючої сигналізації.

Нещодавно дослідницька лабораторія Rating Lab представила результати щорічного рейтингу регіонів України за індексом місцевого благополуччя. Згідно з результатами, Київ опинився серед міст та регіонів, де люди найменше почуваються в безпеці.

Можливо, Віталій Кличко – серед тих, хто не почувається в безпеці.

Якщо детальніше про закупівлі, то наприкінці січня Київська міськрада оголосила тендер на оновлення сигналізації у будівлі на Хрещатику, 36.

А незадовго до цього – ще один, на оновлення дорожньої розмітки у дворі за цією ж адресою.

За наведення білих ліній на парковці КМДА заплатять понад 10 тисяч гривень.

Так, суми в 300 тисяч чи 10 тисяч гривень не зрівняються з масштабами корупційних схем у столиці. Але саме такі «дрібні» витрати найменше привертають увагу. Якщо ж скласти всі можливі ризики й нераціональні витрати, отримаємо доволі значну суму.

Загалом, вартість цих тендерів невелика – менше пів мільйона гривень. Проте тут згадується ще одна історія: торік у грудні журналісти ютуб-проєкту «В тіні каштана» розповідали про закупівлю кондиціонерів.

Але навіть серед цієї «дрібної риби» журналістам  вдалося виловити «крупнячок». Кондиціонери для КМДА – на 640 тисяч гривень.

Можливо, журналісти б і не звернули  на них уваги, якби минулого року не робили подібне розслідування. Тоді теж йшлося про «золоті» кондиціонери.

Схоже, тих, що закупили в грудні, виявилося замало. Адже в новому договорі передбачено встановлення ще 33 кондиціонерів.

На цьому ще не все.

Київська міська рада вирішила покращити трансляції своїх засідань і замовила роботи з технічного обслуговування телекомунікаційного обладнання на півтора мільйона гривень.

Особливо цікаво це виглядає на тлі нещодавнього засідання Київради. 20 лютого фракції «Європейська Солідарність» та «УДАР» зірвали засідання міськради. Трансляція тривала всього 30 хвилин. Але це були не 30 хвилин роботи депутатів чи обговорення важливих питань міста. Це були 30 хвилин популістичного шоу з гаслами та плакатами.

Шоу в Київраді під час війни. Засідання зірвано і перенесено на невизначений термін.

За покращення трансляцій міський бюджет заплатить 1,5 млн гривень. Хотілося б, щоб за такі гроші покращилася не лише якість трансляцій, а й якість і тривалість самих засідань Київради.

Тендери на обладнання та обслуговування трансляцій уже розіграно. Переможцями стали приватні підприємці.

ФОП Пилипенко Любов Іванівна береться організувати обслуговування за майже 900 тисяч гривень.

У переліку техніки для обслуговування значаться:

  • пульт депутата – 137 штук,
  • настільний пульт президії та трибуни в комплекті з кнопкою виклику помічника – 3 штуки,
  • комплект мікрофонів президії та трибуни – 7 штук,
  • також низка іншого обладнання.

ФОП Кабанова Валерія Юріївна займеться організацією вебтрансляцій у режимі реального часу за 670 тисяч гривень.

Згідно з технічним завданням, під час заходів у будівлі на Хрещатику, 36, вебтрансляції мають забезпечувати:

  • відеоінженер – для 470 заходів,
  • технічний спеціаліст – для 170 заходів у залах засідань,
  • відеооператор – для 30 заходів із використанням відеосистеми сесійної зали.

Золоті дороги

Комунальна корпорація «Київавтодор» витратить  майже 72 мільйони гривень на капітальний ремонт вулиці Зрошувальної.

Її протяжність – близько 3 кілометрів. За ці кошти планують повністю замінити дорожнє покриття та бордюри, ущільнити ґрунт, а також розчистити ділянку від дерев.

Ще понад мільйон «Київавтодор» витратить на нагляд за ремонтом шляхопроводу на вулиці Полярній.

Тендер виграла компанія «Автомагістраль» з остаточною вартістю 1,3 мільйона гривень. Згідно з даними у системі Prozorro, комунальна корпорація уклала договір із цією фірмою в обхід конкурентних торгів.

Не шкодують бюджетних мільйонів на ремонти доріг і шляхопроводів і в комунальному підприємстві «Київавтошляхміст».

За січень-лютий 2025 року вони оголосили закупівлі на майже 58 мільйонів гривень.

Більшість з них – це тендери вартістю від двох до трьох мільйонів на протиаварійні ремонти, розробку проєктної документації на капітальні ремонти та інші роботи.

Наприклад, «Київавтошляхміст» планує протиаварійні заходи для шляхопроводу по вулиці Сержа Лифаря через колії швидкісного трамвая в Деснянському районі. Ремонт, вартістю понад 3,7 млн гривень, мають намір завершити до кінця року.

Ще майже три мільйони комунальне підприємство витратить на розробку проєктної документації для ремонту шляхопроводу на перетині проспекту Науки та магістралі безперервного руху.

Проєкт передбачає обстеження об’єкта, відновлення працездатності (що саме це означає – не уточнюється) та забезпечення надійності конструкцій опор.

Надійність опор київських шляхопроводів – це давня і відкрита рана для Києва. Шляхопроводи падали, бо «втомились», як казав міський голова.

Найдорожча з оголошених нині закупівель «Київавтошляхмісту» – ремонт мосту на Трухановому острові, вартістю 27 мільйонів гривень. Ці 27 мільйонів гривень підуть на місточок над дренажним каналом на самому острові.

Тут замінять несучі конструкції. Тобто, технічно, розберуть старий місток, замінять основу і зберуть його знову. Сподіваємося, це не буде так, як з новим мостом-хвилею на Оболонський острів, де почали розходитись конструкції.

Повернемося до тендерної документації. Там вказано обсяг робіт: дорожники звалять 20 дерев навколо мосту, зріжуть чагарники та рідколісся, після чого повністю розберуть місток, аж до кам’яного мощення. Потім змонтують нові опори – на залізобетонних буронабивних палях. Додатково замінять ще перильне огородження на споруді та встановлять гранітне облицювання парапетів мосту. Усі роботи, згідно з графіком, мають завершити до кінця 2026 року.

Цінна електроенергія

Ще одна закупівля, яка привернула  увагу журналістів, — «Київпастранс» витратить майже мільярд на закупівлю електроенергії.

Що цікаво, ресурс, якого нині так не вистачає нашій державі, вирішили закуповувати у конкретної ТОВки, а не у найбільших розподільників енергії.

Якщо розділити загальну вартість пропозиції на кількість кіловат, які «Київпастранс» купує у цієї фірми, то виходить майже 7,93 гривень за кіловат. Майже 8 гривень за кіловат. І чи дійсно це найдешевша пропозиція на ринку? Спойлер: ні.

В залежності від класу, тариф по Києву може коливатися від 2,4 до 17 гривень за кіловат, і це – у ДТЕКу, як міського, так і обласного.

Згідно з даними ресурсу «Оператор ринку», нинішня вартість електроенергії коливається в районі 5–6 грн за кіловат. Ми ж маємо закупівлю з вартістю майже 8 грн.

І причина цього ховається в тендерних документах.

У них вказана формула, за якою розраховується вартість енергії, яку купуватиме підприємство. І згідно з цією формулою до ринкової ціни додається тариф на послуги з передачі електроенергії, податок, а також маржа для підприємства, яке цю енергію розподіляє.

Маржа у торговельних операціях – це різниця між купівельною і продажною ціною товару. Тобто, по суті, це прибуток. І саме тут і криється цікавинка, бо розмір цієї маржі у публічно доступному договорі не вказаний.

Відповідно, маржа може встановлюватися безпосередньо приватними компаніями, які подаються на тендер. А ще в документації, вже на етапі торгів, журналісти помітили певні ризики щодо тієї ж маржі.

Пропонована редакція технічних документів, зокрема проєкт Договору, містить ризики зловживань з боку недобросовісних учасників, оскільки дає можливість вказати середньозважену ціну РДН (ринкову вартість), за одиницю без ПДВ, за будь-який період. Заниження недобросовісними учасниками середньозваженої ціни дасть їм можливість збільшити розмір своєї маржі, який залишиться незмінним протягом дії договору. При цьому, занижена ціна, яка стане основою для розрахунку маржі, не буде використовуватись жодного разу, оскільки договір передбачає здійснення щомісячних розрахунків.

Кажучи простіше, постачальник може встановити будь-яку маржу, ще й завищити її без вказування податку, і таким чином нажитися на цьому.

Окрім цього, у «Київпастранс» ще й у власному договорі та технічному завданні до нього заплутались.

Просимо привести технічне завдання у порядок, а саме (Забезпечення виконання умов договору у технічному завданні: складає 0,5% від загальної вартості пропозиції, а у проєкті договору: складає 2%).

І якщо ви хочете сказати: ну, подумаєш, не 6 гривень, а 8 гривень  за кіловат, яка глобальна різниця. То різниця дійсно глобальна, адже підприємство закуповує не 100 чи 1000 кіловат, а майже 120 мільйонів.

Тому різниця в гривню тягне за собою переплату в 120 мільйонів гривень. Дві гривні – 240 мільйонів, і так далі. Це історія, де кожна копійка має значення, тим більше, що мова йде про бюджет столиці воюючої країни.

А тепер до самої компанії, яка надаватиме електроенергію. ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА» керує нею Єнокян Карен Вачаганович. Статутний капітал компанії складає 100 тисяч гривень.

У поданій на тендер довідці аналогічних договорів зазначено лише один. У 2022 році, коли й була створена компанія, це був договір на 152 тисячі кіловат для однієї із Закарпатських лікарень. Це сумнівний досвід для постачальника електроенергії підприємству, яке опікується усім наземним електротранспортом столиці.

Щодо власника компанії, він має кілька фірм, що ведуть діяльність у різних сферах — будівництво, виробництво і розподіл електроенергії, видобуток нафти та газу, оптова торгівля, ресторанний бізнес і навіть розведення тварин.

Одна з його ТОВок у 2020 році оскандалилася у Міжгір’ї. Тоді Міжгірська селищна рада розірвала договір на 67 мільйонів гривень на будівництво очисних споруд.

За даними «Центру громадського моніторингу та досліджень», замовник неправомірно визнав переможцем фірму «Інвестиційна група «Ресурс». При цьому компанія не підтвердила документально свій досвід виконання аналогічних договорів. А токож А також, як переможець, не подала довідок про відсутність підстав для відмови в участі в проведенні закупівлі. Наприклад, довідку про те, що компанії немає в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

А ще компанія до моменту участі в тендері взагалі своєю основною діяльністю мала розведення тварин.

Попри всі ці порушення, у КМДА вирішили, що немає жодних підстав для сумнівів, і уклали договір, віддавши компанії майже мільярд гривень з бюджету Києва.

Отже, тепер ви знаєте більше. Ми й надалі будемо слідкувати та інформувати вас про те, куди саме столична влада витрачає наші з вами гроші. Також будемо розповідати про діяльність народних та місцевих депутатів, життя столиці та глибоку прірву між запитами суспільства та реальними діями влади. Лаконічно, серйозно і з ноткою іронії —  «В тіні каштана».

Детальніше дивіться в новому випуску ютуб-проєкту “В тіні каштана” за посиланням

Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі  KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.

Вам також може сподобатися