Забудовники не відмовляються від намірів знищити водойми на Осокорках
Історія зі спробою знищити озера на столичних Осокорках є досить давньою. Періодично забудовники намагаються підняти ківш екскаватора й засипати їх для утворення чергового будівельного майданчику, а місцеві жителі виходять на протест. Після цього проблема на певний час нібито завмирає і здається вирішеною. Але це лише на перший погляд. Тому що будівельні компанії через певний час з новою силою відновлюють роботи, і історія повторюється. Так сталося з озером Тягле, скандали навколо якого та розгораються з різним ступенем інтенсивності.
Що відбувається навколо цієї водойми спробував з’ясувати кashtan.news.
Озера-мученики
На столичних Осокорках є такі великі озера, як Тягле, Небреж і Мартишів, В’язки, а також майже десяток дрібних, які тягнуться на південь міста і є важливим елементом природного комплексу осокорківських заливних лук. Вони входять до заказника «Екопарк Осокорки».
Наприкінці серпня у черговий раз нависла хмара знищення над озером Небреж, на яке також давно накинули оком забудовники. У Господарському суді столиці триває судова епопея навколо цієї водойми. Цікаво, що позивачем у справі виступає забудовник, який просить Феміду зобов’язати міську владу поновити договір оренди ділянки.
За даними активістів-захисників екопарку, у тамтешніх місцях планується забудова зеленої зони, в тому числі хочуть засипати і озеро Небреж. Борці за збереження природи та екологи впевнені, що Київрада спеціально хоче змінити цільове призначення земель, перетворивши територію озера на землі житлової та громадської забудови, для збільшення площі будівництва.
У схожій ситуації опинилося і озеро Тягле. Це — заказник, який має територію у 137 га. З них площа самого озера становить 127, 5 га, а решта заказника — прибережна захисна смуга.
Приблизно три тижні тому забудовники розпочали засипати землею та будівельним сміттям канал, який з’єднує озера Тягле та Небреж. А поверх цього — будувати дорогу, чим порушили стан природної екосистеми заказника та берегової захисної смуги озера.
«Відповідно до проєкту організації заказника «Озеро Тягле» та схеми заказника, які ми робили, забудовники залізли в заказник і повинні понести покарання. Вони також мають понести покарання за те, що влізли до прибережноі захисної смуги, але, на жаль, в Адміністративному та Кримінальному кодексах немає покарання за порушення режиму прибережних захисних смуг», —зазначили фахівці Київського еколого-культурного центру.
Організація-двійник
Крім того, з’ясувалося, що забудовники вирішили закрити заради забудови два створені КЕКЦ та ГО «Екопарк «Осокорки» заказника «Озеро Тягле» і «Осокорківські луки». Для цього було створено псевдоекологічну організацію, яка й ініціювала закриття цих двох заказників. Замість цих заказників псевдоекологи запропонували створити незрозумілий регіональний ландшафтний парк, де передбачалося зонування. Відповідно до цього зонування самозвана організація передбачала віддати майже 50 га заповідної землі під господарську зону та зону стаціонарної рекреації, де дозволено забудову.
Як пояснюють фахівці, принцип дії цієї авантюри добре відомий. Тобто, під виглядом об’єкта заповідного фонду регіонального парку забудовники хотіли знищити юридичну основу «Екопарку Осокорки» — два заказники.
Позиція міністерства
У ситуацію втрутилося Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, яке підтримало захисників «Екопарку Осокорки».
Зокрема, до профільного міністерства звернулися екологи з КЕКЦ із проханням висловити свою позицію з цього питання. У результаті відомство підтримало вимогу екологічних організацій Києва , що два заказники – «Озеро Тягле» та «Осокорківські луки» – не можна закривати.
Цей випадок укотре довів, наскільки важливо для охорони водних об’єктів створювати заказники, а відповідним органам — вчасно реагувати на порушення. Інакше порушники могли б просто вийти «сухими з води».
Іноземці втрутилися в ситуацію
Проте суперечка навколо осокорківських озер і луків виявилася настільки гучною, що вже вийшла за межі України і привернула увагу Всесвітньої мережі водно-болотних угідь (World Wetland Network), штаб-квартира якої знаходиться в Лондоні.
Міжнародні природоохоронці не забарилися з реакцією і висловили занепокоєння щодо загрози забудови унікальної екосистеми Києва «Екопарк Осокорки» та руйнування значної частини водно-болотних угідь.
Водночас міжнародна організація звернула увагу на особливе значення водно-болотних угідь в умовах катастрофічних екологічних наслідків війни в Україні. Зокрема йдеться про те, що такі природні об’єкти компенсують наслідки збільшення викидів вуглецю, таким чином сприяючи сповільненню кліматичних змін.
Петиція є — реакції немає
Своєю чергою громадськість, активісти, які впродовж восьми років виборюють створення природної охоронної зони на житловому масиві «Осокорки», вдалися до наступного кроку щодо порятунку озер Тягле, Небреж та інших. Небайдужі кияни на сайті Київради започаткували збір підписів щодо заборони проїзду будівельної техніки до «Екопарку Осокорки». У результаті у відведені законом терміни петиція набрала визначену кількість — шість тисяч голосів. Однак далі цього справа не просунулася — Київрада до прохання містян так ще й не дослухалася.
Рейтинг іде на дно
Відповідно до соціологічних досліджень, 94 відсотки киян не підтримують знищення зелених зон у місті, а 83,3 відсотка респондентів негативно ставляться до знищення водойм під будівництво. На запитання, з чим пов’язано зменшення зелених зон, 87 відсотків опитаних дають однозначну відповідь — із забудовами.
В цьому контексті не зайвим буде нагадати, що за спостереженнями столичних екологів, лише за останні 10 років, забудовники в столиці знищили понад 700 га парків. І це суттєво зменшило позицію Києва серед світових столиць.
Так, за рейтингом Global Liveability Index 2023, який розробляє Economist Intelligence Unit, цього року українська столиця потрапила до десятки міст світу з найгіршими умовами для життя — Київ посів 165 зі 173 місць у категорії найкомфортніших. Поруч зі столицею України в цьому переліку розташувалися найбільше місто Камеруну Дуала (164 позиція) та столиця Зімбабве Хараре (166 позиція).
Отже, знищення заповідних об’єктів, що захищають зелені зони столиці України, призводить до збільшення забруднення повітря та посилення спеки влітку. Як наслідок, Київ має всі шанси поступово перетворитися на кам’яні джунглі, непридатні для комфортного життя людей. Чи замислюється над цим столична влада? Схоже, що ні…
Євген ДЕМ’ЯНОВ
