Офіс Генпрокурора намагається повернути давньоруське поселення у власність держави, але поки що безуспішно
Юридичні баталії щодо забудови Китаївського урочища зайшли на нове коло: минулого тижня Північний апеляційний суд знову розглядав справу однієї з двох ділянок, розташованих на території давньоруського поселення, яке ототожнюють з літописним Пересічнем.
Яку експертизу хоче провести забудовник та чому пам’яткозахисники виступають проти – читайте в новому матеріалі Каштан NEWS.
Історична довідка
Китаївський археологічний комплекс, розташований у східній частині Голосіївського лісу, складається із залишків городища (фортеці) часів Київської Русі, курганного могильника, печер Китаївської пустині та двох поселень – найбільш ранні знахідки на одному з них датуються третім тисячоліттям до нашої ери.
Археологічні дослідження Китаєва розпочалися ще в XIX столітті. З 1965 року комплекс перебуває під захистом держави, що було підтверджено постановою Кабінету Міністрів України 3 вересня 2009 року, яким Китаїв визнано пам’яткою археології національного значення.
Проте з 2004 року частина комплексу перебуває в оренді у відкритого акціонерного товариства «Київська овочева фабрика». Йдеться про дві ділянки площею 4,82 га і 21,61 га, на яких розташовані залишки Китаївського поселення – саме того, чий вік нараховує щонайменше п’ять тисяч років. Окрім предметів пізньотрипільської культури (3200 –2800 роки до н. е.), на території Китаївського поселення було знайдено об’єкти доби Київської Русі та литовського періоду (XІV–XV ст.).
Утім усе це не завадило Київській міській раді не лише віддати цю заповідну зону в оренду приватному товариству, а й із часом змінити цільове призначення обох ділянок – з «ведення сільськогосподарського виробництва» (як і годилося б овочевій фабриці) на «будівництво та обслуговування об’єктів громадського та комерційного використання». Іншими словами, археологічну пам’ятку національного значення віддали під забудову житлових комплексів та ТРЦ.
Відповідно, протягом останніх років орендар в особі «Київської овочевої фабрики» намагається реалізувати омріяне будівництво, укладаючи договір то з одним забудовником, то з іншим. Нині партнером товариства із забудовницьких мрій є ТОВ «Нерухомість сучасності», яке, як і попередніх партнерів «овочевиків», пов’язують з Ігорем Ніконовим – першим заступником голови КМДА в 2014-2015 роках.
Суди та петиції
У вересні 2023 року Офіс Генерального прокурора звернувся до суду з двома позовами, в яких вимагав скасування договору оренди ділянок та позбавлення київської громади права на розпорядження однією з них (площею 21,61 га). Однак на початку цього року Господарський суд відмовив у задоволенні обох позовів. Аргументом для відмови стало те, що, на думку суду, межі археологічної пам’ятки «Китаївське городище і курганний могильник» досі не визначені.
У травні засідання в справі щодо ділянки 21,51 га відбулося вже в апеляційному суді. Суд призначив комплексну експертизу, яка має включати як земельно-технічні, так і історико-археологічні дослідження, щоб визначити, чи має ділянка історико-культурну цінність.
Приблизно водночас із цим набрала необхідну кількість голосів петиція з вимогою захистити заповідний Китаїв від забудови, розміщена на сайті Київради. Втім її чекала доля майже всіх звернень, підтриманих киянами: 23 травня Кличко відхилив петицію, пославшись на те, що її практична реалізація залежатиме від того, чи не забажає Київрада поновити договори оренди з «Київською овочевою фабрикою».
Київрада передбачено забажала: майже одночасно з відповіддю Кличка на її сайті з’явилися проєкти рішень щодо поновлення оренди на обох ділянках. Щоправда, через значний резонанс до порядку денного ці проєкти так і не потрапили (хоча це не завадило депутатам пізніше поновити договори оренди на трьох сусідніх ділянках – в урочищах Самбурки та Болгарське).
Між тим юридична битва щодо двох ділянок в Китаївському урочищі тривала. У вересні харківський Інститут судових експертиз імені М. Бокаріуса, який мав проводити комплексну експертизу території, повідомив суду, що не має в своєму штаті кваліфікованих кадрів для проведення історико-археологічних експертиз. У зв’язку з цим було подано клопотання про зміну виду експертизи на земельно-технічну та експертизу з питань землеустрою – без історико-археологічної складової.
Як зазначили члени громадської ініціативи «Захистимо Китаїв», це клопотання є спробою забудовника свідомо затягнути справу, яка триває вже більше року. Водночас земельна експертиза взагалі не має відношення до суті справи, оскільки предметом спору є історико-археологічна цінність ділянок.
«Призначення земельної експертизи у справі про археологію має таке ж відношення, як морська свинка до моря. Наша позиція проста – жодних додаткових експертиз не має бути призначено, адже в справі наявні усі докази існування та меж Китаївського поселення: пояснення профільного Інституту археології НАНУ, Інституту географії НАНУ, свідчення провідних, ліцензійованих спеціалістів археологів, спеціалізовані звіти про археологічні дослідження», – йдеться в дописі ініціативи «Захистимо Китаїв».
Крім того, активісти заперечують, що Інститут Бокаріуса не має спеціалістів, які можуть провести історико-археологічну експертизу. На доказ цього активісти навели відповідь київського відділення Інституту, в якій стверджується, що відділення здійснює проведення судових експертиз за спеціальністю 19.1 «Історико-археологічні дослідження». Також у Реєстрі атестованих судових експертів Міністерства юстиції вказано три експерти з цієї спеціальності, і два з них (Денис Гречко та Всеволод Івакін) працюють саме в київському філіалі Інституту Бокаріуса.
Що вирішив суд
Розгляд клопотання про зміну виду експертизи відбувся 19 листопада. Представники ТОВ «Нерухомість сучасності», яке виступає в позові заступника Генпрокурора та Міністерства культури до Київради та ТОВ «Київська овочева фабрика» в якості третьої особи на стороні відповідача, на засідання суду не з’явилися.
У підсумку колегія суддів під головуванням Алли Тищенко ухвалила рішення «ні вашим, ні нашим». З одного боку, в клопотанні провести виключно земельну експертизу, не досліджуючи археологію, було відмовлено. З іншого боку, суд, всупереч позиції позивача, таки визнав необхідність експертизи як такої і подовжив термін її проведення ще на 90 днів.
Водночас судді пообіцяли, що дозволять харківському Інституту Бокаріуса залучити фахівців для історико-археологічної експертизи з їхнього київського філіалу.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено. Каштан NEWS слідкуватиме за подальшим розвитком подій.
Костянтин МИХАЙЛЕНКО
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
