Темою сьогоднішньої розмови з головою постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Київради, очільником фракції «Слуга народу» Андрієм Вітренком є основний фінансовий документ міста. Йдеться до завершення року. Фінансові показники бюджету Києва мають тішити громаду чи навпаки – викликати стурбованість?
Станом на сьогодні можемо говорити про показники виконання бюджету за перші три квартали 2023 року. Відверто скажу: інформація не є втішною для киян. Чому? Маємо декілька проблем, – розповідає Андрій Олександрович. -Перша і найголовніша: невисокий відсоток виконання бюджету. Особливо це стосується укриттів, а надто тих, які були заплановані в департаментах Київської міської держадміністрації. Тобто там, де замовниками і виконавцями є департаменти КМДА, використання бюджетних коштів на дуже низькому рівні. Щодо районів, то ситуація у цьому плані краща – йдеться про об’єкти, які на балансі районних державних адміністрацій.
Друге. На сесії Київради 26 жовтня відбулося значне збільшення видатків бюджету Києва до 93 мільярдів гривень. Це рекордний показник за всі роки. Але якби ж ці видатки ефективно використовувалися! За рахунок чого відбулося зростання видатків? Тому що граничний рівень боргових зобов’язань міста було збільшено на 7 мільярдів 752 мільйони гривень. І ось цей дефіцит, видатки повязані з тим, що місто хоче взяти кредит в Європейському інвестиційному банку. Умов ми, депутати, не знаємо, нас з ними ніхто не знайомив. Єдине, що відомо – кредит дають на 15 років. А беруть кошти для того, щоб модернізувати вагони Київського метрополітену. Сума кредиту – 200 мільйонів євро. Якщо б це були видатки, спрямовані на обороноздатність країни, соціальні потреби, в тому числі для захисників та їхніх родин, то ми б говорили про хорошу історію. Але якщо це видатки, які, безумовно, забезпечують функціонування стратегічного підприємства, однак можуть в подальшому призвести до зростання ціни на транспортні перевезення, то як голова постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності не дуже радію такому зростанню витрат.
Окремо хочу сказати, що, на нашу думку, місто недостатньо допомагає військовим, недостатньо витрачає кошти на допомогу фронту задля перемоги. Усі ми чули гучні заяви про те, що Київ витратив більше шести мільярдів гривень для захисників. Так, це величезна сума, але погляньмо в цьому плані на підсумки 2022-2023: за два роки місто витратило шість мільярдів для оборонців. Водночас отримало від «військового» ПДФО (податок на доходи фізичних осіб – ред.), тобто кошти від військових, які зареєстровані у Києві, приблизно 9 мільярдів гривень. Отже Київ заробив три мільярди гривень не завдяки своїм можливостям, не поліпшивши інвестиційний клімат, не збільшивши кількість підприємців, зареєстрованих у місті. За нашою інформацією, станом на сьогодні на рахунках міста є залишки в сумі більше 24 мільярдів. Оскільки до завершення року залишилося два місяці та враховуючи торішній досвід, коли вхідний залишок у міста був більше 12 мільярдів гривень, ми ініціюємо запуск процесів щодо фінансування Збройних Сил України, тобто передачу з місцевого бюджету до державного ще 10 мільярдів гривень. Упевнені, ця сума абсолютно не зашкодить виконанню бюджету Києва: заробітні плати буде виплачено в повному обсязі, як і усі соціальні виплати. Ми хочемо, щоб ці кошти були перерозподілені з тих об’єктів, які неефективно керуються департаментами КМДА, з тих розв’язок і доріг, які нікому станом на сьогодні не потрібні, вирішують лише локальні проблеми мешканців окремих мікрорайонів, а не усього Києва. А особливо ми проти тих розв’язок, які будуються для того, щоб потенційно у майбутньому забудувати там ще якийсь житловий комплекс, збільшивши таким чином попит на житло або підвищивши ціни на нього. Ми не хочемо, щоб за рахунок киян (платників податків!) хтось вирішував свої окремі бізнесові питання.
Десять мільярдів можуть бути виділені ще цьогоріч?
Так, це треба робити. Ще для цього є два місяці. Не потрібно багато часу – максимум за два тижні можна переказати кошти. А використати ці десять мільярдів, щоб побудувати щось до кінця року – неможливо. Будівельний сезон уже завершено. І якщо ці кошти залишаться на рахунках Києва, то просто перейдуть на наступний рік. Маємо посилювати нашу обороноздатність, робити усе, що приведе до перемоги над ворогом.
А є прогноз щодо сум залишків коштів в бюджеті на кінець року?
Зможемо про це сказати після того, як будуть закриті всі акти виконаних робіт і за них буде сплачено до бюджету. Але враховуючи досвід минулого року, за моєю інформацією, станом на початок грудня 2022 залишок у бюджеті був приблизно 16 мільярдів гривень, а вхідний залишок становив 12 мільярдів. Тобто за грудень було витрачено чотири мільярди гривень. Якщо будуть усі сумлінно виконувати свої обов’язки, то залишиться мільярдів 18. Вхідний залишок у сумі 8 мільярдів – це потужно (дасть змогу започаткувати чимало соціально вагомих проєктів).
Чи є надія, що до порядку денного сесії Київради буде внесено питання про «медичні» кошти – про Звіт Тимчасової контрольної комісії з питань перевірки видатків бюджету міста Києва під час дії правового режиму воєнного стану?
Ми наполягаємо на цьому. Проєкт рішення повністю пройшов процедуру, його було прийнято на регламентній комісії з деякими правками комісії – вони виключили два пункти у Звіті, які стосувалися кадрових рішень.
Йдеться про рекомендацію звільнити керівницю Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентину Гінзбург?
Так. Не маємо сумнівів, що на наступній сесії, 2 листопада, будемо розглядати цей звіт.
І з приводу перейменування Повітрофлотського проспекту на Проспект Повітряних сил ЗСУ. Гальмується процес, на жаль.
Я вже й не знаю, що треба нашим колегам-депутатам, щоб ухвалити остаточне рішення. Вже навіть Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний підтримав це рішення! Після сесії Київради, на яку було запрошено представників командування Повітряних сил, чиновники КМДА обіцяли, що «з понеділка все буде зроблено»… Однак досі це лише обіцянки. Прикро, що так ставляться до наших оборонців.
Розмову вів Богдан ТУР
