З осені минулого року на столичних автошляхах розпочалося масове облаштування так званих кільцевих розв’язок малого радіуса. І досить швидко нові «клумби» з’явилися ледве не в кожному районі міста.
Каштан NEWS з’ясовував, чи дійсно так необхідні місту малі кола.
Звідки взялися кільця
Дороги з кільцевим рухом існують давно і в кожній країні. Але найбільшою їхньою кількістю можуть похвалитися Франція та Великобританія. В останній «біг по колу» розвинений більше всього. Водночас кола на британських дорогах інколи набувають різних форм, в тому числі таких, що в межах одного великого кільця втиснуто кілька інших, менших за розміром.
На переконання фахівців, кільцева організація дорожнього руху позитивно впливає на зниження рівня травматизму і смертності на автошляхах. Саме тому досвід англійців і французів активно переймають інші країни Європи, а також Сполучені Штати Америки.
Нові часи — нові стандарти
Україна також вирішила не відставати від європейських країн. Відповідно до оновлених стандартів державних будівельних норм, в Україні передбачено будівництво міні-кілець.
Звичайно, світлофори та камери відеоспостереження суттєво впливають на зменшення порушень ПДР. Однак, як показує практика, перехрестя з облаштованим кільцевим рухом виключають лобові та бокові зіткнення транспортних засобів на швидкості.
«Плюси» малих кіл
За висновками західних аналітиків, кільцевий рух і малі кола, зокрема, приблизно на 40 відсотків зменшують кількість дорожніх подій і унеможливлюють грубі порушення правил руху з боку водіїв. А це, своєю чергою, зменшує кількість травм у ДТП на 80 відсотків через виключення, як вже зазначали, найбільш небезпечних швидкісних лобових і бокових зіткнень.
Із практичної точки зору кільцевий рух позитивно впливає на час перебування водіїв у дорозі, на відміну від світлофорів, особливо в непікові періоди доби.
Крім того, такі розв’язки, здебільшого, не містять технічних засобів, а отже не потребують якогось обслуговування.
Варто звернути увагу й на естетичну деталь: у переважній більшості випадків розв’язки мають клумбу, яка засаджена рослинами і таким чином прикрашає місцевість.
«Мінуси» малих кіл
Водночас кільцеві розв’язки мають і недоліки. Одним із них є наявність певних ризиків для пішоходів та велосипедистів. Адже водій, перебуваючи на кільці, концентрує свою увагу здебільшого на автомобілях, які рухаються поруч, а інші учасники руху дещо опиняються поза його увагою.
Ще однією проблемою «їзди по колу» є наявність рівнозначних доріг, які вливаються у перехрестя — головну дорогу. Також з’їзди з кола є другорядними, що може в певні моменти створювати затори, а встановлення регулювальних засобів може суттєво ускладнити рух.
Заплановане виконали
Тим часом в українській столиці ударними темпами проводиться робота з будівництва нових кільцевих розв’язок. Як правило — на внутрішньо квартальних дорогах.
За повідомленням Комунальної корпорації «Київавтодор», такі кільцеві розв’язки з’явилися на перехресті вулиць Кудряшова, Генерала Шаповала і Людмили Проценко в Солом’янському районі, неподалік від ландшафтного парку.
В Дніпровському районі кільця малого радіуса облаштовані на вулиці Петра Вершигори (з’їзд із проспекту Романа Шухевича) та перехресті вулиць Червоноткацька і Юрія Поправки.
Водночас у Шевченківському районі кільцеві розв’язки є на перехресті вулиці Кудрявської, Кудрявського узвозу та провулку Нестерівського. У Деснянському районі такі об’єкти з’явилися на перехресті вулиці Кіото і виїзду на Броварський проспект, у Дарницькому — на перехресті вулиць Зрошувальна та Академіка Горбунова.
Влада недопрацювала
Будемо відвертими, чимало водіїв не зовсім позитивно сприйняли появу «клумб». Так вже привчила влада, що відразу з новаціями на київських вулицях постає запитання: скільки на цьому «відмили» грошей.
«Я бачу, що є певна критика з цього приводу. Особливо — від водіїв, які не дуже розуміють, для чого це робиться. Але в цьому є провина міської влади, яка не провела належним чином інформаційно-роз’яснювальну кампанію. Насправді, кола малого радіуса потрібні, вони не коштують багато грошей, а в порівнянні з тим, що у нас найвищий рівень смертності у ДТП, то це необхідне інфраструктурне впровадження і це правильно», — коментує ситуацію співзасновник ГО «Пасажири Києва», урбаніст Олександр Гречко.
Насправді, додає він, у багатьох європейських містах організація руху транспорту в такий спосіб є доволі популярною. Так, вона потребує певної суми коштів, але є потрібною річчю. Тому що створює на перехрестях кільцевий рух з точки зору пріоритетності і примусу водіїв дотримуватися швидкісного режиму. Тобто керманич автомобіля знає чи бачить, що попереду кільцевий рух, і змушений пригальмувати.
Водночас, зауважує експерт, так звані кола малого радіусу встановлюють на невеликих вулицях. Тобто їхнє завдання полягає в тому, щоб сповільнити рух автомобілів і тим самим зменшити кількість дорожньо-транспортних подій.
«Насамперед, це стосується пішоходів. Адже, коли машина їде 70 кілометрів на годину, то людину вбиває, а коли 30-40 кілометрів на годину, то, по-перше, водій може встигнути загальмувати до зіткнення, по-друге, якщо навіть зіткнення відбудеться на такій швидкості, то це завдасть певних травм, але людина залишиться жива», — зазначив Гречко.
Водночас він скептично поставився на можливості посадовців заробити таким чином.
«Чи можна на цьому вкрасти гроші? — розмірковує експерт. — Якщо чиновники хочуть вкрасти, то вкрадуть на багатомільйонних будівництвах і ремонтах доріг. На цих речах багато не заробиш — не той обсяг, щоб витрачати багато зусиль».
До речі, за різними оцінками, вартість облаштування одного «кола» коливається в межах 5-7 мільйонів гривень.
Однак у цьому є одне «але». Під час будівництва проєктанти повинні все розрахувати таким чином, щоб через певний час не довелося збудоване переплановувати і, відповідно, міняти та перебудовувати, що знову потягне за собою зайві витрати та корупційні ризики. А з цим у нас саме й проблема.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
