Військовий експерт поділився думками
Російські окупанти останнім часом активізували свої загарбницькі дії на північно-східній і східній ділянках фронту. На тлі цього з різних джерел і від різних осіб все частіше лунають тривожні повідомлення, що російські окупанти можуть знову спробувати повторити наступ у бік української столиці. Чи можливий насправді такий розвиток подій – з’ясовував Каштан NEWS.
Причини і передумови
Інформація про можливу активізацію росіян на білорусько-українському кордоні знову почала з’являтися торік, — коментує ситуацію військовий експерт, координатор ГО «Спільна справа» Дмитро Снєгирьов.
Тоді, нагадує він, очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив про ймовірність розширення театру бойових дій, не згадуючи конкретно київський напрям.
«Однак тоді це була оперативна гра української сторони з метою дезорієнтувати росіян щодо характеру та мети передислокації українських підрозділів ЗСУ на Сумський напрямок і, відповідно, проведення успішної Курської контрнаступальної операції. Отже, поява в той час такої інформації була виправдана об’єктивними причинами», — констатує Дмитро Снєгирьов.
Нині, додає він, подібна інформація знову з’явилася в українському інформаційному просторі після заяв очільника Генерального штабу ЗСУ Олександра Сирського. Зокрема — щодо можливості проведення військових навчань за участі РФ на території Республіки Білорусь. А тому, відповідно, не виключається і можливий сценарій повторення подій лютого 2022 року.
В цьому контексті не зайвим буде нагадати, що протяжність українсько-білоруського кордону становить понад тисячу кілометрів. А це в разі загострення воєнної ситуації створює серйозну проблему для української сторони.
«Навіть, враховуючи складний рельєф і стан місцевості, для прикриття такої ділянки фронту потрібно відволікання достатньої кількості живої сили, озброєння та матеріально-технічних засобів», — переконаний Снєгирьов.
Помилки враховано
Водночас не зайвим буде наголосити, що після відкидання ворога майже з околиць Києва навесні 2022 року українська сторона зробила відповідні висновки: було посилено військове угруповання для прикриття кордону. Також були проведені й досі тривають заходи з посилення інженерно-технічного та фортифікаційного забезпечення. У цьому, запевняє Снєгирьов, кияни можуть переконатися самі, не кажучи вже про мешканців Чернігівської області. Крім того, триває мінування місцевості з метою унеможливити танкові прориви та просування живої сили противника.
Також регулярно проводяться тактичні навчання, легендою яких є протидія можливому вторгненню ворога з території Білорусі.
«Такі заходи дають підстави говорити про те, що українська сторона розглядає сценарій (спроби наступу ворога у бік столиці, — ред.) як імовірний і створює умови для його нейтралізації. Адже виключати його не можна. Особливо, якщо враховувати досвід лютого 2022 року», — розмірковує Дмитро Снєгирьов.
Водночас він нагадує, що тоді російський диктатор Володимир Путін запевняв світ, що після спільних з білорусами військових навчань підрозділи російської армії будуть відведені до місць постійної дислокації. Крім того, російський правитель заявляв, що територія Білорусі не буде використана як плацдарм для будь-якого вторгнення. Тобто, як звернув увагу експерт, Путін фактично взяв на себе міжнародні зобов’язання. Однак сталося те, що сталося…
Фактор Китаю
Якщо аналізувати можливості нового вторгнення, то, за словами Дмитра Снєгирьова, в цьому випадку важливу роль відіграватимуть (як це не дивно) зовнішні фактори. В першу чергу, пояснює експерт, ідеться про позицію КНР. Варто нагадати, що в момент максимальної напруги ситуації минулого року відбулися спільні білорусько-китайські навчання. Вони фактично, наполягає Снєгирьов, поставили крапку на спробах росіян дестабілізувати ситуацію на білорусько-українському кордоні та на їхніх намаганнях знову використати ту територію як плацдарм для вторгнення в Україну.
«Тобто Китай дав чітко зрозуміти Росії, що розглядає Білорусь як зону власного воєнно-політичного впливу, а тому незацікавлений у дестабілізації ситуації на території цієї країни. Ба більше, Китай розглядає її як плацдарм для власної політичної та економічної експансії на Європейський континент», — поділився думкою аналітик.
До речі, долав експерт, про такі плани свідчать і розширення економічної співпраці КНР з Білоруссю, і намагання Мінська диверсифікувати власний ВПК за рахунок Пекіна. Яскравий приклад останнього — спільне виробництво ОТРК «Полонез», що став доволі серйозною зброєю.
Фактор США
На переконання Дмитра Снєгирьова, фактор США стане другою запорукою якщо не унеможливлення, то мінімізації шансів російського вторгнення з території Білорусі.
Інша цікава деталь: на момент нещодавньої зустрічі американської делегації з росіянами в Ер-Ріяді практично паралельно відбувалася зустріч американської сторони з президентом Білорусі Олександром Лукашенком.
За підсумками цієї зустрічі, зауважив співрозмовник, США натякнули, що вони дадуть можливість Лукашенку перепочити від російського воєнно-політичного тиску. А це — доволі серйозні заяви, враховуючи, що Росія вже розглядала Білорусь ледь не як власну територію. Крім того, за вербальним сигналом з боку США були зроблені і деякі економічні кроки. Насамперед — зняття секторальних санкцій на продаж білоруського калію, що дозволило тамтешнім підприємствам знову повернутися на світовий ринок. А Білорусь у цьому сегменті торгівлі є фактичним монополістом.
Таким чином, підсумовує Снєгирьов, і Китай, і США не зацікавлені в розширенні воєнної агресії РФ через Білорусь. Зокрема, й на країни НАТО: Польщу, Литву, Латвію й Естонію.
Фактор Європи
Крім того, одним із ключових запобіжників можливому вторгненню з півночі стане так звана «Коаліція охочих» і нещодавні заяви президента Франції Еммануеля Макрона про намір розмістити французький контингент уздовж білоруського кордону.
«Це б значною мірою зняло можливість повторення агресивного сценарію Путіна і сприяло б стабілізації ситуації на цьому відтинку фронту. Також це надало б можливість Генштабу ЗСУ перекинути оперативні резерви з українсько-білоруського кордону на східний фланг безпосередніх боєзіткнень», — зауважив Снєгирьов.
На переконання експерта, українська сторона повинна активно просувати реалізацію «європейського» чинника, щоб війська країн-учасниць «Коаліції охочих» якнайшвидше з’явилися на українсько-білоруському кордоні.
Можливості росіян
Коли стверджують, що в Росії немає можливостей або резервів для наступу, то, щонайменше – такі заяви не відповідають дійсності, підкреслює військовий аналітик. Особливо — з огляду на мобілізаційний потенціал країни-агресорки, який, за його словами, може сягати до 20 мільйонів «багнетів».
Крім того, зауважує Снєгирьов, на території Білорусі вже легалізована за білоруським законодавством російська присутність у вигляді ПВК «Вагнер».
«У цьому криється небезпека. Так, дійсно, цей контингент обмежений кількістю від 3 до 5 тисяч бійців. Однак цієї кількості цілком достатньо для дестабілізації ситуації на кордоні під виглядом тих самих «зелених чоловічків» з блокуванням оперативних резервів Сил оборони України. Щоб якщо не виграти бій, то спричинити відповідний військово-політичний тиск на керівництво України», — застерігає експерт.
Ознак підготовки до вторгнення немає
Явних ознак наразі немає. Як зауважує Снєгирьов, про підготовку можуть свідчити конкретні дії: передусім, приведення в дію логістичних ланцюгів. Зокрема, активізація залізничного сполучення між Росією та Білоруссю для перекидання особового складу та військової техніки, а також пожвавлення повітряного сполучення між двома країнами. Додатковим індикатором стане розгортання польових таборів, госпіталів, складів з боєкомплектом тощо.
«Однак ці моменти досить легко моніторити. Необхідні засоби у нас є. Враховуючи розвиток подій у лютому 2022 року, треба бути готовими до будь-якого сценарію», — впевнений військовий експерт.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
