Історія з колишнім готелем «Кане» набирає нових обертів
У самому центрі Києва, за кілька сотень метрів від столичної мерії, триває руйнування пам’ятки історії — будівлі колишнього Центрального гастроному. Раніше тут розташовувався готель «Кане», зведений у 1873–1874 роках. Київські активісти повідомили, що наразі від історичної споруди залишилися лише зовнішні стіни — всі внутрішні приміщення вже демонтовано. Каштан NEWS розбирався в ситуації.
Історія виникнення
Триповерхову будівлю готелю «Кане» на нинішньому Хрещатику, 40/1 було зведено коштом французького підприємця Жана-Батиста Кане за проєктом відомого київського архітектора Володимира Ніколаєва. Споруда виконана в стилі пізнього класицизму й мала П-подібну форму. Два її фасади виходили на Хрещатик і Фундуклеївську (нині — вулиця Богдана Хмельницького), а третя частина — у внутрішній двір.
У різні роки в цій історичній будівлі мешкали художник Михайло Врубель, гетьман Павло Скоропадський, письменник Іван Карпенко-Карий і поет Максим Рильський.
Ця будівля — одна з небагатьох на сучасному Хрещатику, що вціліли під час Другої світової війни та збереглися після повоєнної реконструкції вулиці. Згодом на першому поверсі споруди відкрився Центральний київський гастроном.
Занепад пам’ятки архітеткури
На початку 2000-х років Центральний гастроном закрили, а фасад будівлі завісили величезним банером. У 2007 році, під приводом реставрації, компанія ТОВ «АБ Інвестиції і розвиток» виступила замовником будівництва 10-поверхового торговельно-офісного комплексу за проєктом архітектурного бюро «ТАМ Микола Дьомін».
У 2009 році будівлю колишнього гастронома внесли до Державного реєстру як пам’ятку архітектури та містобудування місцевого значення. Проте це не вберегло її від лиха: в 2017 році на даху спалахнула масштабна пожежа, яка знищила перекриття між другим і третім поверхами. Після цього власника зобов’язали власним коштом відновити історичну пам’ятку.
Прожекти
У 2020 році столичні чиновники заявили, що будівлю Центрального гастроному на Хрещатику, 40/1 можуть перебудувати на дев’ятиповерховий комплекс. Департамент містобудування та архітектури КМДА навіть оприлюднив скан-копії містобудівних умов і обмежень.
Згідно з проєктом, висота будівлі після реконструкції мала б становити 27 метрів. Перший поверх передбачалося зробити технічним, а решту дев’ять — віддати під торговельно-офісні приміщення. Також проєкт включав облаштування відкритої автостоянки на 160 машиномісць.
Стіни на згадку
Минав час, і здавалося, що навколо будівлі нічого не відбувається. Та це — лише на перший погляд: за величезним банером, як з’ясувалося згодом, кипіла робота.
«У памʼятці національного значення на вулиці Хрещатик, 40/1 продовжується робота з демонтажу та розбору внутрішніх перекриттів. Забудовник — ТОВ «АБ Інвестиції та розвиток» — називає такі роботи «консервацією» та обіцяє відновити будівлю. Втім, залишається незрозумілим, навіщо компанії, яка начебто має намір зберегти історичну спадщину, розбивати внутрішні простінки та довбати фасад перфоратором», — діляться інформацією активісти ГО «Спадщина».
За банером із зображенням фасаду, пояснюють вони, виявилося, що від історичної будівлі готелю «Кане» залишилися лише зовнішні фасадні стіни. Всередині тривають роботи з демонтажу конструкцій.
За словами пам’яткоохоронців, свого часу будівлю закрили за дивних обставин: частину приміщень у триповерховому будинку здавали в оренду, інші стояли пусткою. Саме в одному з порожніх приміщень і спалахнула пожежа — нібито внаслідок вибуху газу. Полум’я охопило значну частину будівлі. Згодом займання повторювалося, його знову гасили, але жодних реальних кроків до відновлення об’єкта після пошкоджень так і не зробили.
Небайдужі кияни неодноразово намагалися привернути увагу місцевої влади, що всередині будівлі відбувається щось незрозуміле — з верхніх поверхів ЦУМу, який стоїть напроти, було добре видно, що пам’ятку історії розбирають, і її просторовий обсяг поступово скорочується. Однак належної реакції від тих, хто мав би слідкувати в місті за культурною спадщиною, не було.
Раптовий інтерес
Примітно, що двадцять років до будівлі ні у власника, ні у столичної влади не було ніякого інтересу — вона стояла завішена банерами продовжувала після пожежі руйнуватися. А коли київським активістам вдалося потрапити всередину будівлі, за яскраві полотна, що приховували її, то з’ясувалося зовсім інше: будівлю по-тихому розбирають.
І ось, коли від пам’ятки історії залишилися лише фасадні стіни, і ця ситуація набула розголосу, власник будівлі запускає в соцмережах стрім під назвою «Центральний гастроном». У відео демонструються залишки зруйнованої споруди, а в дописі йдеться про початок її «відновлення». Обіцяють, що про подальші кроки інформуватимуть громадськість.
«Це — верх цинізму, — коментують ситуацію пам’яткоохоронці. — Людина, яка впродовж 20 років руйнувала пам’ятку, тепер ніби нічого не сталося заявляє про готовність її відновити. Хоча спричинені наслідки мають тягнути за собою кримінальну відповідальність, оскільки у нашому випадку об’єкт, який є пам’яткою національного значення, доведено до руйнації, змінено його внутрішній простір. А це має ознаки злочину, передбаченого ст. 298 (знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини) Кримінального кодексу України».
На запитання, чому ж будинок не відновлювали, є цілком логічне пояснення, яке сьогодні можна використати до багатьох занедбаних пам’яток історії столиці. На думку фахівців, кінцевою метою зацікавлених осіб було і залишається довести будівлю до аварійного стану, зберігши якомога менше автентичних елементів, щоб відновлення споруди стало неможливим.
«Коли у вас є повністю зруйнований будинок, то, звичайно, дешевше відреставрувати одну стіну, ніж всю пам’ятку. Або взагалі — знести», — констатували активісти «Спадщини».
Водночас вони висловили здивування з приводу позиції київських чиновників щодо ситуації навколо пам’ятки. Адже Департамент охорони культурної спадщини КМДА, який має захищати столичні історичні об’єкти, схоже, вирішив самоусунутися від проблеми готелю «Кане». Вже минуло два тижні відтоді, як активісти привернули увагу до цієї ситуації, але офіційної реакції з боку департаменту досі немає.
Тож небайдужим громадянам залишається єдине — повідомити про ситуацію навколо пам’ятки столичну поліцію та звернутися з відповідним листом до міської прокуратури. Можливо, хтось із них втрутиться в ситуацію.
ЄВГЕН ДЕМ‘ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
