У 12 школах столиці укриття неможливо побудувати взагалі
З 1 вересня київські школи починають працювати одразу у трьох формах навчання – очній, змішаній та онлайн. Як заявив днями заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, цього року навчати своїх дітей офлайн у Києві погодилися 240 тисяч батьків – це у 2,5 раза більше, ніж минулого року. Також у КМДА повідомили, що з 420 столичних шкіл укриття є у 417, і вони можуть умістити майже 190 тисяч осіб.
Чи відповідають дійсності ці твердження, з’ясовували журналісти Каштан NEWS.
Усі не помістяться
Як зазначає заступник міністра освіти і науки України, голова фракції «Слуга народу» в Київраді Андрій Вітренко, цифри, озвучені у КМДА, більш-менш відповідають дійсності, хоча кількість столичних шкіл, не забезпечених укриттями, насправді є дещо більшою.
«У Києві є 12 шкіл, де конструктивно неможливо побудувати укриття взагалі. Учні цих шкіл мусять бути або переведені в інші школи, або вийти на онлайн-навчання, але, наскільки мені відомо, вони розподілені між іншими школами, які будуть проводити навчання в очному або змішаному режимі», – розповів він у коментарі Каштан NEWS.
Водночас, навіть якщо в школі є укриття, воно у більшості випадків не здатне вмістити всіх учасників освітнього процесу. Особливо це стосується спальних районів – зокрема, Дарницького, Оболонського, Голосіївського та Святошинського, де сконцентрована велика кількість населення. Тому в цих районах школи вимушені запроваджувати або змішаний формат навчання, або вчити дітей позмінно.
«Я знаю, що багато хто з батьків зараз нарікає на другу зміну. Але, шановні, це війна, і ми мусимо поступатися своїми звичками або зручностями заради того, щоб зберегти життя дітей», – підкреслює Андрій Вітренко.
Коледжі в лідерах, дитсадки – в аутсайдерах
Найгірша ситуація з укриттями у київських дитсадках: як зазначає заступник міністра освіти, половина дитсадків Києва не забезпечені укриттями взагалі.
«Якщо ж ми візьмемо країну повністю, то найкраще забезпечені укриттями заклади професійно-технічної освіти: з них укриття є у 95 відсотках. Далі йдуть заклади фахової передвищої освіти – 90%, університети – приблизно 86% та школи – 68%», – розповів Андрій Вітренко.
Загалом 1 вересня цього року в Україні розпочнуть навчання 3,9 млн учнів. З них 1 млн 766 тисяч буде навчатися очно, приблизно 1 млн – дистанційно та 1 млн 180 тисяч – на змішаній формі. У 2023-2024 роках у країні буде функціонувати 12 975 шкіл, із них 6 593 – в очному форматі, 3 894 – у змішаному, 2488 – онлайн.
Шкільні укриття – для всіх?
29 серпня Рада оборони міста Києва ухвалила рішення про відкритий доступ до укриттів у закладах освіти для всіх громадян. Це означає, що під час навчального процесу будь-який мешканець Києва може користуватися укриттями у школах та дитсадках.
Це рішення має своїх противників: зокрема, під час пленарного засідання Київради 31 серпня депутат Вадим Іванченко зазначив, що шкільні укриття і без того не здатні вмістити всіх учнів та працівників школи, тому реалізація рішення Ради оборони не дозволить гарантувати безпеку життя дітей, яких батьки довірили освітянам на час навчального процесу.
Зі свого боку, Андрій Вітренко вважає, що обмежувати доступ мешканців району до шкільних сховищ не можна.
«У нас здоров’я та життя громадянина є найвищою цінністю відповідно до Конституції. Тому ми маємо максимально зберегти життя і здоров’я громадян. Безумовно, під час освітнього процесу пріоритет щодо перебування в укритті мають учасники освітнього процесу, але я впевнений, що не можна нехтувати життями інших людей», – сказав він.
Насправді проблема полягає у тому, що у багатьох районах Києва укриттів катастрофічно не вистачає, і часто у мешканців не залишається іншого виходу, окрім як іти до сховищ, розташованих у школах або дитсадках. Водночас столична влада не поспішає будувати нові укриття, посилаючись на відсутність будівельних норм.
«Віталій Володимирович Кличко та його команда кажуть, що для спорудження укриттів у Києві немає ні державних будівельних норм, ні державних стандартів. Як депутат я звернувся до профільного міністерства, яке мені надало відповідь, і згідно з цієї відповіддю, ми пішли і придбали чотири примірники «Державних будівельних норм» (ДБН). На засіданні сесії ми презентували їх Віталію Володимировичу для того, щоб у колег вони були і щоб колеги не казали, що таких норм не існує. Є проєктна документація, є державні норми, є державні стандарти – тобто вся нормативна база присутня, було б тільки бажання. Гроші в Києва на це також є», – підкреслює Андрій Вітренко.
