До студії «Каштан. Інтерв’ю» завітала травесті-діва, співачка, діджейка Divas Milk, яка працює на сцені в образі Drag Queen
Разом з нею обговорили її особисту історію, йшлося і про усвідомлення власної гендерної ідентичності, проблеми трансгендерів у сучасній Україні. Говорили також про хейт, творчість, становлення себе як митця і як особистості.
Отже, перше запитання: нещодавно у Києві пройшов КиївПрайд. Ми поцікавилися, чи брала Divas Milk у ньому участь?
«Ні, цього разу в марші рівності я не брала участь. Колись я вже подумки запитувала себе – а як я ставлюся до цього руху, до КиївПрайд як до організації, – розповідає гостя. – І насправді не змогла відповісти на це питання, тому що воно достатньо важке. Тому що я працюю в іншій організації, в іншій соціальній службі, яка займається роботою зі спільнотою. Безпосередньо працюю як рівний рівному з трансгендерами. Тому я надаю деякі послуги для трансспільноти. До КиївПрайду ставлюся достатньо позитивно. Своєю просвітницькою діяльністю вони стараються виводити суспільство на якісь потрібні теми. А загалом сам марш рівності був потрібен для того, аби привернути увагу влади, що є проблема в тому числі дискримінації, щоб влада трішки більше була зацікавлена змінювати закони, реформувати ці питання».
Наша співрозмовниця розповіла докладніше про організацію, у якій працює. Тут надають трансгендерам різну допомогу, в тому числі психологічну. Йдеться про низку проєктів від донорів – спонсорів.
Звичайно, ми поцікавилися і тим, як наша гостя підійшла до відчуття своєї гендерної ідентичності.
«Я завжди розуміла, що буду працювати на сцені, і в мене ніколи не було навіть інших думок, що можу займатися чимось іншим, – говорить Divas Milk. – І тільки у підлітковому віці я зрозуміла, чим саме буду привертати до себе увагу, чим саме буду займатися на сцені. Тому що до того, як вийти на сцену, я перепробувала дуже багато чого. Була і декоратором, і писала сценарії, і намагалась стати акторкою. У підлітковому віці зрозуміла, що саме Drag Queen – це я. А як я зрозуміла, що я жінка? Насправді, усвідомлення цього було завжди. Воно якось з часом, в дитинстві вже є якесь розуміння, що ти якось ніби не на своєму місці, що ти займаєшся чимось не тим, що ти себе ніби як видаєш за іншу людину. Тобто граєш роль іншої людини. Навіть людини іншої статі. Ось так.
З часом я просто намагалась знайти себе. Я розуміла, що не відчуваю себе чоловіком, тому що я не є чоловіком. Я дуже дивно себе відчуваю жінкою, тому що я ж не народилася нею, і в нас якось це незвично сприймається. І коли в тебе в голові така каша увесь час, поки ти свідомо живеш
в соціумі, все одно є якась така проблема, тому що я начебто розумію, що я не чоловік, і не жінка. Взагалі себе постійно шукаєш завжди».
Співрозмовниця каже, що з батьками у неї взагалі не було питань:
«Ми взагалі дуже рідко про це розмовляли. Тобто, вони бачать мене, вони розуміють, можливо, мої переживання, але якось до цього спокійно ставляться».
Загалом під час бесіди торкалися багатьох різних питань, зокрема й відвертих. Так, говорили про те, на якому нині етапі трансгендерного переходу перебуває співрозмовниця, про її творчість, ставлення до сцени, популярності.
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
