Частина історичної будівлі згоріла ще 2021 року, однак вирішити проблеми її мешканців міська влада зібралася лише зараз
Будинок-пам’ятка на вулиці Китаївській, де наприкінці XIX – початку XX століть розташовувався корпус військового шпиталю, постраждав від пожежі ще чотири роки тому. Аж до останнього часу столична влада не надто переймалася долею ані постраждалої будівлі, ані її мешканців, але нині в Київради нарешті з’явився проєкт розселення власників квартир.
Чому ця проблема таки стурбувала депутатів, і що насправді може приховуватися за цією шляхетною ідеєю – розповів у коментарі Каштан NEWS київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов.
Старий корпус шпиталю
Двоповерхова будівля № 32/2 на вулиці Китаївській була зведена наприкінці XIX століття. Спочатку в ній розташовувався корпус військового шпиталю, а в 1920-х роках її націоналізували та перетворили на житловий будинок із комунальними квартирами. В 2011 році наказом Головного управління охорони культурної спадщини КМДА № 10/34-11 цей будинок – так званий «старий» корпус шпиталю – було включено до Переліку пам’яток Києва.
«У 2021 році в одній з квартир на другому поверсі виникла пожежа, – розповідає Дмитро Перов. – На жаль, двоє людей загинуло. Квартира вигоріла повністю, також була повністю знищена прибудова. Оскільки раніше це були корпуси військового шпиталю, то, відповідно, там була коридорна система – тобто вхід, потім довгий коридор через всю будівлю і палати праворуч та ліворуч. Для того, щоб корисніше використовувати площу, сходова клітина розташовувалася не в будівлі, а була винесена зовні, на дерев’яну веранду. Ось саме ця веранда повністю і згоріла. Але в лівій частині будинку продовжують жити люди: тобто, він експлуатується, все в порядку».
«Депутати еволюціонують»
Міська влада відреагувала на пожежу в будівлі-пам’ятці доволі мляво. Лише через три роки після пожежі – 21 листопада 2024 року – Київрада ухвалила рішення № 181/9989 «Про заходи щодо вирішення житлових питань мешканців будинку № 32/2 на вулиці Китаївській у Голосіївському районі міста Києва, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації в цьому будинку». Згідно з цим рішенням, Департамент будівництва КМДА мав розселити мешканців будинку в нові квартири, але справа застопорилася, бо чиновники ніяк не могли вирішити, яку житлову площу мають отримати власники кімнат у комунальних квартирах.
Зрештою цією проблемою зайнялися депутати від «Європейської солідарності»: у квітні 2025 року голова фракції «ЄС» у Київраді Володимир Прокопів разом із п’ятьма партійцями зареєстрував проєкт рішення, яким пропонувалося визначити належну людям житлову площу просто за Державними будівельними нормами та нарешті почати розселення. Проєкт підтримала постійна комісія Київради з питань ЖКГ, але не підтримала бюджетна комісія – однак, незважаючи на це, його було включено до порядку денного, який мав розглядатися на пленарному засіданні 11 вересня.
Утім, як відомо, 11 вересня засідання пройшло в, м’яко кажучи, скороченому варіанті, тож питання щодо будинку на Китаївській так і не обговорювали в сесійній залі. Але, на думку Дмитра Перова, цей проєкт має багато шансів бути розглянутим під час наступного пленарного засідання.
«Депутати, як будь-який живий організм, еволюціонують. Якщо раніше вони просто писали: «знести», «побудувати», «забудувати», «відібрати», «передати», то зараз ухвалюються якісь такі більш досконалі, більш цікаві рішення. Це хороший проєкт рішення, і чисто по назві – про вирішення житлових питань мешканців на вулиці Китаївській – він невинний. Ну, хто з депутатів буде голосувати проти вирішення житлових питань громадян? Мабуть, що ніхто. Але диявол криється в деталях. Якщо подивитися уважно, то проєктом рішення передбачено розселення всіх мешканців цієї пам’ятки – зокрема й тієї частини, яка не постраждала від пожежі. А ми розуміємо, що в Києві може статися з пам’яткою, коли звідти відселять усіх мешканців», – каже пам’яткозахисник.
Особливий інтерес
Для порівняння Дмитро Перов наводить ситуацію з будинком № 116 А на вулиці Жилянській, зведеним на замовлення купця першої гільдії Йосипа Лева наприкінці XIX – початку XX століть. 17 жовтня 2022 року в будинок улучив російський «шахед», унаслідок чого під завалами загинуло п’ятеро людей.
«Було повністю зруйновано один із під’їздів – з першого по четвертий поверх. Так ось, люди, які там мешкали, досі не отримали компенсацій, будинок досі стоїть невідновлений. Тривають суди, люди вимагають від міської влади вирішити їхні питання, і це триває вже три роки. З іншого боку, на вулиці Китаївській згоріла лише одна квартира, решта будинку ціла, і там продовжують жити люди. Але чомусь депутати Київради за ініціативи Володимира Прокопіва порушують питання, що цей будинок треба негайно розселити, і за рахунок міського бюджету купити квартири для цих мешканців. Знову таки, цікавий цей проєкт рішення тим, що коли ці квартири будуть куплятися, ми побачимо, де ці квартири купляються, у якого забудовника. Скоріше за все, це буде той забудовник, який потім просто оцю будівлю якось використає для реалізації свого проєкту», – вважає Дмитро Перов.
За спостереженнями активіста, територією колишнього військового шпиталю київські девелопери цікавилися ще до початку повномасштабного вторгнення.
«Є такий досить масштабний проєкт забудови території в Китаєві. Спочатку цей проєкт робила компанія Андрія Вавриша «SAGA Development», потім його забрала компанія «KAN Development» Ігоря Ніконова. Суть полягає в тому, що під забудову йде одразу п’ять ділянок у різних частинах Китаєва – умовно вздовж, власне, вулиці Китаївської. І виходить так, що територія військового госпіталю якраз розташована між тими ділянками. Тому вважаю, що її можуть розглядати як територію перспективної забудови. Тобто, наприклад, після реалізації першої черги будівництва праворуч і ліворуч уже будуть висотки-новобудови, а посередині між цими висотками – оці двоповерхові флігелі, які поки що мають статус пам’яток, але вже будуть розселені-відселені», – прогнозує Дмитро Перов.
Також пам’яткозахисник не виключає, що з будівлею старого корпусу шпиталю може статися чергове нещастя. Загалом Дмитро Перов налаштований песимістично.
«Після того, як звідти заберуть місцевих мешканців, будинок може знову спалахнути, як це буває в нас дуже часто. Можливо, його визнають аварійним, і на підставі цього позбавлять охоронного статусу», – каже активіст.
Насправді, на думку Дмитра Перова, місту було б значно дешевше відремонтувати ту частину будинку, яка постраждала після пожежі 2021 року, ніж розселяти людей по нових квартирах.
«Вирішити житлові питання мешканців потрібно, але чому їх треба вирішувати саме через відселення? Навіщо купляти нові квартири, якщо ці квартири у людей вже є? Чому, наприклад, не вирішити житлові питання мешканців шляхом ремонту цього будинку? Враховуючи, що там вигоріла лише одна квартира, то зробити ремонт у цій квартирі та відновити оцю дерев’яну веранду, мабуть, потенційно було б дешевше, ніж купляти квартири всім мешканцям будинку. Будинок невеличкий, але п’ять-шість квартир там точно є. А п’ять-шість квартир у Києві – це таки досить значні кошти. Отже, у чистому підсумку ми бачимо просто якусь чергову аферу, чергову маніпуляцію з боку міської влади», – вважає пам’яткозахисник.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
