На історичній вулиці Києва руйнується садиба Якова Мощинського
У Києві на Андріївському узвозі, 18, розібрали деревʼяну веранду садиби Якова Мощинського, яка є памʼяткою архітектури. І, що цікаво, розібрали її під виглядом проведення… комплексних наукових досліджень, про що свідчить напис на паспорті об’єкта, що прикріплений до паркану.
Що відбувається навколо історичної пам’ятки – з’ясовував Каштан NEWS.
Історична довідка
Будинок на Андріївському узвозі, 18, було зведено 1880 року на замовлення колезького секретаря Якова Мощинського. Раніше в будівлі розміщувалися майстерні художників. Однак на початку 2000-х будинок вивели з комунальної власності та приватизували. Памʼятка тривалий час стояла покинутою, аж поки Київська міська прокуратура не звернулася з відповідним позовом до суду.
Незрозумілі роботи
У 2024 році на виконання рішення суду було розроблено проєкт реставрації садиби, розповідає пам’яткоохоронець Дмитро Перов. Втім, звертає він увагу, паспорт обʼєкта нині вказує на інший вид робіт — «комплексні наукові дослідження».
Місцеві продавці картин неодноразово нарікали на якісь незрозумілі роботи всередині будинку, вивезення з нього дощок. Однак, що відбувається насправді, тривалий час було невідомо.
«Наразі будівельники розбирають повністю внутрішнє начиння будинку. Крім того, вже розібрали дерев’яну веранду, яка виходила у двір Г-подібної будівлі. Також демонтовано внутрішні стіни будинку. Що найбільш цікаво або сумно в цій ситуації: все відбувається під егідою нібито наукових досліджень будинку», — розповів активіст.
Навіщо таке робити? Скоріше за все, для того, припускає Дмитро Перов, щоб через деякий час відповідальні особи мали можливість уникнути будь-яких серйозних для них наслідків. Адже саме Департамент охорони культурної спадщини КМДА свого часу погоджував дозволи на проведення реставрації будівлі. А в них чітко визначено архітектора проєкту, відповідального за об’єкт, — Миколу Віхарєва.
Прихована мета
Якщо роздивитися паспорт об’єкта, який зараз висить на паркані, говорить Дмитро Перов, то там чітко визначено завдання: наукові дослідження.
Але відомо, констатує співрозмовник, що наукові дослідження не передбачають залучення в їхній процес архітектора. Вони, передусім, передбачають огляд і вивчення збереженого зовнішнього та внутрішнього виду, опис побаченого тощо.
А ми бачимо, що під виглядом так званих наукових досліджень проводять будівельні роботи. І, скоріше за все, їхньою метою є демонтаж максимальної кількості автентичних елементів для того, щоб обмежити потім справжнє наукове дослідження.
Наприклад, пояснює Дмитро Перов, будівельники демонтують якісь елементи, що важко піддаються реставрації (скажімо, дерев’яні), а потім до будинку заходять науковці і роблять опис: дерев’яна веранда — втрачена, ліпнина — втрачена, розетки на стелі — втрачені. Як наслідок, на підставі такого наукового висновку будуть проводити реставраційні роботи, але лише тих елементів, які залишаться на момент початку реставрації, що значно спрощує її процес.
«Ми розуміємо, що якщо почати реставрувати, наприклад, ту саму втрачену дерев’яну веранду, то треба використовувати спеціальні консерванти для її збереження. На це потрібні час і кошти. Тому простіше розібрати і сказати, що веранду втрачено. Якщо реставрувати ліпнину, то теж потрібні час, фахівці і гроші. Тому тут теж простіше піти лінією найменшого спротиву і написати, що ці елементи також втрачені, а в підсумку звести якийсь бетонний моноліт або стіну з газоблоку», — прогнозує можливий подальший розвиток подій Дмитро Перов.
Сенсації не сталося
У цій історії цікаве й інше. Реставрація будинку Якова Мощинського мала б бути прикладом виконання подібних робіт у Києві. Адже, як нагадує Дмитро Перов, нещодавно очільниця Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова заявила, що реставрація цього будинку не передбачає втручання в його планування, у первісну структуру…
Але, як бачимо, все відбулося з точністю до навпаки.
Отже, завдання дуже просте: максимально встигнути розібрати, зіпсувати в пам’ятці історії все, що можна, до проведення справжніх наукових досліджень, які мають встановити ступінь збереження екстер’єрів та інтер’єрів. А потім у звіті вказати, що більша частина автентичності пам’ятки втрачена і потребує відтворення. А це — вже зовсім інший вид робіт. У кращому випадку, зазначає Дмитро Перов, можуть зробити щось схоже з подібного матеріалу. Це буде дешевше, але не нестиме вже ніякої історичної чи архітектурної цінності.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
