Автор хітів «Одна на все життя» та «Хочеш» розповів про своє особисте життя та ставлення до шоубізу
Гість нашої студії – відомий український співак, музикант, композитор Олексій Діброва. Чи має найбільший романтик українського шоубізу свою «одну на все життя» та як змінився вітчизняний музичний простір після початку повномасштабного вторгнення – дивіться у новому випуску Каштан.Інтерв’ю.
«Треба цінувати цю мить, сьогодні і зараз»
– Вітаю вас в нашій студії і вітаю з минулим днем народження. Що було за цей рік для вас важливим – або усвідомленням, або проєктом? Можливо, якась подія або якась людина, яка для вас саме у цьому році відзначилася?
– У цьому році відзначилися тільки рідні. Я зрозумів, що таке в цей час рідні люди, близькі. Звичайно, прийшло переусвідомлення всього, всього абсолютно. Воно все поступово йшло, але саме за останній рік ти максимально переусвідомлюєш, тому що кожного дня ти бачиш те, чого ніколи не бачив. Кожного дня ти бачиш, чуєш те, що тобі розповідала колись твоя бабуся, яка була у концлагері. Вона казала: «Дітки, запам’ятайте: найстрашніше в житті – це ховати своїх дітей (бо вона трьох своїх поховала) і війна». Для нас тоді це було, знаєш, як щось із підручників, щось чули таке – війна. Так і то це ж нас, слава богу, тут ще вона так не торкнулася, бо є люди, яких це дійсно торкнулося. Тому за цей час саме в цьому прийшло переусвідомлення – в цінностях. Настільки треба цінувати цю мить, сьогодні і зараз. Своїх людей, які біля тебе сьогодні і зараз. Тому що вранці прокидаєшся, відкриваєш соцмережі і дивишся: тато втратив трьох доньок і дружину, ну як так? Вчора вони разом вечеряли, сьогодні їх немає. Тому отакі моменти, хочеш ти чи не хочеш, змушують задуматись і постійно переусвідомлювати і думати, що ти робиш. Що ти цінуєш, кого ти любиш по-справжньому – я маю на увазі не тільки сім’ю і друзів, близьких. На що ти витрачаєш свій час. Тобто все це важливо.
«Я не знаю, як я пишу»
– Декілька місяців тому ви випустили кліп на пісню «Одна на все життя». На YouTube вже майже два мільйони переглядів – я подивилася сьогодні зранку. В медіа його вже прямо називають хітом 2024 року. Ви очікували такої реакції?
– Ні, чесно кажучи, такого ніколи не очікуєш. Напевно, є люди, такі, як Макс Мартін чи там різні американські саундпродюсери, які знають, як написати, як зробити хіт. Я не знаю. Часто запитують: «Як ти пишеш?». Ну не знаю я, як я пишу. У мене немає якоїсь кнопки, яку я натискаю: «От зараз треба написати». Ні, воно все ситуативно, і все, що на душі, якось отак пишеться все… «Одна на все життя» – це одна з тих пісень, яку хотілося повторювати, яку хотілось співати, яка не набридала. Для мене це якби знак.
– Ви розповідали, що у цієї пісні є історія, що це історія кохання українського воїна, який, на жаль, загинув, залишилася дружина, троє дітей. Ви якось комунікували з дружиною?
– Ні, це просто історія, яку я бачив. Я не зближався конкретно з цими людьми, але я бачив таку історію, вона мене торкнула, і вийшла така пісня – «Одна на все життя». Я не знаю, чому так. Просто бувають такі штуки ситуативно: немає чоловіка, прийшла дружина пом’янути його на ту лавочку, де вони з ним познайомилися, прийшла з дітьми. І до чого тут саме «одна на все життя» – я не знаю, це така творча штука, яка просто вибухає у твоїй голові, і ти думаєш: «Одна на все життя». Умовно, мене вже немає, а моя жінка, яка по-справжньому мене кохала, по-справжньому завжди мене чекала, кожного року приходить і про мене пам’ятає крізь час і простір.
«Вона мене чекала, а я не знав»
– Ще один ваш хіт – «Хочеш», який часто використовують молодята на весіллях. Це так було задумано, тому що це пісня, яка просто ніби ідеально створена для першого танцю?
– Ні, насправді все було не так. Задум кліпу був іншим, абсолютно іншим. Але мені не вдалося, скажімо так, по багатьом причинам, передати цей сенс, цю картинку по багатьом технічним моментам. І ми вирішили вставити сюжети з різних весіль – там, до речі, є в одному сюжеті моя двоюрідна сестра Даша. І це так душевно вийшло, а люди, напевно підхопили.
– Вас називають чи не головним романтиком українського шоубізнесу, але про ваше особисте життя інформації немає. Ви це свідомо приховуєте?
– Насправді ні, не свідомо. Просто воно знаєте, як інколи буває: здається, що людям це не цікаво, а виявляється, це цікаво. Або думаєш: от зараз я це покажу, бо це цікаво, а воно нікому не цікаво. І тут не вгадаєш, чому так і як краще робити в даному випадку. Ну, по-перше, я малих дітей в принципі не люблю показувати там, але зараз вони підросли. В сторіз я періодично їх показую – як ми щось робимо, кудись їдемо, якийсь там уроки барабанів чи в школу, чи слухаємо музику, але вважаю, що людям це, можливо, не цікаво. Але якщо цікаво, значить, будемо.
– Але «одна на все життя» у вашому серці є. Розкажіть хоча б приблизно про ваші стосунки. Як ви познайомилися?
– Все дуже просто. Знайомилися ми в дитячому садку – ми з садка разом. Тільки тут така штука: в мене було багато дівчат за мої шкільні роки, а в неї не було нікого. І вона все життя дивилася, як я ходжу з дівчатами, вона мене чекала, а я не знав. Уже потім почали ми ходити в школу, і в дев’ятому класі почали зустрічатися. Зустрічалися сім чи вісім років, бо ми навчалися в різних містах, потім роз’їхалися – вона в Київ, в і Полтаву. Потім все одно я приїхав до Київа, поступив до консерваторії, і тут вже ми почали жити, і все почало відбуватися – весілля, діти.
– А що було, можливо, найсміливішим вашим вчинком?
– Найсміливішим вчинком? Те, що я відпустив свою дружину, тоді ще дівчину, за кордон. Вона перекладач, лінгвіст, вона поїхала за кордон на місяць на якісь курси або щось таке. І вона в мене була – і зараз є – наскільки відверта, настільки щира, що вона мені казала: «Мене тут італієць постійно намагається проводити додому». І в мене просто рве дах, але я розумію, що вона щира, чесна і просто мені розповідає: мовляв, причепився якийсь чувак, я кажу «Відвали», а він ні. І коли вона вже приїхала – це саме про це пісня «Падаю», напевно, – коли вона другий раз сказала, що хоче поїхати в іншу країну, я сказав: «Стоп, давай одружимося». Ми одружилися, і вона, звичайно, не поїхала.
«Люди порозумнішали»
– Ви згадували в одному з своїх інтерв’ю, що війна змінила правила гри в українському шоубізнесі.
– Так, змінила, звичайно. Коли все тільки почалося, на канали, на «М1», «М2» брали все. От все: ти на телефон зняв під гітару – все, його показують. Потім, звичайно, коли артисти вже трішки оклигали, як то кажуть, коли з’явилась можливість знімати щось трішки якісніше, вони вже почали: «Ми це беремо, а це ми не беремо», ну і так далі. Звичайно, я їх розумію, це все також бізнес, і воно має працювати правильно, щоб заробляти. Але це деталі. Глобально змінилось, звичайно, тому, що зникло багато артистів зникло багато ніш: будь ласка, друзі, заходьте, хто бажає! Хто захотів, хто готовий працювати, той зайшов, хто не захотів – не зайшов. Люди, і в першу чергу, наші слухачі – мені здається, вони порозумнішали. Не всі ще, бо на автомийках постійно приходиться битися із мийщиками – кажу: «Хлопці, що це грає?», а там несеться якийсь російський реп. Кажу: «Ти знаєш, що це грає?» і починаю пояснювати.
– Тобто ви не проходите повз, ви включаєтеся у цю комунікацію?
– Так, я включаюся і раджу, прошу всіх: включайтеся, не бійтеся! Бо люди чи бояться, чи, я не знаю, соромляться. Я не соромлюся. Навіть коли приходжу в «Бекстейдж» – останнього разу перед зйомкою заїжджав, і дівчинка мене на ресепшені російською обслуговує. Я їй спеціально кажу: «Вибачте, я вас не розумію, можна українською?» Я, напевно, просто якийсь радикал. Не знаю, чи це добре, чи це погано. Мені з цим тяжко жити, реально тяжко – казати правду, бо ніхто не любить правду. Але я постійно це роблю.
Дивіться повністю інтерв’ю з Олексієм Дібровою у новому випуску Каштан.Інтерв’ю.
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
