Під колесами столичної підземки вже неодноразово опинялися кияни, комусь пощастило обійтися травмами, а дехто, на жаль, загинув. Лише протягом червня люди тричі опинялись на коліях. Один із цих випадків – летальний. Саме тому з’явилася петиція щодо встановлення захисних екранів на станціях метро. Однак тут все не так просто. І у цьому випуску ми пояснимо чому. Чому не можна просто взяти і встановити екрани? Чому люди взагалі потрапляють на рейки? Та що треба зробити, аби у київському метрополітені припинились людські жертви? Про все це розповідаємо у новому випуску «В тіні Каштана».
Захистити людей від метро
Протягом червня 2024 року сталося три випадки, коли люди опинялися на коліях метрополітену. Один із трьох випадків – летальний. Ще двоє осіб – сильно травмовані.
Київське метро щодня перевозить понад 15 тисяч пасажирів. Кожна станція і перон є обʼєктом підвищеної небезпеки. Тож після трагічних випадків у червні зʼявилася петиція з вимогою встановити захисні екрани на станціях метро.
Як зробити метрополітен більш безпечним, хто за це має відповідати, і які заходи безпеки будуть ефективними? Розберемося у цьому випуску.
28 червня на станції «Золоті ворота» на колію впала жінка і потрапила під потяг, рятувальники деблокували її, але, на жаль, врятувати не вдалось, і від отриманих травм вона загинула на місці.
Напередодні 27 червня на колії на станції «Університет» опинився чоловік, йому переїхало обидві ноги.
Незадовго до цього, 13 червня, під вагон на станції «Контрактова площа» потрапила дівчина. Рятувальники витягли її. Вона залишилась живою, але втратила руку.
Аби запобігти новим жертвами, кияни висунули ініціативу: встановити захисні екрани на станціях.
Відповідна петиція зареєстрована на сайті Київради. У ній також ідеться, що «Україна переживає складні часи у зв’язку з війною, що призводить до значного психологічного навантаження на населення. Частина громадян перебуває у тяжкому психологічному стані, що, на жаль, іноді призводить до суїцидальних намірів».
За перші пару днів з моменту створення петиція вже набрала понад півтори тисячі голосів. Доки ми знімаємо випуск – кількість підписантів зростає. Якщо у вас виникло бажання підписати петицію також – залишимо посилання в описі.
На думку автора петиції, захисні екрани можуть стати важливим бар’єром, який запобігатиме трагічним випадкам.
Бо люди банально не матимуть змоги опинитись під потягом, випадково впавши на рейки. Ба більше, деякі системи екранів, як, наприклад, в Дубаї, взагалі унеможливлюють потрапляння на колії. Тож навіть навмисне туди не кинешся.
НЕстандартне метро
Насправді ж захисні екрани в сучасних метрополітенах є промисловим стандартом будівництва метро: їх поява нерозривно пов’язана з все більшою автоматизацією руху метрополітену. Так, київські станції будувалися давно, ще до появи багатьох сучасних стандартів. Але і привести існуючі станції київського метрополітену до новітніх вимог столична влада і керівництво підземки не намагалися.
Взагалі ми розуміємо: сьогодні інші завдання – відремонтувати хоча б Деміївську та Либідську чи то до літа, чи то до осені, чи то до зими. Ми вже самі заплутались, якщо чесно в цих термінах, які постійно переносяться.
Самі бар’єри можуть бути різними: від огорож, які частково перекривають вихід на платформу, до екранів з автоматичними дверима, які повністю перекривають можливість потрапити на колії. Але не все так просто зробити, якщо йдеться про київське метро.
Камінь спотикання: гроші й час
Простими словами – метро Києва недостатньо сучасне.
І переобладнати його так просто не вийде, бо це, по-перше, довго, а по-друге – дорого. Дуже дорого.
Для прикладу, подібний проєкт з модернізації лінії метро в Будапешті коштував 440 мільйонів євро та тривав майже три роки, протягом яких значні ділянки лінії не працювали та були замінені автобусами.
Київ уже має досвід заміни метро автобусами і наземним транспортом. Досвід – гіркий.
Та й грошей, які потрібні для цих робіт у столиці банально немає. Ні в бюджет такого не закладено, ні з резервного фонду не візьмеш, бо там вже практично закінчились гроші. Про те, що такий резервний фонд і чому він за кілька місяць спорожнів – ми розповідали в одному з відео. Знайдете на нашому каналі.
Загалом – встановлення захисних екранів в метро ідея хороша, однак її реалізація потребує повної перебудови ліній київського метро.
«Ідея захисних екранів… фактично нереальна», – говорить Олександр Гречко, транспортний аналітик, співзасновник ГО «Пасажири Києва».
Тож поки захисні екрани – скоріш мрія, ніж дійсно можливий план убезпечення метро. Тим паче під час повномасштабної війни.
Як захистити людей
Та чи можна покращити ситуацію вже зараз, аби зменшити кількість травматичних випадків.
«Є ще варіант: він є у Софії, азіатських країнах… Але на 100 відсотків не зменшує травматичні випадки», – каже Олександр Гречко.
Чи треба захисні екрани на платформах? Вочевидь так. Це підказує і елементарна логіка, і доводить світовий досвід.
Але їх встановлення починає розплітати такий клубок інших потреб, що це навряд чи можна реалізувати в найближчі роки.
Тож поки сподіваємось, що люди будуть уважними і терпимішими один до одного, а також надаватимуть допомогу в екстрених ситуаціях. Бо як це часто буває в Києві, сподіватись люди тут можуть лише на самих себе та інших небайдужих.
Тим часом ми й надалі продовжимо розповідати про діяльність народних та місцевих депутатів, життя столиці та прірву між запитами суспільства і реальними діями влади. Лаконічно, серйозно і трохи іронічно.
Детальніше дивіться в новому випуску «В тіні Каштана» за посиланням
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
