У контексті нинішніх реалій турбота про екологічну складову стала важливою частиною нашого життя. Нині загроза екологічних катастроф стоїть нарівні з ядерними. Хоча людство не так давно почало перейматися екологічними питаннями.
Володимир Вернадський
Ще на початку ХХ століття ідеї Володимира Вернадського про біосферу (оболонка земної кулі, заселена живими організмами) і ноосферу (частина Землі, а також довкілля, де проявляється людський вплив) стали фундаментом для розвитку сучасних екологічних наук. Учений був одним із перших, хто стверджував, що людство має величезний вплив на планету.
Екологічні кризи, з якими стикаються великі міста, не нові, а тому минулий досвід може багато чого нас навчити.
Лондон 1952
Одним із яскравих прикладів порушення екологічного балансу є катастрофа в Лондоні, що трапилися в грудні 1952 року. Тоді знаменитий Великий смог буквально накрив місто щільною ковдрою токсичних викидів і став причиною десятків тисяч смертей. Ці події були викликані поєднанням важкого забруднення повітря й погодних умов.
Зіткнувшись із холодною зимою, мешканці Лондона розпочали масово палити вугілля для обігріву, що різко збільшило викиди діоксиду сірки та твердих частинок. Водночас внаслідок антициклону, що утворився в той момент у регіоні, повітря над містом стало нерухомим. Ці чинники дали змогу густому смогу повиснути над Лондоном і затриматися на кілька днів, а саме – з 5 до 9 грудня.
За цей час токсичний туман обмежив видимість, порушив роботу транспорту, а також призвів до серйозних наслідків для здоров’я людей. Великий смог забрав життя майже 12 тисяч осіб, ще десятки тисяч були госпіталізовані із захворюваннями дихальних шляхів.
Лише через кілька днів катастрофи уряд почав вживати заходів. Згодом це призвело не тільки до розуміння серйозності таких катаклізмів, а й до створення ефективних рішень боротьби з ними. Розпочалося поетапне піклування про будівництво зелених зон, а 1956 року було ухвалено перший закон про чисте повітря, який регулював використання вугілля та стимулював перехід на чистіші види палива.
Київ 2024
Аналогічна ситуація склалася в українській столиці в середині вересня. За даними сервісу IQAir, в місті фіксували рівень забруднення, який у 17,5 раза перевищував безпечну норму, а за деякими показниками столицю України обігнали лише інші великі міста, які відчувають сезонні екологічні проблеми.
Такі різкі екологічні зміни були пов’язані з погодними умовами, відсутністю вітру та високою температурою. До цих факторів додалися пожежі в Київській області та горіння торфу в низці районів, зокрема Броварському районі.
20 вересня Київ досяг піку із забруднення повітря, посівши першу позицію в світовому рейтингу. Киянам порадили залишатися вдома і мінімізувати провітрювання. Незабаром почалися тимчасові роботи зі зниження промислових викидів.
До кінця жовтня показники стабілізувалися, рівень забруднення повернувся до помірної позиції. Однак прогнози експертів вказують, що проблеми із забрудненням можуть повторитися за аналогічних кліматичних умов.
Тож, подібно до Лондона 1952 року, Київ зіткнувся з проблемою скупчення токсичних викидів. В обох випадках міський смог був спричинений погодними умовами, спалюванням вугілля або інших видів палива, а також транспортними та промисловими викидами.
Отже, цей кризовий момент знову окреслює необхідність охорони довкілля, а досвід Британії нагадує, що кожен крок в цьому напрямку, як індивідуальний, так і державний, віддаляє нас від екологічних катастроф.
Екологія вдома
Індивідуальний позитивний вплив на екологію – це важливий і значущий внесок кожного мешканця, який може допомогти поліпшити загальну якість життя. Навіть маленькі дії, такі як сортування відходів, економія електроенергії та відмова від одноразового пластику, здатні знизити навантаження на міську інфраструктуру і зменшити рівень забруднення.
Каштан NEWS пропонує поради щодо охорони довкілля на індивідуальному рівні:
1. Сортування сміття. У Києві працює кілька пунктів прийому вторинної сировини, де можна здавати папір, скло, пластик і метали.
«Україна без сміття» – сортувальна станція та освітня платформа. Центр приймає широкий спектр відходів, включно з пластиком, папером, склом і навіть такими складними відходами, як батарейки та електроніка. Тут також проводяться екскурсії та майстер-класи із сортування.
Recycling Points – це інтерактивна платформа, що показує найближчі до користувача пункти збору вторинної сировини, включно зі склом, пластиком, металом, папером і батарейками, а також інші пункти збору, зокрема скло, пластик, метал, папір і батарейки. За допомогою платформи можна також знайти інформацію про те, що саме приймає кожен конкретний пункт, і отримати інструкції щодо сортування.
2. Використання багаторазових сумок, пляшок і контейнерів замість разового пластику – це найпростіший спосіб зменшити обсяг відходів. Крім того, багато організацій у Києві приймають пластикові кришки та пляшки для переробки на потреби армії. Наприклад, серед таких організацій існує проєкт «Україна без сміття», який збирає пластикові кришечки для перероблення, допомагаючи виробляти корисні матеріали для ЗСУ та волонтерів.
3. Зниження споживання енергії. Якщо замінити традиційні лампи на світлодіодні, то це дасть змогу скоротити споживання електрики до 75 відсотків. Крім цього, можна максимально використовувати денне світло завдяки дзеркалам: якщо правильно їх розташувати, то вони зможуть скоротити потребу в штучному освітленні. Говорячи про електроприлади, то їх треба відключати від мережі, якщо вони не використовуються, а інакше вони продовжують споживати енергію.
Головне ці нескладні екологічні рішення не знецінювати, оскільки такі, здавалося б, невеликі кроки сприяють більшому впливу на поліпшення якості життя міста та підтримки довкілля.
Дарія ФРОЛОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
