Столична влада продовжує дивувати містян своїми рішеннями
Каштан NEWS підбиває підсумки столичних скандалів. Пропонуємо згадати найгучніші з них, що сталися в листопаді.
Київрада «злила» садибу Грубера
Минулий місяць відразу розпочався із чергового будівельного скандалу. Ті, хто мають бути охоронцями, самі виявилися руйнівниками старовини. Адже земельна комісія Київради дозволила знести флігель садиби Грубера 1881 року побудови, який розташований на вулиці Прорізна, 25А та має статус памʼятки архітектури містобудування.
Під час обговорення цього питання досить цікаво висловився депутат Київради Сергій Кримчак.
«Знаєте, сьогодні стало дуже модним давати статуси (памʼяток) направо і наліво…», – зазначив він.
Історія з «комахами»
В середині місяця отримав продовження скандал навколо «Будинку з комахами», що на вулиці Володимирська, 93. Ще влітку там забудовник під виглядом капітального ремонту розпочав поступове знесення 130-річної пам’ятки архітектури. Тоді завдяки небайдужим громадянам варварські дії вдалося зупинити. Але вже в середині листопада в охоронній зоні памʼятки знову розпочалися будівельні роботи. Зокрема, було викопано котлован та розпочато буріння намивних паль. Внаслідок таких дій у будинку, що зведений 1893 року, з’явилися нові тріщини та розпочалося просідання в напрямку нового котловану.
Щоб припинити чергове свавілля, захисники київської культурної спадщини заблокували проїзд до будівництва.
Перший крок до знесення
В останній день осені в Києві «раптово» загорілася чергова історична споруда — садибний житловий будинок купця другої гільдії Афіногена Стефановича Лунєва, що на вулиці Ярославська, 8. Будинок було споруджено 1880 року в стилі неоренесанс, за проєктом архітектора Спарро. Колись у цій будівлі розміщувалася єврейська молитовня.
За словами знавців київської старовини, будинок на Ярославській, 8 — зразок забудови Подолу, що здійснена заможним купецтвом. Він має нетипові елементи оздоблення. Зокрема, мистецькі жіночі голівки-барельєфи в розетках на фронтонах.
Незважаючи на аварійний стан будівлі, фасад зберіг автентичне оздоблення та загалом будинок не зазнав змін об’ємно-просторової композиції.
З 2010 року споруда формально знаходиться на реставрації, однак жодних робіт там не проводилося.
Примітно, що 2020 року Київська міська рада вже намагалася передати цю пам’ятку архітектури під будівництво офісного центру, але тоді історичну будівлю активістам вдалося захистити.
Згідно з документами, опублікованими на сайті Київради, з 2017 року власником будинку є ТОВ «Ярославська».
За даними Opendatabot, на момент придбання садиби одним із бенефіціарних власників цього ТОВ був забудовник, громадянин Азербайджану Нахід Алієв, якому належить будівельна компанія «МЖК-1».
Як свідчить практика поводження зі столичною старовиною, спочатку в тому чи іншому будинку виникає пожежа, потім розпочинається «випадкове» саморуйнування, а згодом виростає паркан, за яким розгортаються демонтажні роботи.
Нам озера не потрібні
У першій декаді листопада отримала негативне продовження історія з озерами на Осокорках, що в Дарницькому районі столиці. Там забудовник розпочав роботи із засипання каналу між озерами Тягле та Небреж. Екологічні наслідки таких дій очевидні — знищення водообміну між водоймами, що призведе до безповоротної зміни екосистеми.
Як зазначили активісти «Екопарку «Осокорки», будівельні роботи із засипання каналу між озерами та прокладання дороги ведуться далеко вглибині заказника — щонайменше за 100 метрів від земельної ділянки, яку намагається заставити бетонними плитами «Столиця Груп».
«Золотий» шпиталь
У листопаді набув нових обертів скандал навколо Київського міського клінічного госпіталю ветеранів війни, що в Оболонському районі. Поштовхом до цього став ремонт будівлі. А точніше — його вартість.
Як з’ясувалося, замовником ремонтних робіт є сам шпиталь. Нині фігурують різні суми, які керівництво медичного закладу готове викласти за такі роботи: від 600 мільйонів до мільярда гривень. Однак загальну вартість ремонту наразі неможливо точно визначити, адже роботи розбито на купу тендерів. Зокрема, для проведення капітального ремонту фасаду та приміщень головного корпусу з четвертого до одинадцятого поверхів уже проведено десяток тендерів на загальну суму понад 1,1 млрд грн.
Зважаючи на виявлені порушення, Державна аудиторська служба України зобов’язала Департамент охорони здоров’я КМДА розірвати угоду про ремонт госпіталю ветеранів у Києві на суму 504 млн грн.
Однак замість цього медичний заклад оголосив і провів новий тендер для проведення ремонтних робіт – на 7 млн грн.
За підрахунками експертів, вартість будівельних матеріалів, які використовують під час ремонту госпіталю, є завищеною від 1,5 до 4 разів.
Звільнити не можна залишити
Через шалену суму необґрунтованих витрат на той самий ветеранський госпіталь сталися й кадрові скандали. Так, Київрада відмовилася звільнити з посади очільницю Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентину Гінзбург та директора КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» Бориса Борисова.
За підрахунками депутатів, лише на цьому ремонті столичний бюджет міг заощадити майже 600 млн грн.
Цікаво, що Київська міська рада заслухала звіт тимчасової контрольної комісії, яка розслідувала розтрати бюджетних коштів під час воєнного стану. Однак з проєкту рішення було вилучено рекомендації щодо звільнення зазначених керівників.
Гроші — на звалище
А тим часом столична прокуратура через Господарський суд вимагає повернення до бюджету Києва понад 225 млн грн, виділених на реконструкцію полігону твердих побутових відходів у селі Підгірці Київської області.
Перевіряючи використання бюджетних коштів, прокурори виявили порушення інтересів держави під час проведення закупівлі робіт із реконструкції та технічного переоснащення головного міського смітника.
Зокрема встановлено, що рішеннями Антимонопольного комітету України комерційне підприємство, котре займається реконструкцією полігону, визнано таким, що скоїло порушення антимонопольного законодавства у вигляді антиконкурентних узгоджених дій. А це позбавляє його права участі в тендерних закупівлях.
Незважаючи на такий вердикт, приватне підприємство взяло участь у торгах та за їх результатами отримало перемогу. Як наслідок, з ним було укладено договір на реконструкцію полігону вартістю понад 225 млн грн.
Хабарники в мантіях
У скандали, пов’язані з отриманням неправомірної винагороди, потрапили й ті, хто повинен вершити правосуддя. А саме – судді Київського апеляційного суду. В передостанній день листопада працівники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України викрили чотирьох суддів КАС на одержанні хабаря в сумі 35 тисяч доларів США. Саме стільки мало коштувати «справедливе рішення» цих служителів Феміди про скасування арешту на майно експрезидента авіабудівного заводу «Мотор-Січ» В’ячеслава Богуслаєва, який нині перебуває під вартою за підозрою в державній зраді.
За даними джерел видання zn.ua, у хабарництві підозрюють Юрія Сливу, Віктора Глиняного, Ігоря Паленика та В’ячеслава Дзюбіна.
«Колючий» скандал
А тим часом раптово виник скандал навколо Нового року. А якщо точніше, то навколо його головного символу – ялинки. Як і в попередні роки, її встановили на Софіївській площі. Ще в листопаді на своїй сторінці в соцмережі Віталій Кличко повідомив, що відповідне рішення ухвалила Рада оборони Києва.
Водночас міський очільник запевнив, що з бюджету Києва кошти на ялинку витрачати не будуть. Мовляв, як і торік, її встановлять та прикрасять за рахунок меценатів. Також буде дотримано режим обмеження використання електроенергії. Не передбачено й масових заходів на Софіївській площі.
«Однак, якщо райдержадміністрації міста плануватимуть якісь святкові заходи в районах, то винятково — з дотриманням правил безпеки, в місцях, де є укриття. І теж не коштом бюджету Києва», – наголосив Кличко.
Проте деякі кияни вважають, що такі святкові заходи є недоцільними під час війни. Тож мешканці столиці розмістили на сайті Київради електронну петицію з пропозицією перерахувати кошти, виділені на встановлення ялинки на Софіївській площі, на ліквідацію наслідків російського вторгнення та на потреби ЗСУ.
«Просимо ці кошти перенаправити на відновлення інженерної системи (електро-енергетична інфраструктура, водопостачання тощо), відбудову зруйнованої/пошкодженої інфраструктури, надання допомоги людям, які втратили житло, близьких, зазнали пошкодження домівки та виділення коштів на ЗСУ», – написали автори документа.
Нині набирає обертів перший місяць зими. Вже за кілька тижнів будемо підбивати підсумки 2023 року. Але щось підказує, що й грудень може додати нових скандалів, зокрема тих, що стосуються використання бюджетних коштів. Адже останній місяць року – пора активних закупівель комунальними підприємствами та установами. Каштан NEWS уважно буде стежити за такими процесами.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
