Столичні посадовці продовжують дивувати киян своїми вчинками
Середина осені виявилася досить продуктивною на різноманітні скандали — великі та малі, які в тій чи іншій мірі сколихнули столичну громаду й не залишилися поза увагою журналістів. Каштан NEWS вирішив нагадати найбільш гучні колотнечі жовтня.
«Любі друзі»
Безумовно, на перше місце цього умовного «п’єдесталу шани» можна сміливо поставити заступника голови КМДА Володимира Прокопіва. Адже журналісти-розслідувачі Bihus.Info. оприлюднили матеріал про те, як його двоє друзів через приватні компанії отримали у власність щонайменше шість об’єктів нерухомості, які раніше належали місту. Йдеться про земляків Прокопіва з Прикарпаття — Олександра Поштарюка та Андрія Стеценка.
За збігом обставин, перед тим, як почати отримувати у власність тепер уже колишнє комунальне майно, вони відзначилися тим, що допомогли родині Прокопіва задешево отримати елітне житло.
Зважаючи на такі обставини, міський голова Віталій Кличко не залишив ситуацію без уваги й звернувся до правоохоронних та антикорупційних органів із проханням перевірити факти, наведені журналістами. На час перевірки він відсторонив Прокопіва від виконання обов’язків заступника голови КМДА з питань самоврядних повноважень.
Замість пам’ятки — ЖК
Кожен місяць «дарує» столиці нові «архітектурні» скандали. Так, на Подолі, на вул. Ярославській, 13б, забудовник готує ділянку під зведення житлового комплексу на місці знесеної торік історичної будівлі. На місце вже прибула важка техніка. Комунальники розчищають ділянку на якій заплановано будівництво ЖК «Ярославський.
Цікаво, що знесена бульдозером у липні 2023 року дерев’яна садиба, яку спорудили в 1811 році, була однією з найстаріших будівель Подолу.
Повалення «стіни»
В іншому скандалі «відзначилися» столичні комунальники. У Шевченківському районі столиці під час благоустрою скверу на розі вулиці Бульварно-Кудрявська та Чеховського провулку вони знесли цегляну підпірну стінку, яку звели понад сто років тому.
Історичні клейма на жовтій київській цеглі відносять її походження до цегельні Л.Д. Герчикова, що була відкрита в 1910 році. Активісти разом із місцевими мешканцями зібрали 1263 цеглини, в тому числі з відповідним авторським маркуванням. Натомість у «Київзеленбуді» пообіцяв використати її для облицювання нової підпірної стінки.
Знищення Будинку з хлібною лавкою
Між тим у центрі Києва на вулиці Ярославів Вал, 27, відновили демонтажні роботи в так званому Будинку з хлібною лавкою, який було зведено у 1863 році. Зокрема, забудовник вже повністю розібрав внутрішні перекриття.
Ця будівля має статус пам’ятки архітектури місцевого значення, що підтверджується табличкою на її фасаді. У 2021 році на стіні будинку з’явився банер, який інформував про проведення протиаварійних робіт і реставрації. Однак дії робітників більше нагадують підготовку до знесення, аніж реставрацію…
Історію вичавлюють…
Тим часом на Подолі готується до старту нове будівництво в безпосередній близькості до 140-річної пам’ятки історії. Земельна комісія КМДА передала під забудову ділянку в охоронній зоні памʼятки — будинку Т. Толубєєва, 1882 року будівництва, на вул. Верхній Вал, 42.
Ця будівля набула статусу памʼятки архітектури на підставі наказу Міністерства культури та інформаційної політики України в 2014 році, а вже в 2018 році зʼявилися перші плани забудови поруч із нею.
До початку повномасштабного російського вторгнення в Україну біля будівлі відбувалися акції протесту місцевих мешканців, оскільки будівництво впритул до історичної споруди загрожує її збереженню та й суперечить Закону «Про охорону культурної спадщини».
… і випалюють
На вулиці Дмитрівська, 66-Б, горіла історична двоповерхова будівля 1920-х років (так звана Садиба Рибальченка), де раніше розташовувалися дитячі ясла. Це вже друга пожежа на обʼєкті. Вперше будинок горів восени 2018 року. Попередня версія займання — умисний підпал.
Примітно, що в 2020 році Київрада передала ділянку з будівлею в центрі міста під інвестиційний конкурс. Переможець мав знести історичну будівлю та побудувати нову, розмістивши там дошкільний заклад.
Комунальне сміття
Той, хто має дотримуватися чистоти навколишнього простору міста, сам його забруднює. Так, Господарський суд Києва зобов’язав КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом’янського району м. Києва» ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище, створене самими комунальниками на території парку «Проня Балка».
Як виявилося, на території парку комунальники з ШЕУ незаконно скидали відходи, небезпечні для здоров’я людей та довкілля: звозили туди відходи будівництва, дорожні їжаки, бетонні блоки тощо, що призвело до забруднення ділянки.
Примітно, що відповідні контролюючі органи вказували на необхідність добровільного вжиття заходів із ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища, але реакції з боку винуватців не було.
«Солона» справа
Натомість КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району м. Києва» також опинилося в центрі скандалу. Виявилося, що підприємство «наварило» 11 мільйонів гривень на закупівлі дорожньої солі. Хоча в документах значилося, що постачена сіль є вищого ґатунку, експерти встановили, що насправді це була сіль другого класу, яка не мала необхідних сертифікатів якості.
Зараз за «солону» справу взялися правоохоронці.
Заробили на метро
І знову в епіцентр скандалів потрапила столична підземка. Зокрема, суд зобов’язав підрядника повернути майже 140 мільйонів гривень, які були використані не за цільовим призначенням під час будівництва гілки метро в бік Виноградаря.
Встановлено, що комерційна структура всупереч законодавству розмістила кошти, отримані з бюджету столиці на будівництво метрополітену від станції «Сирець» до житлового масиву Виноградар, на депозитних рахунках у банку. Таким чином, вона отримала відсотки в сумі понад 139 мільйонів гривень.
«Золоті» вагони
В іншому випадку Комунальне підприємство «Київський метрополітен» невиправдано переплатило майже 160 мільйонів гривень за послугу транспортування 60 вагонів, отриманих у дар від Польщі. Реальна ж ринкова вартість такого перевезення становить не більше 30 мільйонів гривень.
Фахівці Державної аудиторської служби України також викрили й інший цікавий факт у цій оборудці. Виявляється, підприємство-переможець, яке доставило вагони в Київ, дебютувало в сфері транспортно-експедиторських послуг. Адже впродовж 2022-2023 років воно більше нікому з учасників ринку не надавало подібних послуг — перевезення вагонів з Польщі до Києва за договорами з «Київським метрополітеном» є його єдиним досвідом в цій галузі.
Матеріали перевірки надіслано правоохоронцям для відповідного реагування.
Пів мільярда — на трамвай
Не далеко від скандалів цього місяця опинився і «Київпастранс». З’ясувалося, що Комунальне підприємство через аукціон планує придбати п’ять низькопідлогових трисекційних самохідних трамвайних вагонів довжиною від 25,5 до 28 метрів. На цю закупівлю з міського бюджету запанували витрати 493 мільйони 71 тисячу 381 гривню.
Водночас, як зазначив співзасновник Громадської організації «Пасажири Києва» Олександр Гречко, ситуація з трамваями в Києві має ті ж проблеми, що й з колісним транспортом: ми купуємо новий рухомий склад, але не інвестуємо в розвиток інфраструктури. Як наслідок — термін і якість служби цього транспорту швидко скорочуються.
За його словами, місту потрібно кардинально переглянути своє ставлення до трамваїв і почати вкладати гроші в заміну зношених трамвайних колій, зниження шуму, модернізацію стрілочних розв’язок та будівництво нових посадкових платформ.
«Шкурний» інтерес
Опівдні 19 жовтня в столиці близько трьох сотень мешканців Лісового масиву вийшли на акцію протесту з вимогою до столичної влади відновити подачу гарячої води в їхні будинки, якої на масиві не було з серпня. Причиною цього стало підключення до мереж тепло- та водопостачання скандально відомої новобудови «Форест», яку на розі вулиць Мілютенка та Шолом-Алейхема звело КП «Спецжитлофонд».
За словами учасників акції протесту, дати відновлення гарячого водопостачання неодноразово переносилися без конкретної зрозумілої аргументації з боку представників як районної, так і міської влади, куди неодноразово зверталися мешканці мікрорайону і представники їхньої ініціативної групи.
Акція протесту дала результат: наприкінці жовтня гаряча вода в оселях «лісовиків» з’явилася.
Отруєне озеро
На столичній Оболоні в озері Мінське встановлено перевищення допустимої концентрації сильнодіючої отруйної речовини — аміаку. На наявність отрути у воді вказувала загибла риба, яка спливла на поверхню.
Фахівці КП «Плесо» взяли проби води і встановили, що в ній наявний аміак, вміст якого значно перевищує норми ПДК. Наразі водойму обробили сорбентом «Еколан-М» для нейтралізації забруднення.
Заробляли на мертвих
Не оминули скандали і місце вічної тиші — кладовище. Правоохоронці вручили підозри за фактом розтрати бюджетних коштів колишньому директору столичної Ритуальної служби та його заступнику.
Слідством встановлено, що в 2019 році під час будівництва колумбарної стіни на Лісовому кладовищі директор навмисно вніс в кошторисні розрахунки завищену вдвічі ціну клінкерної цегли.
Будівництво стіни тривало два роки і коштувало бюджету понад 1,7 мільйонів гривень. Через безпідставно завищену ціну на цеглу збитки склали майже 900 тисяч гривень, зазначили в прокуратурі.
Не дитячий жарт
Дивлячись на старших, у дорослі ігри вирішили пограти і діти. Столичні правоохоронці встановили особу, яка вдень 9 жовтня на станції метро «Арсенальна» кинула у вагон потяга предмет, схожий на вибухівку, чим тимчасово паралізувала роботу підземки на окремій ділянці.
Винуватцем інциденту виявився 10-річний хлопчик, а «вибухівкою» — фільтруючо-поглинаюча коробка до протигаза. Правоохоронцям школяр пояснив, що в такий спосіб хотів пожартувати над пасажирами. Поліцейські склали адміністративний протокол у відношенні матері «жартівника», а з ним самим провели профілактичну бесіду.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
