Спроби знищення Музею тривають з середини «нульових»
Не лише центр столиці, мов магніт, притягує забудовників. Вони з не меншим апетитом зазіхають на землю, що розташована в передмісті Києва. Не стала винятком і мальовнича територія навколо Музею в Пирогові. Спроби розшматувати її тривають давно, проте віддамо належне активістам та правоохоронним структурам, яким поки вдається протидіяти тим, хто зазіхає на «пирогівський пиріг».
Національний музей народної архітектури та побуту України є місцем, де зібрані елементи української народної архітектури XVII-XX століть з усіх регіонів країни, тут зберігаються унікальні зразки побуту кількох поколінь наших предків. Музей, якому понад п’ятдесят років, є унікальною скарбницею традиційної культури Українського народу. Адже тут нараховується 70 тисяч цінних експонатів, насамперед, зодчества, дерев’яні храми, що будувались в різні історичні періоди на етнічних українських землях.
Музей належить не лише до найбільших, але й до найкращих музеїв світу під відкритим небом — так званих скансенів.
Території, на яких розгорнуто експозицію Музею, та прилеглі зони мають яскраві ознаки типового українського ландшафту, що представляє природне середовище, в якому з давніх часів жили покоління землеробів. Тому ці території становлять виключну цінність з точки зору історії, етнології, археології та довкілля.
Битва за землю
Історія зазіхань на особливо цінні землі Національного музею народної архітектури та побуту України сягає 2004-2007 років, коли Київрада здала в оренду ці ділянки Агрокомбінату «Хотівський». Як зазначає інтернет-ресурс Big Kyiv, цю компанію «пов’язують з Василем Хмельницьким та Андрієм Івановим… Обидва переїхали в Україну з території РФ (Санкт-Петербург) у 1990-х. Вони створили девелоперську компанію UDP, яка реалізувала житлові комплекси й торгівельні центри в Києві».
З роками апетити цих та інших забудовників лише зростали. Особливо це стосується часів президента-втікача Віктора Януковича. І нині у планах різних «бізнесменів» забудувати біля Музею приблизно 240 гектарів висотними будинками і торгівельними центрами.
Поступово зазіхання на землю вилилися в появу сумнівних документів на право власності та судові процеси.
Так, рік тому завдяки втручанню прокуратури Києва було виконано рішення суду щодо повернення у власність територіальної громади Києва шести гектарів землі поблизу Музею. Її вартість оцінюють у 95 млн грн.
Як пояснили тоді в пресслужбі київської прокуратури, у 2004 році одне із сільгосппідприємств (Агрокомбінат «Хотівський», — ред.) орендувало земельну ділянку на вулиці Академіка Заболотного, отримавши на це погодження Київради. Однак 2015 року столичні депутати розірвали договір оренди. Втім це не завадило сільськогосподарському підприємству незаконно оформити право оренди на цю ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Водночас Київрада, яка є власником земельної ділянки, не ухвалювала повторного рішення про передачу в оренду товариству спірної землі і відповідного договору не укладала. Господарський суд Києва в червні 2021 року задовольнив позов Київської міської прокуратури про скасування державної реєстрації аграрним товариством права оренди на земельну ділянку, що біля музею в Пирогові. На це рішення було подано апеляцію. Однак Північний апеляційний господарський суд у липні 2022 року залишив чинним вердикт попередньої судової інстанції.
Приручена Феміда
Згодом ця історія набула нових обертів. На початку лютого цього року Північний апеляційний господарський суд дав можливість забудови земель історико-культурного призначення Музею. Тобто, було задоволено скаргу Агрокомбінату «Хотівський» про поновлення провадження у справі щодо реєстрації цих земель за комбінатом.
Примітно, що рішення у справі ухвалила колегія суддів під головуванням Ірини Іоннікової. За словами відомого столичного захисника історичних пам’яток Дмитра Перова, ще 2020 року СБУ відкрила кримінальне провадження проти Іоннікової. Тоді справа стосувалася списання боргів перед НАК «Нафтогаз».
Крім того, ця ж колегія суддів (Іоннікова, Разіна, Тарасенко) передавала під забудову екопарк «Совські ставки», садибу Дмитрієва, легалізувала «будинок-монстр» на Подолі. Отже коментарі, як кажуть, зайві.
Прокурори заважають бізнес-інтересам
Потрібно віддати належне столичній прокуратурі, яка в умовах тотальної київської корупції, кумівства та хабарництва ще стоїть на заваді забудовникам.
Як розповіли в прокуратурі, деякі суб’єкти господарювання не залишали спроб набути право користуватися землею в зоні ландшафту Національного музею. Для цього, не маючи жодних правових підстав, вони зареєстрували за собою право оренди на частину цих земель. Зокрема, таку оренду намагалися оформити на підставі договору, який було припинено ще півтора десятиліття тому за добровільною згодою одного з цих товариств.
Під час судових баталій у справу втрутилася важка артилерія в особі Офісу Генерального прокурора.
Так, було подано вісім позовів про скасування державної реєстрації речових прав на користування земельними ділянками площею понад 72 гектари.
Позови прокуратури обґрунтовані не лише незаконною реєстрацією права оренди, а й тим, що відповідно до чинного законодавства ці землі є обмеженими в обороті, на них забороняється будь-яка діяльність, що може негативно впливати на стан історико-культурних комплексів та об’єктів.
Справи на десятки гектарів
Нині Господарський суд Києва задовольнив шість позовів прокурорів. І завдяки вжитим заходам скасовано право товариства на оренду земельних ділянок загальною площею понад 56 га. Землі повернуто територіальній громаді Києва.
Зокрема, повернуто ділянку площею майже 19 гектарів та вартістю понад 442 млн грн, яка розташована поблизу Пирогова.
Проте деякі суб’єкти господарювання не залишають спроб набути право користуватися землями, прилеглими до території Музею. Вони ініціюють нові судові справи, які є абсолютно штучними.
Протягом цього року Офіс Генерального прокурора здійснив вступ у такі справи в інтересах держави, в особі Київської міської ради. Їх розгляд триває. Товариство вимагає визнати за ним право оренди на 140 гектарів цінних земель.
Дійшло до того, що залученим до розгляду позову стало міністерство, яке повинно захищати національне історичне надбання. Однак виходить інше: заступник Генерального прокурора подав позов до Окружного адмінсуду Києва. В ньому просять суд визнати протиправними та нечинними окремі положення наказу Міністерства культури і туризму України від 2007 року, а також зобов’язати відомство вчинити дії в межах його повноважень на захист Національного музею народної архітектури і побуту.
Судова тяганина ще триває.
Денис КРАВЕЦЬ
