«Людство ділиться на пішоходів та автомобілістів»,- колись визначили класики. Часом ці групи переходять одна в одну, але таки традиційно недолюблюють одне одного. І справді, кому може сподобатися в ожеледицю пробиратися тротуарами, щільно заставленими автівками, або споглядати утрамбовані до стану асфальту газони? «А де нам паркуватися?!» – волають у відповідь власники залізних «конячок».
Як «розкоркувати» місто?
Усі мегаполіси світу задихаються від великої кількості авто. І кожне місто намагається вирішити цю проблему по-своєму. В Японії, наприклад, ви просто не купите машину, якщо не маєте купленого або орендованого паркомісця. Десь будують багаторівневі розв’язки, десь пересідають на велосипеди, десь взагалі закривають центр для приватних автівок, споруджуючи перехоплювальні паркінги.
Такі паркінги заходився будувати й Київ. Але проблему вони не вирішили. Адже така «фішка» працює там, де, в першу чергу, є зручний і розвинений громадський транспорт.
У травні Віталій Кличко заявив, що столиця планує будувати підземні паркінги, щоб, у разі потреби, вони слугували як укриття під час повітряних тривог. Міський голова анонсував будівництво найближчим часом трирівневого, на 720 місць, паркінгу на Оболоні, неподалік парку «Наталка» і знаменитого хвилеподібного мосту. Щоправда, оболонці цим планам не дуже зраділи і воліють бачити на тому місці парк. Експерти теж скептично ставляться до подібних споруд у зонах відпочинку. Заповненими вони навряд чи будуть. А значить, це прогнозовано – збитково. Адже дороговартісні не лише їх будівництво, а й наступні обслуговування та експлуатація. Одна справа – якщо до будівництва залучати кошти інвесторів, і зовсім інша – витрачати столичний бюджет на чергову нерентабельну забаганку.
За різними підрахунками, в Києві нині понад мільйон приватних авто. Тоді як легальних паркувальних місць ледь на третину їх набереться. Скаржаться кияни і на те, що влада навмисно обмежує місця, де можна зупинитися безкоштовно, тим самим граючи на руку паркувальникам. А паркуватись платно – необгрунтовано дороге задоволення. До речі, з такою думкою згоден і Антимонопольний комітет України, наклавши днями штраф на КП «Київтранспарксервіс» за завищення вартості паркування.
Стережись, автомобіле!
Упорядкувати паркувальний хаос у столиці покликана інспекція з паркування Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Патрулюючи вулиці, інспектори виявляють неправильно припарковані авто, фіксують факт порушення на фото та відео, а потім ухвалюють рішення про покарання – в залежності від тяжкості порушень, – просто виписати штраф або евакуювати машину на штрафмайданчик.
Право самим виписувати штраф чи ухвалювати рішення про виклик евакуатора інспекторам надали ще 2019 року. Це мало б розвантажити поліцейських, зменшити корки і принести додаткові гроші в бюджет. В обгрунтуванні таких нововведень столиці обіцяли ледве не мільярд додаткових коштів за рік і за рахунок цього – розбудову зручних паркувальних площ.
Де ж мільярд?
Щодня в Києві евакуатори вивозять на штрафмайданчики від 250 до 350 автівок. Середній «чек» для порушників – 1754 гривні. Але тільки 340 з них іде у міський бюджет. 144 – плата за день перебування на штрафмайданчику. Левова частка – 1270 гривень – послуги перевезення евакуатором. Вона є фіксованою і не залежить від відстані транспортування. Це викликає щонайменше подив, зазначають автовласники. Адже комерційне замовлення цієї послуги саме враховує кілометраж і все ж обходиться замовнику дешевше.
Ціна значно завищена – стверджують експерти з каршерінгу. Рентабельність евакуаторного бізнесу, за їхніми підрахунками, становить 300-400 відсотків.
Але за законом, щорічне укладання столицею договорів з транспортними компаніями на послуги з евакуації не потребують проведення тендерів, відтак перевізники ніяк не зобов’язані аргументувати ціни.
Відкритих даних про те, скільки саме приносить власникам компаній доставка авто порушників на штрафмайданчик, немає. Є лише приблизні підрахунки – 60 мільйонів гривень на рік. А міський бюджет, виходячи з пропорцій у штрафних квитанціях, отримує в 3-4 рази менше.
Nothing personal, it’s just business
У 2020 році авто киянки Анастасії Мельниченко постраждало від «тарану» евакуатором, брендованим кольорами та номером телефону інспекції з парковки КМДА. Від початку історії з потерпілою навіть зв’язався тодішній начальник інспекції з паркування Дмитро Рахматулін і запевнив у всебічній допомозі у вирішенні конфлікту. Але згодом КМДА відмовилось від участі у справі, оскільки компанія-власник евакуатора «договірних відносин з КМДА не має». З’ясувалося, що автівка належить компанії «Експрес Т», яка дійсно не укладала договір з київською владою, але «родинно пов’язана» з «Евакуатор сервіс», що працює на столичному ринку евакуаторів з 2019 року. Уповноваженою особою останньої значилася Наталія Приймак. Вона спільно зі своїм чоловіком Олександром володіє компанією «Експрес Т». Тоді журналістське розслідування виявило, що евакуаторами «Експрес Т» користуються ще дві пов’язані договорами з КМДА компанії – «Автосос Сервіс» і «Експедиція 777». А саме вони евакуювали найбільшу частину машин в столиці. Таким чином, завдяки «сірим схемам», «бенефіціарами» левової частки евакуаторного бізнесу в Києві стала одна родина. На запити до КМДА чиновники запевняли, що договори на надання транспортних послуг з евакуації є прозорими, а орендувати машини у будь-кого компаніям не заборонено.
У 2021 році евакуаторним бізнесом зацікавилися правоохоронці. У рамках справи про незаконне привласнення коштів слідчі завітали до Департаменту інфраструктури КМДА.
За даними слідства, у 2020 та 2021 роках інспектори з паркування разом із водіями евакуаторів створювали «робочі зміни», під час яких повинні були доставити на спецмайданчики максимальну кількість автівок. Це робилося для того, щоб на банківські рахунки приватних фірм надійшло якнайбільше коштів. Якщо підстав для затримання авто не було, інспектори штучно створювали такі підстави та доказову базу. Наприклад, встановлюючи біля вже припаркованих машин знак «Дорожні роботи». Крім того, інспектори з паркування передавали водіям евакуаторів порожні бланки актів зі своїми підписами, щоб вони могли самостійно визначати авто для евакуації
Тоді Офіс Генпрокурора вручив підозру у зловживанні службовим становищем кільком посадовцям департаменту. В справі фігурували компанії «Евакуатор Сервіс», «Автосос Сервіс» і «Експедиція 777». Нині дві перші компанії завершили свою гру на столичному евакуаторному ринку. Натомість «Евакуація 777» залишилася й розширилася.
З ким вирушимо в «експедицію»?
Цьогоріч на місто працюють 8 компаній з 60 евакуаторами. Дві з них – комунальні – «Київтранспарксервіс» та «Центр організації дорожнього руху». На них працює 13 евакуаторів. А найбільшим гравцем – з 30 автівками – є «Експедиція 777». У березні «Експедиція» також уклала договір на 12 мільйонів гривень із «Львівелектротранс».
«Експедицію» створено 2019 року, незадовго до того, як КМДА розпочала запрошувати приватні компанії до роботи на евакуаторному ринку. Її власником є Артем Венгренюк, який керує також компанією «Керрот бетон» та «Інститутом міждисциплінарних досліджень та інновацій». За даними YouControl, компанія є фігурантом кількох кримінальних проваджень, а її бенефіціар від часу заснування змінювався чотири рази.
Карати треба. Але є питання
Із початком повномасштабного вторгнення евакуювати авто в Києві тимчасово припинили. Транспорт і персонал компаній КМДА залучала лише для облаштування барикад. Однак через три місяці їх робота відновилася, і кияни почали масово нарікати на «викрадення» авто. Інспектори, схоже, зовсім забули, що існує така опція покарання за порушення, як штраф без примусової евакуації.
Під час повітряних тривог евакуація авто не здійснюєтся, запевняють у КМДА. А в соцмережах люди часто скаржаться на те, що вимушено залишивши авто після сирени, повертаючись із укриттів, не знаходили своїх машин.
У Верховній Раді навіть спробували ухвалити законопроєкт про заборону паркувальним інспекторам евакуювати автівки до завершення дії воєнного стану. Але «паркувальну демократію» визнали такою, що не на часі, і відповідних поправок до закону не ухвалили.
Ніхто не сперечається: паркувальний хаос нічого доброго столиці не принесе. Покарання для порушників має бути невідворотнім. Проте є запитання щодо цифр у штрафних квитанціях. Як і щодо того, з якого доброго дива мільйони десятків гривень щорік пливуть повз київський бюджет до приватних кишень.
Ірина ОБОЗНА
