Лілія Пашинна – одна з найактивніших депутаток Київської міської ради. За її ініціативи реалізовано та втілюється не один важливий проєкт у сфері міського господарства, соціального захисту та охорони здоров’я. Разом із колегами з депутатської фракції політичної партії «Слуга народу» вона працює над тим, аби Київ став дійсно безпечним та комфортним містом. Тож спілкуємося з депутаткою про результати роботи та перспективні напрямки діяльності.
Як депутат міськради Ви часто порушуєте питання діяльності житлово-комунальної сфери міста, зокрема акцентуєте увагу на необхідності збільшення фінансової підтримки об’єднання співвласників багатоквартирних будинків ОСББ/ЖБК. Чи діє наразі Програма співфінансування енергоефективних заходів, чи передбачено збільшення її фінансування?
Ми повинні розуміти, що в нас повністю застаріла мережа житлово-комунального господарства і її необхідно постійно оновлювати. Бо те, чим ми сьогодні користуємося, будували ще наші дідусі й бабусі. Гаразд, ми цим ще докористуємося, а що залишиться нашим дітям? Тому процес модернізації ЖКГ має відбуватися постійно, щоб через якихось років десять у нас не сталося колапсу. Це як у кожного з нас вдома: щоб не запускати стан будівлі, її потрібно доглядати, прибирати, ремонтувати.
Програма співфінансування енергоефективних заходів діє, але є питання до обсягу її фінансування. Тому постійно наголошую на тому, що треба збільшувати таке фінансування, адже кількість заявок для участі в програмі постійно зростає. Скажімо, зараз ми задовольняємо ще ті заявки, які подавалися у 2021 році. Тому за найменшої можливості заощадження коштів їх потрібно спрямовувати на збільшення фінансування програми. Звичайно, в умовах війни це не дуже доречно, адже є інші першочергові заходи, але й питання енергоефективності досить актуальне.
Під час засідань Київради Ви неодноразово наголошували на питанні наведення ладу в сфері муніципальних паркінгів. Як загалом оцінюєте роботу КП «Київтранспарксервіс», зокрема щодо розширення мережі підземних паркінгів, аби зробити Київ дійсно зручним містом як для водіїв, так і пішоходів?
Це складне комплексне питання. А все починається з того, що в нас досі відсутній Генеральний план. Не менш важлива проблема – зонування міста.
Починаємо відштовхуватися від Генерального плану міста, якого немає, далі немає зонування, тому немає такого справедливого розподілу, наприклад, плати за паркування, немає бачення щодо розміщення цих парковок. Тому ситуація складна.
Щодо самого КП , то таке враження, що вони нічого не бояться. Там відбуваються серйозні зловживання. Скажімо, більше трьох місяців підприємство не могло провести тендер. А значить, ніхто не міг сплатити за паркування. Отака службова недбалість! Щодо виграних тендерів, то там чітко прослідковується одна велика фірма і кілька невеликих, наближених до неї. В самому місті у нас шість муніципальних евакуаторів, а решта – майже 60 – приватних осіб, саме цієї фірми. І фактично штраф, який сплачується до бюджету, становить 200-300 гривень, а решта йде в кишеню цієї приватної компанії. Нагадаю, що для того, аби забрати авто зі штрафмайданчику, куди його помістили за неправильне паркування, власник має сплатити приблизно 2 тисячі гривень. Міська влада столиці давно могла б закупити в комунальну власність такі евакуатори або орендувати їх. І тоді б усі зароблені кошти від паркування та евакуації йшли до міського бюджету, а не в кишені третіх осіб.
Київ, як і вся Україна, пережив найважчий опалювальний сезон 2022-2023 років. За прогнозами експертів, ця зима буде ще складнішою, ніж минула. До чого потрібно готуватися киянам?
Звісно, ще до початку опалювального сезону необхідно відновити всі системи – енергетичні, теплопостачання, водоканалізаційні. В тому числі, потрібно виходити й на альтернативні джерела живлення. Це стосується, в першу чергу, котелень. Водночас про альтернативні джерела мають подбати і мешканці. За моєю ініціативою та за підтримки фракції політичної партії «Слуга народу» працює програма, згідно з якою будь-яке ОСББ, ЖБК чи ЖЕК можуть отримати компенсацію вартості автономних джерел електричної енергії. Компенсується 75 відсотків вартості, але не більше 85 тисяч гривень. Наразі програмою скористалися вже 277 учасників. Зазначу, що обмежень щодо потужності генератора немає. Така само як і щодо кількості. Тобто можна придбати один генератор, наприклад, для роботи ліфта, інший – для освітлення.
Що потрібно для того, аби отримати відшкодування коштів, куди звертатися, який необхідний пакет документів?
Процедура проста: подається заявка в райдержадміністрацію та документ, що підтверджує купівлю генератора. Цей пакет райдержадміністрація подає в КМВА, потім виплачується компенсація.
Ви також є ініціаторкою облаштування найпростіших укриттів у центрах фізичного здоров’я населення. Що вже зроблено в рамках даного проєкту?
Цей проєкт реалізується лише в Деснянському районі. Ще до повномасштабної війни ми там розпочали створювати Центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх». Завершили реалізацію проєкту вже 2022 року. Оскільки центр розташований у підвальному приміщенні, то наразі використовується як приміщення подвійного призначення.
Київрада ухвалила рішення про придбання у власність територіальної громади житла для тимчасового проживання вимушених переселенців. Для цього місто виділило 2 мільярди гривень. Яка ситуація з введенням в експлуатацію такого житла?
Доклала максимум зусиль, аби це житло було саме для внутрішньо переміщених осіб та наших захисників і їхніх родин. Спочатку це житло беруть в оренду за встановленою спеціальною вартістю, а потім ці категорії осіб матимуть змогу поступово його викуповувати за пільговою вартістю. Подавати заявки на отримання такого житла можна вже з 1 вересня.
Чи доцільно під час війни витрачати бюджетні кошти на бруківку, облаштування парків, скверів?
До війни бюджет Києва був менший, ніж зараз. Завдяки «військовому» ПДФО він збільшився, тому й відбуваються такі речі. І це величезний сором перед нашими захисниками. Тому перерозподіл військового ПДФО з місцевих бюджетів до державного – правильна ініціатива. Лише таким чином можна зупинити цей «бенкет під час чуми».
Який стан справ у столиці з центрами для фізичної та психологічної реабілітації військових?
У 2016 році до мене звернувся військовий з проханням посприяти створенню в Києві центру, який би надавав кваліфіковані послуги з реабілітації. Він саме лікувався у приватному центрі в Борисполі, бо в столиці закладу, який би надавав належні реабілітаційні послуги, не було. Відшкодовувала лікування держава. Коли я побачила цей рахунок, то подумала, що це сума за рік, а з’ясувалося, що за місяць. У Київраді одним із перших наших проєктів було створення реабілітаційного центру для поранених військових на базі міської клінічної лікарні №11. Там для цього є всі умови. Водночас цей проєкт не потребував великого фінансування, а обійшовся би бюджету в 60 млн гривень на добудову приміщення і 140 млн – на придбання обладнання. Однак цю ідею відкинули. На думку директорки Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентини Гінзбург, доцільніше такий центр створити в Пущі Водиці, на базі старого реабілітаційного центру. Тому нині там в 12-поверховій споруді проводяться ремонтні роботи вартістю понад мільярд гривень. Наприклад, зараз замінюються вікна. Що цікаво, їх тут міняли кілька років тому. Тобто, міняють нові пластикові вікна на нові пластикові. Таке от марнотратство, з якою метою – не зрозуміло. Я була в багатьох реабілітаційних закладах для військових в різних містах України. Наприклад, на створення центру реабілітації у Львові було залучено кошти донорів, з міського бюджету не витратили жодної копійки. То чому в нас цього не можна зробити?
Насправді, реабілітаційні центри для військових дуже потрібні, адже за час повномасштабного вторгнення кількість людей з інвалідністю в Україні значно збільшилася. Тому створення реабілітаційного центру в Києві, який би надавав як медичну, так і психологічну допомогу для адаптації військових до мирного життя, має бути пріоритетом для столичної медичної системи.
Ви є головою делегації України в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи, активно спілкуєтеся з європейськими колегами щодо розширення надання допомоги Україні, підтримки українських біженців. Розкажіть детальніше про цей напрямок діяльності?
Це – структура, яка об’єднує 46 держав. Основна мета діяльності Конгресу – моніторинг за дотриманням положень Європейської хартії місцевого самоврядування. До нашої делегації входять представники з усіх регіонів України, різних політичних партій. Усі мають можливість отримати певний досвід у сфері місцевого самоврядування, а також поділитися власним. Нині ми розповідаємо європейським колегам про те, як наші органи місцевого самоврядування функціонують в умовах війни. Також намагаємося все робити для того, аби рішення, які стосуються допомоги Україні, приймалися якнайшвидше.
Розмову вів Геннадій ГРЕБНЬОВ
Фото: Каштан NEWS
