У столиці триває черговий «архітектурний» скандал
На столичному Подолі раптово «зникла» історична будівля, яка тривалий час була в категорії тих, що реставруються. Йдеться про крамницю Миколи Демидова, яка існувала на вулиці Петра Сагайдачного понад півтора століття. Нині столичні правоохоронці намагаються зобов’язати відповідні структури відновити знищену пам’ятку.
Ситуацію вивчав Каштан NEWS.
Загадкове зникнення
Ситуація навколо магазину доволі неоднозначна. Адже будівля майже 15 років офіційно перебуває на реставрації. Весь цей час вона була завішана полотном із намальованим фасадом. За даними паспорта об’єкта, за цією завісою мали проводитися реставраційні роботи.
На початку цього року столичні активісти випадково з’ясували, що насправді ніякої реставрації не відбувається. Оскільки, власне, предмета реставрації вже фізично немає: за намальованою ширмою його знесли потайки, а на цьому місці виріс великий бетонний моноліт — основа майбутнього нового будинку.
Історія
Будівлю магазину Миколи Демидова було зведено 1815 року в стилі класицизму. Будинок має історичне значення як частина старовинної міської забудови на Подолі.
Впродовж понад 150 років будівля слугувала торговим приміщенням, де продавали залізні вироби, посуд тощо. З 80-х років минулого століття тут працював хлібний магазин.
Сучасність
Тривалий час будинок не використовується та перебуває в стані занепаду.
Рухи навколо нього розпочалися ще на початку 2000-х років, коли одна з будівельних компаній отримала дозвіл на реставрацію будівлі, завісивши її полотном.
Сьогодні складно сказати, коли саме за цим штучним фасадом зникла будівля. Запитання полягає в іншому: чому це сталося, чому профільний департамент не контролював ситуацію та здійснення так званих реставраційних робіт?
Хто маніпулює фактами
Як тільки інформація про знищення старої крамниці набула розголосу, в справу втрутився Департамент охорони культурної спадщини КМДА. Там цілком серйозно заявили, що це повідомлення не відповідає дійсності та має маніпулятивний характер. Адже, мовляв, ніхто ніяку пам’ятку не демонтував, і вона існує. Зокрема, так стверджувала директорка Департаменту Марина Соловйова. Як наслідок — жодних дій щодо відновлення памʼятки чиновники КМДА, які відповідальні за збереження столичних старожитностей, не вживали.
“Неоднозначність ситуації, – коментує події навколо старої крамниці пам’яткоохоронець Дмитро Перов, – полягає в тому, що департамент говорить, що будівля є, і там проводиться реставрація, а столична прокуратура каже, що її немає. І на цій підставі подала до суду (прокуратура, – ред.) з вимогою зобов’язати її відновити. Тобто у двох державних структур діаметрально протилежні погляди на існування будинку і проблеми навколо нього”.
Позиція прокуратури
Нещодавно Подільська окружна прокуратура Києва звернулася з позовом до суду, в якому вимагає зобов’язати власника будівлі виконати умови охоронного договору та привести в належний стан пам’ятку архітектури місцевого значення — «Магазин Миколи Демидова», що на вулиці Петра Сагайдачного, 16/5.
Як зазначили правоохоронці, підставою для цього стало те, що «нині будинок перебуває в незадовільному технічному стані, а власник протягом 17 років не вжив жодних заходів для його збереження, що створює реальну загрозу втрати цінного об’єкта культурної спадщини».
Бездіяльність як поштовх до дії
Казус ще полягає і в тому, пояснює активіст, що прокуратура сама не може звернутися до суду для захисту інтересів держави. Такий позов можливий у випадку, якщо якийсь уповноважений орган не виконує повністю або виконує неповною мірою покладені на нього обов’язки.
«У цьому випадку Департамент охорони культурної спадщини КМДА абсолютно нічого не робив для того, щоб зберегти цю будівлю, зобов’язати власника відновити її, зняти намальоване риштування. Саме тому в прокуратури виникли цілком законні підстави звернутися до суду з метою захисту державних інтересів. Оскільки відповідні інтереси повноважним органом не були представлені належним чином», — пояснив Дмитро Перов.
Що відбувається за ширмою
У середовищі київських забудовників уже сформувалася своєрідна традиція: якщо ти хочеш щось учинити з будинком, що має охоронний статус, то спочатку потрібно отримати дозвіл на його реставрацію. Потім – завісити фасад яскравим полотном та демонтувати об’єкт. А згодом можна стверджувати, що це сталося випадково.
«Я не пам’ятаю таких випадків у Києві, коли будинки завішували штучним фасадом, щось робили за ним, а потім знімали, а там — такий самий, лише оновлений», — ділиться враженнями Дмитро Перов.
Навпаки, додає він, — це були реконструкції зі збереженням якогось фрагменту старої будівлі, або (як правило) — повна перебудова зі зведенням нової сучасної багатоповерхової конструкції.
Отже, виникає цілком слушне запитання до численних контролюючих органів: а як так ви контролюєте виконання робіт зі збереження пам’яток, що цих будівель потім на місці не виявляється?
Нині на будівельному майданчику, що на вулиці Петра Сагайдачного, 16/5, — тиша. На місці розташування колишньої крамниці нічого не відбувається. Бетонний моноліт відстоюється за намальованим фасадом-ширмою. Ніби в очікуванні рішення суду: розібрати та відновити порушене чи продовжити будівництво…
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
