Столична влада показала свою неефективність і має бути змінена
Київ — найкраще місто на землі, і ми зробимо його ще краще. Як мантру ледве не щодня повторює киянам столична влада. Натомість регулярні падіння «втомлених» мостів, штучні озера на вулицях від дощової та колекторної води, нескінченні затори, знесення архітектурних пам’яток, нікчемні «не на часі» реконструкції на сотні мільйонів, дерибан землі продовжують лихоманити українську столицю.
До чого вона котиться, хто в цьому винен, що робити далі — про це і не лише Kashtan.news розповів засновник Офісу трансформації, підприємець, топ-менеджер, продюсер і власник українського Comedy Club, телеведучий, колишній керівник ВДНГ і ексрадник столичного міського голови Максим Бахматов.
Нещодавно відбувся конкурс на директора антикорупційного Департаменту КМДА. Ви брали в ньому участь, але не виграли. Чому?
Чому я не виграв? Давайте розпочнемо з того, як все починалося.
Я — голова ГО «Офіс трансформації». До того був радником Київського міського голови, до того – активно розвивав Київ: з 2015 року розвивав ВДНГ, UNIT.City тощо.
Так ось, занурюючись у проблематику міста, зрозумів, що головна його проблема — неефективність і корупція. Але це все можна вирішити спокійними менеджерськими кроками, не чекаючи на НАБУ, САП, поліцію і таке інше.
Коли побачив, що розпочинається конкурс, подумав, що це тролінг, неправда. Оскільки не може найбільш корупційна установа в Україні — КМДА, в якій, за версією ДБР, кожну третю гривню крадуть, організовувати таке. Це — жарт: щоб посадовці самі на себе зробили антикорупційний Департамент?

По-перше, я не повірив, що вони реально будуть це робити. Другий аспект — взяв юридичну довідку, щоб проаналізувати, чи це реально, чи це — фільчина грамота.
Чому повірив, що це — правда? Тому, що побачив у конкурсній комісії Катерину Будко. Я її дуже поважаю, вона — голова ГО «Автомайдан», побачив там Олександра Лємєнова. Це — голова організації StateWatch. Там був Віктор Чумак, колишній народний депутат і в.о. Генпрокурора, та адвокат Віктор Домагальський. Поважні люди, і тому я подумав, що конкурс — це правда.
Ми на цю тему проговорили з головою НАЗК Олександром Новіковим, коли випадково зустрілися. Це було 20 вересня. Обговоривши конкурс на керівника Департаменту з запобігання корупції, вирішили, що:
а) це може бути надія;
б) це може бути вистава або цирк.
Нині вже бачимо, що все це скочується до цирку, тому що обрали людину з 30-річним досвідом у міліції та поліції боротися з корупцією в найбільш корумпованій установі Києва.
І підпорядкованій меру.
І підпорядкованій меру, так. Отже ми зрозуміли, що це вже — цирк і вистава.
Друга ситуація: законно все це чи не законно?
Давайте подивимося, що каже закон.

Стаття 13/1 Закону «Про запобігання корупції» говорить, що створювати уповноважений антикорупційний підрозділ не можуть виконавчі органи міських рад. Це може бути тільки державна структура згідно з Законом України «Про місцеві і державні адміністрації». Тому це може бути виключно у повноваженнях державної адміністрації, якою в Києві є КМДА, а на час воєнного стану ці повноваження має начальник Київської міської військової адміністрації. Тобто не Кличко, а начальник КМВА Попко може спробувати створити такий департамент.
Ще одне. Київрада не могла створювати таку структуру, бо це — державні повноваження, а не органу місцевого самоврядування. В повноваженнях органів місцевого самоврядування може бути лише аудит. До речі, за рік місцевий аудит КМДА знайшов корупції на 200 мільйонів гривень. Це говорить про те, що не потрібно створювати новий Департамент, а треба виконувати рішення власної служби аудиту і корупція частково зникне.
Ще під час конкурсу я говорив, що він залишиться в історії як профанація боротьби з корупцією. І, на жаль, шановна комісія буде частиною цього. Бо далеко не факт, що 30-річний правоохоронний досвід переможцях допоможе. Тут потрібен професійний менеджер, щоб це організувати і апелювати до чинної влади. Тобто він має бути незалежним, а не з зарплатою в 12 тисяч гривень боротися з корупцією у 70 мільярдів гривень.

Єдине, кого мені трохи жаль, так це комісію…
Певно, для замилювання очей їх туди запросили?
Звичайно. Але вони й самі підставилися. Бо все це незаконно, а по-друге, виграла людина, яка нічого не зможе зробити і буде абсолютно залежною. А під час повномасштабного вторгнення, коли потрібна кожна гривня, щоб убивати ворога, КМДА буде знову красти мільярди у звичайних киян.
До речі, при КМДА давно діє ціле антикорупційне Управління…
Так. Аудит і антикорупційне Управління. І все це чомусь не працює. Отже Київрада створила антикорупційний Департамент для виконання повноважень, хоча таких повноважень, за Законом, у неї немає.
В Положенні передбачено, що Департамент за організаційною формою є органом місцевого самоврядування! Звичайно, подивимося, як все буде працювати…

Тоді навіщо все це робилося і чому КМВА не підключалася до цього? Виходить, Кличко переграв КМВА?
Там немає такого словосполучення, що хтось когось переграв. Вибачайте, там є просто хаос, безлад і неефективність. Адже за 10 років не побудовано жодної станції метро, не добудовано Подільсько-Воскресенський міст. Міст Метро — аварійний, міст Патона — аварійний, Південний міст — аварійний, Шулявський міст — недобудований. Крім того, «Київтеплоенерго» має 80 відсотків аварійних мереж, 90 відсотків аварійності має Бортницька станція аерації. Звичайно, є контракт на її реконструкцію з японцями, але вони не можуть розпочати його, бо київська влада не може працювати без корупції з великими сумами. Отже ми маємо управлінський корупційний колапс.
На жаль, все, до чого вони доторкнуться, буде недолугим.
І що порадите робити?
Спочатку треба зрозуміти, що таке корупція. Тобто, якщо голова КМДА не пояснює підлеглим, що красти — погано, не проводить бесіди, не звільняє, то нічого не буде.
Друге. Будь-який чиновник має діяти за простою формулою: зібрати дані, проаналізувати їх, дізнатися думку експертів, громади і після цього ухвалити рішення. Все це має бути прозоро і на будь-який бюджет, скажімо, від 10 мільйонів – до мільярда. І тоді з’ясується, що половина запропонованих тепер проєктів не потрібна. Оскільки ти проаналізуєш, що ці кошти можна витратити інакше.
Водночас непогано мати в радниках іноземних експертів. Вони не дозволять красти. А саме тому в київських чиновників немає жодного партнерства з великими іноземними компаніями, адже такі структури не можуть працювати з корупціонерами.

Є гарний приклад озера на Оболоні, де дали можливість німецькому інвестору побудувати доріжку. Той зробив 100 метрів, а інші 300 йому не дали зробити, тому що вимагають хабарі, і інвестор пішов.
Як це можливо викорінити?
Все треба розпочинати із заступників. Адже риба гниє з голови! Якщо заступник причетний до корупції, то що можна казати про інших чиновників?
Нинішні депутати розподіляють за свою каденцію мінімум 300-350 мільярдів гривень. І за це вони отримують «нуль» гривень зарплати. Місцеві депутати не отримують зарплату взагалі. Таким чином для них «виникає стимул» брати участь у голосуванні за потенційні корупційні дії, бюджети, програми, виділення земель. Це їх ставить у залежне становище. І якщо придивитися, немає жодного прикладу, щоб депутати щось заблокували! А там, між іншим, сім партій. І всі ці політичні сили ходять по колу…. Напевно, підгодовуються. І це — проблема!
Нинішня влада за останні 10 років розподілила майже 500 мільярдів гривень, і ви не назвете мені жодного стратегічного проєкту, на який би пішли кошти. Між тим місто скачується у тар-тара-ри!
Чому в такій ситуації практично мовчать центральні правоохоронні антикорупційні органи?
Вважаю, що ключова функція мера це — професійний менеджмент і запобігання можливості вкрасти.
Приклад — ми робимо «Велике транспортне коло». Це проєкт побудови транспортного кільця навколо Києва з використанням сучасних технологій. Подібні працюють в Стамбулі. Це проєкт пересування від центру міста до Троєщини на швидкісному транспорті (не метро). Під час будівництва цього кільця ти одночасно вирішиш проблему всіх комунікацій, відокремлюєш транспорт в окрему лінію і позбавляєшся заторів, у тебе не буде екологічних загроз, бо то є електротранспорт, ти абсолютно контролюватимеш сплату проїзду, бо не буде маршрутників. Нагадаю, у Києві немає безготівкової оплати в маршрутках. У Житомирі — є, а в Києві — немає! Бо сплачується «кешем» на маршрутках в Києві приблизно 100 мільйонів гривень на рік. І є безліч прикладів, як транспортних чиновників викривають на хабарах.

До речі, з чим Ви можете пов’язати в останні місяці фактичну навалу спроб знесення пам’яток історії?
Є гарне прислів’я, ним зі мною, до слова, поділився Віталій Володимирович: «Місто може все!».
Якщо столиця захоче, щоб жодна пам’ятка не зносилася, місто зробить так. А Київ сьогодні це — скупчення корупційних інтересів, де рука руку миє. І якщо ти одному скажеш забудовнику, що ми не зносимо пам’ятки архітектури, тому що це важливо, то всі інші зрозуміють, що зносити не можна.
Місто може подавати до суду, місто може зупиняти незаконні дії, місто може забирати землю, місто може припиняти договори оренди і місто може відключати комунікації. Тобто — місто може все! Або місто може закрити очі, і все буде руйнуватися. Сьогодні місто просто імпотентне, місто керується неефективними менеджерами. Так, мер у нас — чудовий спортсмен, і ми маємо подякувати йому за 10 років і сказати: «До побачення!». Нехай далі НАБУ перевіряє його діяльність. Адже всі бачать, що маючи такі гроші, місто перебуває в хаосі, занепаді й у великих проблемах.
Що треба негайно зробити, аби запобігти сповзанню міста в прірву?
Замінити голову КМДА. Якщо необхідно — провести вибори.
Але ж — воєнний стан, не можна…
Тоді треба міняти голову КМДА, працювати активно з головою військової адміністрації, у якого є всі підписи (за бажання — все можна зробити).
Це — тактично. Також треба написати стратегію розвитку Києва. До речі, транспортна стратегія Києва була підготовлена Світовим банком, але її «профукали», тож потрібно її переписувати, оскільки місто не спромоглося виконати цю програму. Стратегія розвитку Подолу, яку написано разом з німцями, також «профукано», і вже нічого не можна зробити. Місто будує Подільсько-Воскресенський міст без фінального проєкту, і ми не розуміємо, де закінчиться цей міст, які він матиме розв’язки тощо. А будівництво метро за всіх корупційних схем нині коштує від 100 до 150 мільйонів доларів за кілометр!
Чим можете пояснити масові ремонти в Києві?
Бажанням відмити кошти та вкрасти. Ну, давайте візьмемо хоча б заміну бруківки на вулиці Богдана Хмельницького. Маючи таку велику проблему зі всіма стратегічними об’єктами в Києві — від каналізації до води, від мостів до екології, там не було трагічної ситуації з бруківкою. І навіть, якщо перекладали її власними силами, то ці сили можна було спрямувати на інше.

Тому розумію військових, коли вони кажуть: «Припиніть витрачати гроші на непотріб! Давайте переможемо ворога!».
Напевно, чиновники не зрозуміли, як ухвалювати рішення. Вони прикривають одне місце якимись документами, ефективність яких незрозуміла, і тому ми маємо такі проблеми.
А чому пішли з посади радника мера?
Ми домовлялися з Віталієм Володимировичем, що буду допомагати розвивати місто. Ми реалізували проєкт 4G у метрополітені, який ніхто не міг втілити 10 років, і зробили це безкоштовно. Там був корупційний потенціал 20 мільйонів доларів. Ми запобігли розкраданню грошей у 65 мільйонів на тендері на закупівлі камер, які мали за обличчям визначати, чи хвора людина на ковід.
Коли я прийшов, то запропонував займатися трафіком, оскільки з’ясувалося, що в Києві відповідальної за це людини немає. А місто є третім у світі за заторами на дорогах! Перше – Москва, друге – Стамбул. Але це міста з населенням у десятки мільйонів, а Київ має значно менше мешканців, проте посідає третє місце за корками.

Ми проаналізували трафік, створили проєкт Великого транспортного кола в 175 кілометрів, вивчили проблематику, проаналізували корупцію. І далі сказали: Віталію Володимировичу, ми маємо міняти всіх заступників, маємо працювати далі, але має бути ваше бажання це робити. Я у виборах брати участь не буду, тому що – не публічна фігура (на той час мені було це не цікаво), я допоможу на виборах максимально, а далі, якщо буде цікаво, то звертайтеся.
Ось я чекав-чекав, він не звертався. Напевно, у Києві вже все добре… Це перше.
Друге. Я допоміг Кличку, але вся ця корупція залишилася. З іншого боку, якби не допомагав, то виграв би Попов, представник ОПЗЖ. А що було б, якби міським головою і очільником КМДА став представник проросійської партії під час війни? Саботаж.
Тобто до Вас не дослуховувалися як до радника?
До якогось моменту дослуховувалися, але потім, коли настав час виборів, робили вигляд, мовляв, уже не цікаво, адже виграли вибори.
Ви кажете, що тоді не мали бажання йти у мери. А зараз таке бажання є?
Так. Я пообіцяв Віталію Володимировичу, що в 2010 році не йду в мери, щоб йому не заважати. А в 2025 я — вільна людина, можу робити все, що завгодно. А так, як працюю вже над розвитком великих урбаністичних проєктів Києва 2015 року, вважаю, що маю досвід, експертність, знаю проблематику столиці досить глибоко, працюю з експертами різних рівнів, незалежними організаціями, посольствами. Ми пропонуємо власні експертні проєкти, і я розумію, що це — крута програма для партії і людини, яка піде і буде боротися з неефективністю і корупцією.

На інтернет-сторінці Офісу трансформації Ваша цитата: «Керування та розвиток міста — це не про політику. Це про менеджмент та ефективність!». Поясніть її.
Пояснюю. Віталій Володимирович грається в політику. Він хоче стати, скажімо, Президентом, національним лідером тощо. Але забуває, що є окремий закон про столицю, який змушує мера Києва активно співпрацювати з Президентом, президентською адміністрацією, вертикаллю влади, згідно з чинним законодавства, а не протистояти йому і розповідати якісь там історії. Тому вважаю, що менеджер міста має займатися каналізацією, дорогами, залучати інвестиції, пропонувати «білі» проєкти державного приватного партнерства, думати про пенсіонерів, розвиток культури, спорту.
Бути «завгоспом»?
Так, бути «завгоспом», але точно не гратися у велику політику. А якщо він буде ефективно працювати, то держава скаже, що ми вам допоможемо в будівництві, наприклад, Великої кільцевої, добудові мостів. До речі, Дарницький міст добудувала держава, і нині він є дуже важливим для міста, зважаючи на аварійний стан інших мостів.
На Ваш погляд, якщо ситуація в Києві буде розвиватися так само, як зараз, чим це все закінчиться?
Відкриється перелік, можливо, навіть трагічних катастроф. Перелік, пов’язаний зі зношеною інфраструктурою, мостами, проблемами водогону, опалення, каналізації, відсутності стратегії розвитку міста, з колапсом транспорту та трафіку.

Нині Київ за десятьма пунктами перебуває на 165 місці в світі із 173 міст за комфортом життя. Останнім є Дамаск — повністю зруйноване місто. Тобто ми опинилися серед одних із найгірших у світі, хоча точно не є найгіршими. І ми близькі до колапсу. Я не жартую — це реально так.
І що б Ви порадили для того, аби уникнути такої «привабливої! перспективи?
Негайна зміна керівництва! Негайний системний аудит базових напрямків! Динамічна робота з депутатами. Якщо будуть вибори, то — вибори, коли це можливо. Загалом треба включати кризовий менеджмент, бо ситуація запущена і вона значно гірша, ніж ми її бачимо і нам її показують.
Розмову вів Євген ДЕМ’ЯНОВ
Фото: Каштан NEWS