Нові кондиціонери в офіс Кличка, 140 мільйонів на Генплан та ремонти скверів. Завершивсяне лише календарний, а й фінансовий рік, тож у комунальних підприємствах Києва поспіхом освоювали бюджетні кошти. Основна причина – небажання повертати гроші в бюджет. Також можливо, що посадовці сподівалися, що напередодні свят увага громадськості до тендерів буде мінімальною, і ці витрати залишаться без зайвих запитань. Однак нашій команді вдалося відстежити використання залишків бюджетних коштів. Усі деталі — в новому випуску YouTube-проєкту «В тіні каштана».
Освоїти за 60 секунд
Якщо ви наївно сподіваєтесь, що ці кошти спрямували на потреби ЗСУ, то, ймовірно, ви або нещодавно в Києві, або не слідкували за нашими попередніми розслідуваннями. У столиці не купують дрони для фронту, коли на Хрещатику, 36 потрібні нові кондиціонери. Ми зібрали найцікавіші тендери КМДА та її підрозділів за останні кілька місяців.
Ще понад 60 мільйонів у Києві вирішили втопити у руслі річки Либідь.
Відповідний тендер з’явився 17 грудня. КП «Плесо» замовило обстеження та розчистку річки Либідь на ділянці між Столичним шосе та Дніпром.
Активісти поставили під сумнів обґрунтованість такої суми, оскільки капітальні або масштабні роботи на руслі не передбачені: мова лише про очищення водойми від сміття, повалених дерев і кущів.
Раніше активіст Дмитро Перов уже пояснював, чому такі дії не лише малоефективні, а й мають ознаки корупції.
«Керівництво міста Києва кожного року розпилює кошти на очищенні річки Либідь. Схема дуже проста. Течія там дуже швидка. І щороку декілька мільйонів витрачають на очистку русла. Сміття прибирають, але його намиває назад. І перевірити чи дійсно очищували русло неможливо», – наголошував Дмитро Перов.
Окрім цього, за 62 мільйони гривень планують очистити аж 350 метрів русла.
«В тендерних документах на розчистку Либіді чітко не вказано довжину русла, про яке йде мова, однак фігурує визначення: «ділянка русла від Столичного шосе до Дніпра». А це шматочок природного русла довжиною 350 м. Сказати, що всі гроші розпилять вже в цьому році – не можна. Але після початку широкомасштабної війни процент відкату на таких проєктах виріс з 15 до 40 відсотків. Відповідно, на розчистці Либіді він складе десь 25 млн гривень. Можете порахувати це в дронах або в «квадратних метрах» депутата Київради та заступника Віталія Кличка – Володимира Прокопіва, який отримав в керування сферу екології міста, згідно розподілу потоків Київради», – зазначила Аннабелла Моріна, співзасновниця ГО «ГР «Почайна».
Виграла конкурс компанія ТОВ «Арсенал-Буд Монтаж». Примітно, що КП «Плесо» довіряє цій фірмі виконання подібних робіт не вперше. За останні три роки очищенням водойм на різних ділянках займалася виключно ця компанія — окрім нинішнього договору, було укладено ще два контракти.
Перший – на майже 8 млн гривень підписали в листопаді 2021 року, другий – на майже 14 мільйонів – у вересні 2023-го. Обидві угоди стосувалися ділянки від вулиці Саперно-Слобідська до урочища Лиса Гора.
І це лише крапля у морі бюджетних коштів, витрачених за останній час. Роками київська влада виділяє мільйони на розчищення русла Либіді, але видимих результатів ці роботи не дають.
Тим часом громада нещодавно власноруч очистила ту саму природну ділянку, яка зазначена в тендері. Толока була організована військовослужбовцем Нацгвардії з позивним MAG разом із активістами.
Але кошти самі себе не освоять, тож маємо новий тендер на очищення річки Либідь.
Спекотна зима?!
Поки звичайні українці після останніх ударів рф по енергосистемі та критичній інфраструктурі сидять без світла й тепла, у КМДА стало, схоже, занадто спекотно.
На Хрещатику, 36 вирішили, що потребують 33 нових кондиціонери. Згідно з інформацією про конкурс, на це витратили пів мільйона гривень.
Як закопати 19 мільйонів
Ще понад 19 мільйонів гривень буквально закопають у ями.
КП «Київтеплоенерго» планує витратити ці кошти на відновлення місць розриттів — тобто на ремонт асфальту та покриття там, де їх пошкодили під час ремонту теплових мереж.
Ми зазирнули у тендерну документацію й зрозуміли, що це чергові мільйони, які «закатують» в асфальт та витрачають на укладання бруківки.
Водночас незрозуміло, чому додаткові кошти на такі роботи не були заздалегідь передбачені, враховуючи аварійний стан комунальних мереж.
Напевно, не всі можуть дивитись у завтрашній день.
А можливо кошти закладені на ремонти банально закінчились. Оскільки пориви мереж трапляються настільки часто, що передбачити їх усі неможливо.
Та повернемось до тендеру: 20 мільйонів з бюджету підуть на ремонт усього лише двох ділянок. Понад 13 мільйонів для відновлення покриття у Подільському районі. І ще понад 6 мільйонів на ділянку – у Солом’янському районі.
Капітальне «освоєння»
Ще один тендер, який привернув нашу увагу – будівництво дороги до аеропорту «Київ».
Так, саме будівництво дороги до аеропорту, у країні де триває війна і закрите небо. І на це у КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва» планували витратити понад півтора мільярда гривень!
Виграв КОНСОРЦІУМ «МОСТАДОР ГРУПП», і це при тому, що їхня пропозиція була не найдешевшою.
І тепер на це витратять трохи менше ніж півтора мільярди з міського бюджету.
Передбачається збудувати під’їзну автодорогу від проспекту Валерія Лобановського до міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) у Солом’янському районі. Згідно з проєктом, загальна довжина ділянки будівництва складає 4,3 км.
Перша черга робіт – це 2,8 кілометра дороги із двома смугами в одному напрямку, а також смуги безпеки, велосипедна смуга, місцеві проїзди, тротуари, очисні споруди, надземний пішохідний перехід.
Чи доречно витрачати майже пів мільярда гривень на дорогу до аеропорту в країні, де польоти заборонені, — питання, скоріше, риторичне. Адже на ці кошти можна було б звести фортифікації навколо кількох населених пунктів або значно покращити забезпечення не однієї бригади на фронті.
Таємниці підземелля
Серед тендерів із сумнівним показником актуальності ми знайшли й такі, які можна вважати нагальними.
Так, у Київському метрополітені нарешті вирішили обстежити хоча б деякі ділянки на предмет безпечності та аварійності.
Йдеться про підземний перехід на станції «Театральна» та безпосередньо станцію «Чернігівська» Святошинсько-Броварської лінії.
На ці роботи виділено 250 та 270 тисяч гривень відповідно. За ці кошти підрядники мають оцінити стан конструкцій, виявити дефекти та проаналізувати їхній вплив на функціонування метрополітену.
Метро дійсно потребує такої перевірки, однак експерти наголошують, що вона повинна бути значно більшою за масштабами. Адже значна частина підземки вже має проблеми або незабаром може стати аварійною. Чого варті лише регулярні підтоплення станцій «Академмістечко», «Видубичі», «Вирлиця» та багатьох інших.
Тому, щоб не повторилася аварія «синьої» гілки, метро потрібно детально обстежити. А такі точкові перевірки, на жаль, не більше ніж крапля в морі.
Ще один передноворічний тендер Київметрополітену — науково-технічний супровід будівництва лінії на Виноградар за майже 30 мільйонів.
І якщо після новин від Держаудитслужби, що лише за час будівництва кошторис проєкту зріс на 8 мільярдів, вам здавалося, що більше вже нікуди — то є куди.
Бо, окрім понад 800 мільйонів, закладених у бюджеті Києва на 2025 рік на будівництво самої лінії метро, вирішили вкинути ще 30 мільйонів. Дійсно, для мільйонів це здається не таким значним, правда? При цьому його не добудують раніше, ніж за пару років, а додаткові витрати можуть сягнути ще до 14 мільярдів гривень.
Чи поїде метро на Виноградар — це питання й досі без конкретної відповіді. Але ми точно знаємо, що це станеться не раніше, ніж за два роки.
Тож, можливо, для цих коштів можна було б знайти більш доцільне спрямування?
І тут варто згадати, що на інфраструктурні об’єкти, які так і не будуть добудовані — такі як метро на Виноградар або Подільсько-Воскресенський міст, у КМДА та комунальних підприємствах завжди встигають витратити кошти. А от на допомогу ЗСУ чомусь ні.
Все нове – добре забуте старе
Ще 141 мільйон гривень терміново освоїли на Генплан.
Київрада внесла зміни до програми реалізації містобудівної політики на 2024-2025 роки, збільшивши її фінансування більше ніж удвічі — з 66,5 до 172 мільйонів гривень.
В першу чергу це було зроблено для фінансування «напрацювання змін» до чинного Генплану Києва.
Головний архітектор Києва Олександр Свистунов заявив, що проєкт рішення по внесенню змін в Генплан столиці ймовірно буде готовий не раніше ніж через три роки. Однак 141 мільйон гривень з міського бюджету на це Департамент містобудування і архітектури КМДА вирішив освоїти вже зараз.
І це при тому, що раніше пан Свистунов взагалі заявляв, що Генплан винесуть на обговорення не раніше завершення війни. Але тоді, в 2022 році, здавалося, що війна не триватиме так довго. Нині ж вже 2025 рік на носі, і кошти самі себе не «освоять».
З весни цього року в КМДА вирішили таки зайнятися Генпланом. У квітні 2024 року Київрада скасувала своє скандальне рішення від 18 вересня 2008 року № 262/262 «Про розробку нового Генплану розвитку Києва та його приміської зони до 2025 року» (так званий Генплан Черновецького) і дала відмашку на розробку містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану міста Києва» — чинний, затверджений у 2002 році документ, який у КМДА довгі роки безкарно ігнорували.
І тепер можна вкладати бюджетні кошти у різноманітні розробки напрацювань і оновлень. Дуже зручно, враховуючи, що результати вони обіцяють показати не раніше ніж за 2-3 роки.
Готуй сани влітку, а сквери взимку
Оновити вирішили не лише документи. Наприкінці року в КМДА також згадали, що треба терміново зробити сквери.
Буквально в останні тижні, а то й дні грудня у Київзеленбуді оголосили кілька десятків різноманітних тендерів. Від капітальних ремонтів і реконструкцій до реставраційних та проектно-вишукувальних робіт.
Лише в проміжок з 16 по 24 грудня комунальне підприємство опублікувало тендери щодо капітальних ремонтів парків і скверів на понад 8 мільйонів гривень.
І такі витрати наприкінці бюджетного року дійсно викликають питання. Так само, як і необхідність озеленення в грудні. 21 грудня Київзеленбуд оголосив конкурс на озеленення міста та влаштування поливо-зрошувальної системи розв’язки на площі Чорнобаївська з терміном виконання робіт до 24 грудня цього ж року. Це не лише порушує умови конкурсів, а й відверто здається абсурдним. Однак переможця обрали буквально в день оголошення, і в той же день уклали договір. Чого тільки не зробиш, аби гроші до бюджету міста не повертати.
Освоїти не можна повертати
Тож замість того, щоб перенаправити вільні кошти з міського бюджету на посилення оборони та допомогу нашим захисникам, у КМДА вирішили вкласти їх у чергові довгобуди, перекладання бруківки та ремонт скверів.
І ми зараз не стверджуємо, що дороги й парки не потрібно робити. Але на це витрачають сотні мільйонів гривень, тоді як на армію громаді доводиться буквально виборювати кожну копійку.
Водночас неефективний менеджмент у комунальних підприємствах Києва призводить до неповного й подекуди абсурдного використання коштів. Під прикриттям новорічної метушні та блиску святкової мішури посадовці намагаються розподілити бюджетні кошти будь-куди. Але саме наша з вами пильна увага може зупинити їх від розтягування міської скарбнички.
Ми й надалі продовжимо розповідати про діяльність народних і місцевих депутатів, життя столиці та ту прірву, що існує між запитами суспільства і реальними діями влади. Лаконічно, серйозно і трохи з іронією. «В тіні каштана».
Детальніше дивіться в новому випуску ютуб-проєкту “В тіні каштана” за посиланням
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
