Життя в сучасному житловому комплексі з панорамним видом і власною набережною – мрія, чи не так? Саме тому ділянки вздовж водойм стають ласим шматком для забудовників. А коли ще й облаштування набережної можна перекласти на міський бюджет – прибуток гарантований. Саме так сталося в кількох столичних ЖК.
Про те, як забудовник заробив за рахунок громади, чому КП «Плесо» працює в інтересах девелоперів, а не киян – ідеться в новому випуску ютуб-проєкту «В тіні каштана».
Ексочільникам КП «Плесо» оголосили підозру: замість приватного забудовника вони профінансували облаштування набережної: 130 мільйонів гривень із міського бюджету.
Те, що мало б зекономити кошти громади, оплатили з наших із вами податків. Забудовник же не лише уникнув витрат, а й заробив на цьому.
«Приватний забудовник одного із столичних ЖК у відповідності до умов інвестиційного договору мав профінансувати та здійснити роботи з облаштування набережної та берегоукріплення у межах 50-метрової прибережної смуги. Водночас посадові особи КП «Плесо» безпідставно включили зазначений об’єкт до Програми економічного та соціального розвитку столиці та упродовж 2018-2020 років ініціювали фінансування цих робіт за рахунок коштів бюджету міста Києва. Роботи були виконані, однак не за рахунок забудовника, а коштом міста», – йдеться у повідомлені Офісу Генерального прокурора.
З опублікованих на сайті прокуратури фотографій місцевим неважко впізнати житловий комплекс «Русанівська гавань» на вулиці Євгена Маланюка (колишня Сагайдака), 101 – відповідно, й Русанівську набережну.
Основним девелопером «Русанівської гавані» є компанія «Ковальська». Втім, не всі будинки на цій території зведені саме нею.
Будинки з номерами 28, 31 і 26, який ще перебуває в процесі будівництва, зводить компанія «Міськбудінвест».
Саме ця компанія в 2018 році виграла тендер КП «Плесо» на будівництво берегоукріплювальних споруд і зони відпочинку вздовж Русанівської протоки в Дніпровському районі Києва.
У підсумку забудовник не лише зекономив на облаштуванні набережної, виконаному коштом міста, а й заробив на цьому десятки мільйонів гривень, створивши інфраструктуру для власного житлового комплексу. І це – не поодинокий випадок.
Інші кейси
Аналогічну «допомогу» від КП «Плесо» отримали ще двоє девелоперів – Perfect Group та Інтергал-Буд. Саме вони зводили житловий комплекс «Лебединий» на вулиці Ревуцького в Дарницькому районі.
Як повідомляє видання «Лівий берег», новий ЖК почали будувати на місці старого ринку – буквально поруч із очисними спорудами «Харківські», які приймають дощові стоки всього житлового масиву. Через ризик їхнього обвалення споруди вирішили реконструювати. Роботи стартували одночасно з будівництвом комплексу. Сукупна вартість замовлених робіт за три роки сягнула понад 250 мільйонів гривень.
Гарну прогулянкову зону навколо озера облаштували ще в 2018 році. Та невдовзі доступ до неї обмежили: тепер прогулятися територією, зробленою коштом міського бюджету, можуть лише мешканці ЖК.
Подібна ситуація склалася й в іншому житловому комплексі Дарницького району — «Рів’єра», що на Осокорках. Забудовник — Status Group. Комплекс звели на колишній заболоченій місцевості поблизу озера Підбірна, одного з Осокорківських озер.
Навесні на цій ділянці регулярно траплялися розливи води. Тож перед початком будівництва ЖК потрібно було розчистити довколишні водойми та укріпити береги, щоб майбутні будинки не підтоплювало. І всі ці роботи, знову ж таки, виконало КП «Плесо» – в межах проєкту з розчистки та благоустрою озера Підбірна.
Іншими словами, комунальне підприємство коштом киян створило всі передумови, необхідні для спорудження житлового комплексу.
З місцевого бюджету на це витратили майже 48,5 мільйона гривень – аби мешканці ЖК «Рів’єра» мали гарну набережну й сухі підвали, а девелопер зекономив на гідроізоляційних роботах.
Зрештою, тут ще й створили рекреаційну зону – колишня брудна заводь перетворилася на доглянуте, затишне озеро. З одного боку – хороша справа: з’явилися зелені зони, укріплені береги, сучасна інфраструктура. Але навіть таку, здавалося б, корисну ініціативу столичні посадовці змогли перетворити на «договорняк» із забудовниками. Бо, як і в попередніх випадках, доступ до цих «чудових» зон тепер мають лише мешканці житлового комплексу.
Тож постає логічне запитання: чому до водойми не можуть потрапити всі кияни?
Київ утрачає набережні та бюджетні кошти
Ділянки вздовж водойм за законом не можуть мати обмеженого доступу.
Ще в 2020 році Верховна Рада внесла зміни до статей 47 та 88 Водного кодексу України, доповнивши їх таким змістом:
«Забороняється обмеження купання та плавання на човнах, любительського і спортивного рибальства, причалювання до берега у світлу пору доби у зв’язку з перебуванням земельних ділянок прибережних захисних смуг (пляжної зони) у користуванні юридичних або фізичних осіб, крім випадків, передбачених законом».
Винятки становлять лише гідротехнічні споруди, військові об’єкти та інші ділянки зі спеціальним режимом. Тоді обмеження доступу є законним. Гламурні ж житлові комплекси не дуже схожі на такі обʼєкти.
«Обмеження доступу громадян у будь-який спосіб – у тому числі шляхом влаштування огорож чи інших конструкцій – до водних об’єктів на земельних ділянках прибережних захисних смуг, що перебувають у користуванні юридичних або фізичних осіб, а також справляння за це плати, є підставою для припинення права користування такими ділянками за рішенням суду».
От тільки судитися в КМДА чомусь не поспішають.
Детальніше дивіться в новому випуску ютуб-проєкту “В тіні каштана” за посиланням.
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
