Незаконні перекриття міждворових проїздів, провулків перетворюють столицю на окремі вотчини. Але мер Кличко не бачить цього
Киянин Андрій Машков на сайті Київради зареєстрував петицію, яка спонукала узятися за тему шлагбаумів, бетонних блоків, огорож, блокераторів.
Це питання набуло особливої гостроти за період мерської каденції Віталія Кличка. Ще в липні 2020 року Київський міський голова обіцяв, що муніципалітет розробить порядок встановлення шлагбаумів, щоб мешканці та підприємства столиці не розміщували їх самовільно. Про це Віталій Кличко заявив під час онлайн пресконференції, відповідаючи на запитання ЗМІ. Того літа громаду схвилювала гучна подія. Зрештою, про неї розповів сам Кличко:
«Днями на Русанівських садах сталася трагічна ситуація – медики «швидкої» не змогли доїхати до постраждалого чоловіка. Машина «швидкої» зупинилась за 300 метрів від місця призначення. Бо на одній з вулиць були зачинені ворота. А на іншій – руху перешкоджав саморобний шлагбаум. На жаль, людина, якій була потрібна медична допомога, померла», – сказав Кличко.
Він тоді відзвітував: інспектор благоустрою вже вніс припис із вимогою надати дозвільну документацію на встановлення цього шлагбауму. Місцеві мешканці можуть прибрати його самі. Або, якщо вимоги припису не будуть виконані, шлагбаум демонтують фахівці столичного благоустрою.
Очільник столиці змушений був реагувати, адже сталася біда. Але чи покінчено із засиллям незаконних перепон у столиці? Якби ж то. Їх десятки тисяч, а то й більше.
Найчастіше міждворові проїзди блокують бетонними клумбами. Таку ініціативу проявляють мешканці прилеглих будинків, які намагаються таким чином перешкодити руху транспорту (щоб не гуркотів під вікнами), створити приватну зону підвищеного комфорту, звісно за рахунок інших киян. Є чимало прикладів, коли проїзди перекривають примітивними металевими шлагбаумами, на які чіпляють амбарні замки. Зазвичай дізнатися, у кого ключі від цієї «автономії», дуже непросто.
Усі ці перепони створюють колосальні проблеми для оперативних служб – рятувальників, аварійних бригад, швидкої допомоги. Що робити? Миритися з таким бедламом?
Нагадаємо про обіцянку мера Кличка трирічної давнини:
«Для комплексного вирішення цієї проблеми треба розробити та затвердити порядок встановлення шлагбаумів та інших засобів. Адже на сьогодні це питання не врегульоване. Ще у 2008 році Київрада виключила пункт, який регулював встановлення шлагбаумів, з Правил благоустрою міста».
Чому ж сьогодні абсолютно не працюють механізми наведення ладу в столиці? «Автономних» дворових територій не стало менше, навпаки – суттєво збільшилося. Чого варті обіцянки міського голови?!
«Я дав доручення». Ця фраза Кличка стає вже крилатою. Бо чимало його доручень, як пустий звук.
Пригадується, як два роки тому чиновник з команди Кличка обурювався парковкою біля станції метро «Палац спорту», де хтось поставив шлагбаум там, де має бути загальнодоступний громадський паркувальний майданчик. Зі слів працівників КМДА, спроба його знесення минулого разу закінчилась миттєвим збором півтори сотні приватних охоронців торговельно-офісного центру, які боронять захоплену ними ділянку.
Медіа тоді ж писали, що хтось поцупив парковку на понад 100 машиномісць і біля квиткових кас НСК «Олімпійський».
Навіть на Хрещатику десятки нелегальних шлагбаумів.
Там, де сумнівні паркувальні майданчики, – там і незаконні шлагбауми. Але що говорити про маленькі ділянки, коли у місті дивним чином блокують навіть площі. Скажімо, ящо спробуєте припаркувати автомобіль навпроти Співочого поля, там де перетинаються вулиці Лаврська і Добровольчих батальйонів, і куди примикає Козятинський провулок, то це буде архіскладно. Власне, ця площа була закріплена за музеєм війни і виділялася установі для паркування екскурсійного, туристичного транспорту. Нині тут, в історичній частині міста, встановлено перепони, місцеві мешканці кажуть, що площу (!) здають в оренду.
За інсайдерською інформацією, яка підтверджується документально, ще за часів мера Черновецького площу (40 соток) роздерибанили – її розділили серед чотирьох підставних громадян (кожному по 9 соток). 5 грудня 2008 року на сесії Київради було безкоштовно(!) виділено чотири земельні ділянки в Козятинському провулку громадянам Галині Вайнштейн, Володимиру Шарію, Володимиру Ковалю і Антоніні Олешко. Насправді це був поділ площі, такий собі грабунок серед білого дня. Земелька (як прикриття!) була роздана «з метою будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд». І це в межах архітектурної охоронної зони, на буферній території Києво-Печерської лаври!
Дуже швидко (супероперативно) четверо щасливців одержали земельні акти і так само блискавично… продали печерську земелю. Згодом ділянки «пішли по руках», тобто ланцюжком перепродажу. Ось так у міста вкрали площу.
Прокуратура Києва пред’явила до Господарського суду чотири позовні заяви про визнання недійсними та скасування незаконних рішень Київради, однак відвоювати площу для громади не зуміла. І міська влада Кличка, як не дивно, сьогодні впритул не бачить цього страшного неподобства, заплющує очі на те, що площу заблоковано, що хтось справно кладе до кишені великі гроші за оренду землі, яка має належати громаді Києва. То на кого ж працюють шлагбауми?
На жаль, вірусним став потяг багатьох столичних начальників до встановлення шлагбаумів. Особливий попит на ці механізми є в директорів комунальних підприємств. Це як іграшка для дорослих. Щоб були і портфель, і посада, і велика зарплата, і – пультик з кнопочкою, який відкриває шлагбаум перед машиною начальника.
Нещодавно забажав мати омріяний пультик і директор Київського інвестиційного агентства. На сайті закупівель «Прозорро» зазначено, що підприємство провело тендер – придбало шлагбаум за 46 тисяч 800 гривень. Тендер виграв В’ячеслав Ігнатенко (ФОП). Зверніть увагу, як обгрунтовують доцільність закупівлі: «З метою контролю руху на території КП «Київське інвестиційне агентство» та безперешкодного виїзду транспортних засобів працівників для вирішення нагальних питань в роботі підприємства пропонується використовувати таке обладнання як шлагбаум» на вулиці Терещенківська,11-а.
Не інвестагентство, а ніби якась оперативна служба. Очолює підприємство Богдан Чорній, депутат Київради від «УДАРу» Віталія Кличка. Хотілося б дізнатися, чи є у пана Чорнія дозвіл на встановлення такої перепони? Зрештою, він же не за власні кошти купує цю «забавку» «з метою контролю руху» на території підприємства. За бюджетні. Не зупинило навіть те, що комунальне підприємство за підсумками фінансової діяльності 2022 року має 6 мільйонів гривень збитків. Цю інформацію надав редакції Kashtan NEWS Департамент комунальної власності Києва.
За підсумками першого кварталу 2023 року Київське інвестиційне агентство одержало 1,4 мільйона гривень збитків. Читайте матеріал «На шиї в громади Києва».
Цікаво, а навіщо шлагбаум Ритуальній службі «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування», яку очолює Олександр Красіко? Вона також бажає мати свою «автономію» на вулиці Стеценка, 20. І також за бюджетні кошти, тобто за гроші платників податків. Ця забаганка обійшлася міському бюджету в 42 тисячі 850 гривень, інформує «Прозоро».
Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» через тендер замовило три пульти для шлагбаума за 2 250 гривень.
Навіть Київський зоопарк має цю автоматику. Ось нещодавно, у жовтні, підприємство провело тендер – послуги з ремонту шлагбауму за 24 тисячі 640 гривень. Виграв конкурс підприємець Вознюк О.П.
Через тендер замовив такі ж послуги і Київський міський центр зайнятості. Також забажали «контролювати рух» на певній ділянці?
Ну, ніяк не може без шлагбаума і Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Святошинського району Києва. Через тендер купує комплект шлагбаума марки Motors, який встановлять на вулиці Чорнобильська, 5/7. Підприємство дістало з бюджетного гаманця 99 тисяч 606 гривень. Підряд дістався ТОВ «Ніко інжиніринг груп».
Інше Комунальне некомерційне підприємство – «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району Києва торік придбало шлагбаум марки Gant 806 у підприємця Романа Мурки за 36 тисяч гривень.
Перед ким закриваємося, панове? Перед пацієнтами, хворими, які приїжджають на медичне обстеження?
Можна зрозуміти, коли шлагбауми є при в’їзді на територію правоохоронних інстанцій, оборонних структур, банківських установ, оперативних служб. І це правильно. Але навіщо такі загорожі звичайним комунальним підприємствам? Зрештою, шлагбауми у Києві, як і різноманітні бетонні блоки та клумби, – ніби пошесть… З їх допомогою обмежують право громади на користування територією.
Тому настав час відкривати шлагбауми, позбуватися їх.
Богдан ТУР
