У столиці виник черговий «архітектурний» скандал
У центрі Києві 3 жовтня на вулиці Дмитрівська, 66-б, спалахнула історична будівля 1920-х років. Так звана Садиба Рибальченка. У цьому будинку за радянських часів розташовувалися дитячі ясла. Це вже друга пожежа на обʼєкті, оскільки вперше будинок горів восени 2018 році.
«Каштан NEWS» з’ясовував, що відбувається навколо будівлі.
Історична довідка
Ділянка з будівлею за адресою вулиця Дмитрівська, 66-б, належала відставному солдату Тимофію Рибальченку. У 1899 році тут було зведено садибу (основну будівлю) та флігель. Згодом флігель було перебудовано для розміщення дитячих ясел. Таким чином, починаючи з 1920 року і до середини 1990-х, будівля функціонувала та не змінювала свого призначення. Дошкільний заклад №75 був розрахований на 75 дітей. Наразі він потребує капітального ремонту.
Від ясел до конкурсу
«Нещодавна пожежа в будинку — це продовження історії, яка почалася набагато раніше, коли в ньому містився дитячий садочок, — розповідає київський пам’яткоохоронець, співзасновник ГО «Спадщина» Дмитро Перов. — У 90-х роках будівлю законсервували, оскільки в місті не було такої кількості дітей, щоб заповнити всі існуючі дитсадки. У 2013 році об’єкт потрапив до списку програми відновлення дошкільних дитячих закладів міста Києва. Однак вже у 2020 році будівлю передали для проведення інвестиційного конкурсу».
За умовами конкурсу, зазначив Перов, переможець мав знести старе приміщення і побудувати на його місці нове зі збереженням призначення. Тобто, в разі зведення на тому місці житлового комплексу передбачити в ньому приміщення для розміщення дитячого садка на першому поверсі.
Чому виникає вогонь
Як відомо, за результатами обговорення Громадської ради при КМДА, будинкам у Києві, які старше 100 років, має надаватися охоронний статус. А це вигідно далеко не всім, і далеко не всі з цим хочуть миритися.
Не виключає Перов, що нині забудовники, в чиїх руках опинилися такі будівлі, активізують свої дії, щоб не позбутися надбаних активів через надання старим будинкам охоронного статусу. Тому одним із шляхів досягнення цієї мети є підпали.
Примітно, що коли кілька тижнів тому сталася пожежа в будинку Рибальченка, вогонь був такої сили, що почали горіти поруч розташовані автівки. Також постраждала сусідня історична будівля, в якої частково обгорів дах — така була висока температура полум’я. А це може свідчити про внесення великої кількості горючої речовини для того, щоб напевно знищити об’єкт або спричинити йому максимальної шкоди.
«Скоріш за все, будинок підпалили для того, щоб він не міг отримати якогось охоронного статусу — чи то пам’ятки історії, чи то пам’ятки архітектури — і можна було зводити новий будинок», — переконаний Перов.
Хто інвестор
За даними Перова, переможцем інвестиційного конкурсу стало приватне підприємство «Торгово-транспортна фірма «Меблі», бенефіціаром якого є Михайло Гросу — батько співачки Аліни Гросу. Серед інших видів діяльності цієї фірми в офіційних документах, які містяться у відкритому доступі, вказується «дошкільна освіта».
Вогонь і правоохоронці
Звісно, столичні правоохоронці не могли не звернути увагу на таку подію, як пожежа в будівлі. А тому нині відкрито кримінальне провадження за фактом умисного підпалу, триває досудове розслідування. Але насторожує інше: після попередньої пожежі тут правоохоронці вжили такі самі заходи, проте винуватців — замовників і виконавців — не знайшли.
«До слова, це — вже п’ята пожежа в старих будівлях Києва від початку 2024 року. Тобто ми маємо наочну практику навмисних підпалів і факт, що жоден забудовник не поніс відповідальність», — констатував активіст і з іронією додав: «Можливо, у цьому випадку буде виняток».
Стара схема в нових будинках
За словами Перова, в Києві під виглядом проведення так званих інвестиційних конкурсів криється система просування нової забудови.
«Це доволі розповсюджена схема з інвестиційними конкурсами. Наприклад, на Лук’янівці, 29, теж колишній дитячий садок передали на такий конкурс. На Печерську — старий будинок з лікарнею», — зазначив співрозмовник.
Якщо дивитися зміст конкурсу, продовжив він, то його суть полягає в наступному. Київська міська рада, як власник майна фактично дає дозвіл на його фізичне знищення, а інший дозвіл — на будівництво нового об’єкта на комунальній землі. Водночас єдиним зобов’язанням інвестора є те, щоб у новобудові було передбачено приміщення для закладу аналогічному тому, що був у старому будинку. Тобто, пояснює Перов, можна збудувати житловий комплекс, але розмістити в ньому не комунальний заклад певного профільного характеру, а приватний, на чому ще й додатково заробити. Іншими словами, місто від цього нічого корисного не отримує.
Чому немає охоронного статусу
Питання зовсім не прозаїчне, і відповідь на нього, переконаний Перов, треба шукати в кабінетах Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Активіст також нагадав, що цього року Департамент отримав із міського бюджету 1,1 млрд грн на проведення реставраційних, ремонтних робіт на історичних об’єктах, що перебувають у комунальній власності, на розробку облікової документації, відстоювання статусу пам’яток у судах.
«Але по факту всі ці роботи Департаментом виконані незадовільно. Замість нього громадські активісти захищають пам’ятки в судах, розробляють науково-проєктну документацію для надання історичним будівлям відповідного статусу», — зауважив співрозмовник.
Дмитро Перов зазначив, що в Києві, за офіційною інформацією одного із заступників Віталія Кличка, налічується три тисячі історичних об’єктів культурної спадщини. З них лише майже тисяча мають охоронний статус пам’яток історії, архітектури, містобудування тощо. А дві третини будівель не мають жодного охоронного статусу. А отже, в будь-який момент до них може під’їхати будівельна техніка та зруйнувати. Потім, звичайно, буде заява міського голови, що це, мовляв, була цинічна провокація. Однак ситуацію це вже не виправить.
Так відбувається тому, наголосив громадський активіст, що операційні можливості Департаменту охорони культурної спадщини це — один-два пакети ухваленої облікової документації на рік. А для того, щоб на всі історичні будівлі столиці розробити документацію, необхідну для надання їм охоронного статусу, в такому темпі роботи на це треба витратити не одну сотню років. Навряд чи старі київські будівлі простоять стільки часу.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
