Міська влада не зацікавлена в його створенні
Попередній Генплан Києва був розрахований до 2020 року, тому місто вже чотири роки живе і забудовується без нього.
Про це заявив в ефірі «Каштан. Інтерв’ю» голова київського осередку Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК), архітектор Анатолій Фролов.
«У нас уже зараз колапс у Києві, тому що немає Генерального плану. Я вже про це з 2015 року і Кличку казав, і чиновникам, і ми проводили наради, і кожного разу, коли збираємося, про це кажемо. Генерального плану немає в Києві: він закінчився 2020 року. А це що значить? Значить, немає умов (містобудівних – ред.) для забудовників. І коли мені кажуть, що це забудовники винні, це не так. Їм не дали умов: вони роблять ті умови, які захотіли. Вони прийшли, наїхали через суд, через людей, на тих же чиновників, заставили їх дати документи, і за цими документами вони будують», – сказав Фролов.
Насправді, містобудівні умови мають розроблятися містом, але в Києві цього не робиться.
«Це повинен розробити головний архітектор міста, це повинні були зробити департамент містобудування, охорони культурної спадщини, культури, багато різних структур, які є тут у нас у Києві, які повинні виконувати свої обов’язки. Але вони їх не виконують або не повністю виконують», – зазначає архітектор.
Імітація буремної діяльності
Генплан, дія якого завершилася чотири роки тому, був ухвалений аж у 2002 року, і з того часу місто не займалося ним системно, хоча деякі спроби в цьому напрямку робилися.
«В 2007-2008 роках Черновецький почав новий Генеральний план. Він сказав: «Мене цей не задовольняє, ми йдемо в Європу, повинні бути європейські прерогативи, ми повинні сюди все нове вносити». І ось Генеральний план розробляється два, три, чотири роки, з 2008 по 2024-й. Скільки років, а Генеральний план не зроблений. Більш того, місто його не чує, воно не знає, воно не бачить його. Що роблять чиновники, ніхто не знає», – каже Фролов.
Натомість у Львові та Одесі міська влада змогла вирішити цю проблему.
«Одеса прийняла Генеральний план. Львів прийняв Генеральний план. Чому? Тому що посадовці, які є в цих містах, вони йшли до людей, вони відкривали все, що вони зробили, вони збирали групи, групи ці працювали, опрацьовували, докладали свої зусилля і робили. Ми, Українське товариство охорони пам’яток історії і культури, в 2023 році вийшли на Кличка, ми написали йому листа. Написали, що ми можемо як пам’яткоохоронна організація закумулювати людей, зібрати повністю і це зробити – не ми будемо робити, а будуть люди робити, спеціалісти. Повинна бути якась платформа, яка цим зацікавлена, тобто місто», – підкреслив голова київського осередку УТОПІК.
Однак міська влада в такій кооперації, як з’ясувалося, не зацікавлена.
«Де б ми не збиралися, завжди у нас кажуть: «Іде війна, а ви тут збираєтесь, ви щось тут фантазуєте». І закривають всі ці справи. Наші чиновники нас не чують. Точніше, вони приїжджають до нас, приїжджають на наші наради, слухають, кивають головами і їдуть. І все залишається, як було. Якщо б ми в 2023 році з літа почали, то у нас би десь на жовтень-грудень був новий Генеральний план», – каже Анатолій Фролов.
Колективна безпідповідальність
Генеральний план міста має ухвалювати міськрада, нагадує Фролов.
«У нас земельний комітет є, у нас є комітет з культури, у нас є комітет з охорони культурної спадщини, у нас є комітет з екології, у нас багато підрозділів, які повинні займатися Генеральним планом. У нас комітет з транспорту теж повинен знати, де у нас проходить транспорт, де треба мости, де дороги і ще що робити. Тобто в кожного є клаптик відповідальності за це. Але це ж колективна безвідповідальність. Ми запропонували Віталію Володимировичу наступне: ми працюємо з депутатами, вони нам дають своїх представників, ми беремо КМДА, державну структуру, домовляємось з громадськими радами, які є в районах. У нас є Громадська рада Києва, яка налічує більше 30 чоловік, які теж повинні там брати участь», – розповів він.
За словами Фролова, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури навіть пропонувало київській владі зібрати спеціалістів з містобудування, яких зараз залишилося мало, і долучити їх до створення Генплану.
«Ми знаємо цих спеціалістів. Ми зберемо цих спеціалістів, і люди, спеціалісти, Спілка архітекторів та інші організації виділять своїх людей, і ми можемо зробити Генеральний план. Ми розмовляли із заступниками (Кличка – ред.). Багато з них, коли мене бачать, відразу: «Ой, у мене тут справа, я побіг далі». І щоб не розмовляти, тікають. Все одно ми їх дістанемо, прийдемо на засідання, і вони будуть працювати», – впевнений Фролов.
Чим загрожує Києву подальше існування без Генплану, хто має нести відповідальність за руйнування столичних мостів та які ще гілки київського метро перебувають під загрозою аварії – дізнайтеся детальніше з нового випуску «Каштан. Інтерв’ю».
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
