Забудовник діє, незважаючи на відкрите кримінальне провадження і заборони
У самому центрі столиці, на відстані двох кварталів від будівель двох правоохоронних органів — Главку київської поліції та СБУ, на вулиці Рейтарська, 37, відбувається неприховане свавілля: забудовник навмисно руйнує 130-річну Будівлю земської управи.
Маховик скандалу
Скандал навколо цієї будівлі з різним ступенем інтенсивності почав набирати оберти приблизно з травня цього року. І вже наприкінці другої декади липня перейшов до активної фази, яка досягла свого апогею у перші дні вересня.
Галас про свавілля забудовника першим підням відомий захисник київської старовини Дмитро Перов.
Саме він 18 липня через соцмережі повідомив, що на майданчик біля архітектурної пам’ятки вже загнали бурову машину і робітники почали розбирати оригінальний дощатий дах будинку, незважаючи на відкрите кримінальне впровадження. Адже будинок Київського повітового земства, споруджений 1913 року, перебуває в Державному реєстрі нерухомих пам’яток під № 644-Кв. На споруду укладено охоронний договір. Однак такій собі компанії «НЕСТ» це не указ, і вона вирішила зайнятися архітектурним садизмом.
Як розповів kashtan.news Дмитро Перов, забудовник планує, начебто, залишити фасад будівлі у тому вигляді, який він має зараз, відреставрувати його, а все інше – знести, розширивши площі вширину і на чотири метри вгору та забудувавши двір.
Поліція — не указ
Як повідомив Перов, це — не перша спроба забудовників підступитися до історичної пам’ятки на Рейтарській: у травні цього року після заяви депутатки Київради Ксенії Семенової Нацполіція відкрила кримінальне провадження за фактом незаконної реставрації Будинку повітового земства.
Однак перманентно роботи продовжуються. І 8 вересня вони поновилися з новою інтенсивністю.
Наряд поліції, який прибув на місце події, розвів руками: мовляв, зробити нічого не можемо, немає повноважень. І лише після приїзду та втручання у ситуацію начальника слідства Шеченківського УП ГУ Нацполіції в м. Києві роботи на пам’ятці історії нарешті зупинилися.
Втім, за час зволікання правоохоронців забудовник устиг знищити міжповерхові перекриття правого крила будівлі, суттєво пошкодити стіни другого поверху та розібрати тилову стіну будинку на рівні третього поверху.
Форпост останньої надії
Звичайно, небайдужі кияни мало вірять у те, що відвідування будмайданчику поліцейським начальством якось налякало забудовника. І для того, аби будівельники не могли продовжувати руйнувати культурну спадщину безкарно, активісти звернулися до столичної прокуратури з відповідною заявою.
А мешканці вулиці Рейтарська, своєю чергою, підписали колективне звернення до прокурорів проти зносу історичної будівлі Київського повітового земства.
У своєму зверненні громада просить столичну прокуратуру відкрити кримінальне провадження за фактом умисного пошкодження або руйнування обʼєктів культурної спадщини (ч. 2 ст. 298 КК України) та накласти арешт на історичні будівлю і земельну ділянку, що є пам’яткою археології національного значення.
Зважаючи на це, не зайвим буде нагадати, що раніше забудовник пропонував місцевій громаді підписати таку собі мирову угоду – меморандум щодо реконструкції памʼятки історії та архітектури на Рейтарській, 37 з облаштуванням підземного паркінгу.
Руйнуванню ніщо не завадить
Поки громадськість просить про допомогу, будівельники продовжують виконувати руйнівний наказ своїх замовників.
За словами Перова, 12 вересня роботи на об’єкті знову відновилися.
«Роботи поновили, попри наявність двох приписів Департаменту архітектурної спадщини та благоустрою КМДА щодо їх зупинки. І було доручення мера, щоб зупинити ці роботи. Але місцеві мешканці мені пишуть і скидають відео, що там знову відбуваються роботи», — констатував Дмитро Перов.
Він зазначив, що відповіді від прокуратури щодо відкриття кримінального провадження поки немає. Певно, питання перебуває у стадії вивчення та ухвалення рішення.
Сподіваємось, на це не знадобляться тижні або місяці.
Замість епілогу
Поки готувався цей матеріал, стало відомо, що Київрада не підтримала проєкт депутата Дмитра Білоцерковця про додатковий захист для будівель, яким більше 100 років.
Цей документ передбачає поступове запровадження комплексного підходу, коли зберігаються не лише памятки, а також їх обрамлення — фонова історична забудова. Це стосується, зокрема, таких споруд, як Будинок Уткіна, Поліцейська дільниця 1902 року в Цимлянському провулку, 200-річний будинок на вулиці Ярославська, 13 та інші, що мають історичне значення, але поки ще не отримали статус памʼятки.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Фото: Дмитро Перов.
