Міська влада не здатна перевести столичний бюджет на воєнні рейки, оскільки досі не зрозуміла, яким він має бути
2023 рік став роком феномену екстраординарного зростання місцевих бюджетів – перш за все, за рахунок податків на доходи фізичних осіб (ПДФО) з виплат військовим. Лідером із профіциту, як і передбачали, став Київ: за перше півріччя профіцит столичного бюджету становив 13,4 млрд грн. За попередніми розрахунками, загальна сума надходжень до бюджету Києва лише від «військового» ПДФО цього року становитиме 6,1 млрд грн.
Водночас саме столиця прославилася цього року перманентними скандалами з нецільовими витратами бюджетних коштів. Київські барабани та овочерізки, аквапаркінги, розв’язки та годинники за п’ять мільйонів гривень, на жаль, стали всеукраїнськими мемами, які забудуться нескоро. Чому столиця продовжує розкошувати у той час, коли, здавалося б, будь-яка зайва копійка має йти на допомогу армії?
Ні стратегії, ні плану
Столична влада не здатна перевести бюджет Києва на воєнні рейки, оскільки досі не завдала собі клопоту визначитися, як це взагалі має виглядати, впевнений член Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА), адвокат Дмитро Калько.
«Як ми бачимо, з початку повномасштабного вторгнення Київрада сама собі не визначила жодної стратегії, не має жодного плану заходів і жодних параметрів ефективності, до яких треба було б іти в період воєнного стану. Її рішення мають більше спонтанний характер, і природа їх ухвалення не зовсім зрозуміла і не зовсім прозора. Тобто міський голова зненацька збирає сесію, тому що анонсує допомогу армії. Чому саме зараз? Чому міський голова, який за законом має належним чином організовувати роботу Київради і виконавчого органу, не запропонував і не встановив певних параметрів, яких ми намагаємося досягнути – у тому числі й фінансових?» – зазначив Дмитро Калько в коментарі Каштан NEWS.
За його словами, Київ завжди був машиною для освоєння коштів платників податків. І оскільки Київрада не встановила ані цілей, ані завдань, ані плану першочергових витрат на період воєнного стану, місто за інерцією продовжує жити так, як робило це протягом багатьох років до того.
«Більшість міст України мають дефіцитні бюджети, і тому вони зацікавлені у тому, щоб залучати бізнес, створювати робочі місця тощо. А Київ, якщо сказати своїми словами, жирує. Це, по суті, можна назвати бенкетом під час чуми. Тому що у нас профіцитний бюджет, і ми займаємося чим? Знищуємо малий бізнес! Коли ж, як не зараз, потрібно зносити МАФи – і ось ми маємо вже пікети незадоволеного малого бізнесу. Багато військовослужбовців, які воюють, пишуть, що їхній малий бізнес потрапляє під демонтаж. Тобто замість того, щоб у важкий для країни і для людей час оголосити мораторій на тотальний демонтаж малого бізнесу, нині проводять саме тектонічні зміни в цьому бізнесі», – підкреслює Дмитро Калько.
Працюють «без напрягу»
Водночас ефективність функціонування самої Київради традиційно змушує бажати кращого. Велика кількість питань – у тому числі, економічно-фінансових – не вирішується вчасно через банальні депутатські прогули. Як відомо, депутати місцевих рад, на відміну від народних депутатів України, працюють на громадських засадах, і закон не передбачає для них відповідальності за неналежне виконання функцій навіть під час воєнного стану. Тому єдина відповідальність, яку вони можуть нести, – це політична. А питаннями політичної відповідальності суспільство під час війни цікавиться мало.
«Вони (депутати Київради – ред.), по суті, не можуть виконати регламент. А будь-яке питання без попереднього розгляду профільними комісіями не може бути розглянуто на сесії. Відповідно, немає потрібних управлінських рішень, немає допомоги армії. Зокрема, ми маємо найбільшу фракцію в Київраді – «Європейської солідарності», більше тридцяти депутатів, без рішення яких немає більшості. Але частина депутатів не ходить на сесії, частина виїхала за кордон. Ще частина депутатського корпусу, наприклад, колишня фракція ОПЗЖ, теж відсутня в сесійній залі», – каже Дмитро Калько.
До низької явки депутатів додайте ще й низьку активність міського голови Віталія Кличка. Згідно із Законом «Про місцеве самоврядування», міський голова відповідає за належну організацію ради, зокрема, скликання сесій. Але київський голова скликає сесії міськради значно рідше, ніж того потребує вирішення щоденних проблем міста. Зокрема, традиційно «провисають» питання передачі у власність або користування столичних земельних ділянок, що мали б поповнювати міський бюджет.
«Якщо ми почитаємо 123 статтю Земельного кодексу, то вона передбачає, що земельна ділянка продається протягом двох тижнів з моменту звернення. Тому те, що Київрада протягом двох тижнів не розглядає тисячі питань, які лежать на столах у чиновників, не включаючи їх до порядку денного, не скликаючи своєчасно сесії, призводить до неотримання до бюджету мільярдів гривень», – зазначає Дмитро Калько.
Зволікання у вирішенні цих питань призводять до виникнення так званої земельної черги і, як наслідок, до створення поживного середовища для столичної корупції.
«Згідно з офіційним звітом податкової, в Києві оформлено лише 25 відсотків земельних ділянок. Такий низький показник є саме наслідком поганої організації роботи Київради з боку київського міського голови. Нескликання сесій, штучне створення земельних черг – всі розуміють, що це робиться, в тому числі, з корупційною метою. Ця черга, не передбачена законом, до того ж непрозора: одні питання розглядаються раніше, інші взагалі не розглядаються – а це наш з вами бюджет, з якого фінансуються і військові», – каже член громадської ради.
Виживання по-київськи
Таким чином, бюджет столиці, який є профіцитним не в останню чергу за рахунок підприємств, зареєстрованих у Києві, та «військового» ПДФО, міг би мати ще більші надходження завдяки грамотному використанню власних ресурсів. Але міська влада воліє більше витрачати, ніж заробляти, тому «легкі гроші» йдуть на безкінечні амбітні проекти на кшталт згаданого будівництва аквапаркінгу на Оболоні, мільярду на ремонт Кільцевої, перекладання бруківки та заміни нових металопластикових вікон на ще новіші.
Між тим, десять місяців тому міський голова Віталій Кличко оголосив щойно ухвалений тоді бюджет-2023 «бюджетом виживання, який допоможе забезпечити критично важливі статті видатків». Як виглядало виживання по-київськи цього року, ми вже бачили. Немає сумнівів, що ближче до листопада-грудня – часу, коли Київрада, зазвичай, ухвалює бюджет на наступний рік, ця риторика посилиться і столичне керівництво подвоїть минулорічні обіцянки затягнути паски, але цього разу вже точно-точно. Можливо, нам навіть озвучать пояснення, чому 2023 року паски затягнули недостатньо, та знов пообіцяють покарати тих невідомих негідників, які своїм злочинним марнотратством плямують бездоганно чисту репутацію київської влади. І ми їм, звісно, повіримо – принаймні, схоже, що столична влада на це сподівається всерйоз!
Юлія ТЄНЄНЬОВА
