Вже майже місяць, як на столичному вокзалі змінили схему руху. Серед киян досі точаться суперечки щодо того покращення це чи таки зрада. Одні радіють відсутності хаотично припаркованих авто і зрозумілим смугам, інші — зауважують на незручностях для пасажирів, які тепер змушені тягнути валізи відчутно далі, ніж раніше. Ми зібрали питання киян та власні, що виникали протягом цього місяця, та поставили їх експертам, які у тому числі брали участь у створенні нової схеми руху. Та чи вплинуть ці зміни позитивно на життя киян та гостей столиці? Відповіді – в новому випуску ютуб-проєкту «В тіні каштана».
Де паркуватися?
Вокзал – обличчя міста та перше, що зустрічає не лише гостей з інших регіонів, а й делегації з інших країн.
З початку повномасштабної війни столицю України відвідали вже десятки представників країн партнерів. Серед яких: президенти, міністри, голови міжнародних організацій.
І саме вокзал та прилегла територія створюють для них перше враження про Київ.
Вокзальна площа давно відома хаотичним паркуванням, відсутністю зрозумілого планування та незручними зупинками громадського транспорту. Через відсутність достатньої кількості паркомісць водії залишали автівки у недозволених місцях, створюючи перешкоди для пішоходів та громадського транспорту.
Оскільки під час війни реконструкція Вокзальної площі не є першочерговим питанням, у КМДА вирішили обмежитись реорганізацією руху. Напрацьовану концепцію київська влада презентувала у квітні на «Київській майстерні міста», де громадські активісти висловили свої побажання та зауваження.
І з 19 жовтня нову схему руху нарешті впровадили. Згідно з нею рух різних видів транспорту здійснюється окремими смугами.
Перша лінія призначена винятково для руху громадського транспорту, на ній розміщені зупинки автобусів та тролейбусів.
Друга лінія — для громадського транспорту та легкових автомобілів. На ній дозволяється здійснювати висадку та посадку пасажирів винятково через ліву сторону автомобіля.
Третя лінія призначена для руху таксі та приватних автомобілів. На цій смузі дозволена лише тимчасова зупинка для здійснення висадки та посадки пасажирів.
Транспортні потоки розподілили таким чином, аби громадський транспорт під’їжджав найближче до вокзалу. А наскрізний проїзд з Вокзальної площі на вулицю Вокзальну в напрямку вулиці Павла Скоропадського тепер заборонено.
Саме останні два пункти переліку викликали найбільше обурення у киян. Бо висадитись з приватного авто прямо під двері вокзалу тепер не вийде. Та й об’їзд замість прямого руху теж нікого не порадував.
Покращення чи зрада?
«А навіщо зустрічати жінку, дитину, бабусю з валізами біля поїзда?!! Тепер хай вони самі пруться зі всім мотлохом і очікують авто між рядів транспорту!»
«Художник в КМДА є, аби ще взяли когось, хто їздить на авто і буває на вокзалі. Дивуюся, як вони там ще острівець безпеки не вліпили прямо посеред тих жовтих стрілочок».
«Вибачте, але коли бачу як КМДА «впорядковує» транспортні потоки враження що дупою це роблять: яскраво і абсолютно неадекватно».
«Впорядковувати, облаштовувати, переосмислювати – 3 слова-вершники урбаністичного апокаліпсису».
«Прочитав більшість коментарів і зрозумів, що основна мета нововведення створити хаос і корки коло вокзалу. Приблизно така сама ситуація була у Львові, на початку війни, під’їзд до вокзалу взагалі заблокований».
Це все коментарі під новиною від КМДА про зміну схеми руху перед вокзалом. Загалом, вони рясніють значно більш емоційними і менш цензурними виразами. Проте тут ми їх озвучувати не будемо.
І такий скепсис очевидний, враховуючи результати і скандали навколо багатьох урбаністичних змін Києва. Однак цього разу з висновками не варто поспішати, бо ця схема – не плід хворої фантазії столичних посадовців, а детально пророблений план реорганізації, який створили спільно з громадськими ініціативами та експертами в питаннях дорожнього руху.
«Ми беремо раз на два тижні участь у засіданні, яке називається Київська майстерня міста, де обговорюються різні проєкти змін в місті Києві по транспортній інфраструктурі. На одне з таких засідань навесні цього року прийшов заступник голови КМДА Костянтин Усов і презентував проєкт напрацьованих змін. Проводився внутрішній конкурс, де транспортні фахівці різних міст надавали свої пропозиції щодо реорганізації площі, в тому числі працівники київського комунального підприємства «Центр організації дорожнього руху». І в результаті цих розглядів було обрано найкращий варіант, який запропонували київські спеціалісти. Це промоделювалося. Була додатково проведена ще одна виїзна комісія, де також брала участь громадськість. Ми вже на місці безпосередньо подивилися, що там було. І розуміючи проєкт, надавали свої коментарі та корективи», – розповідає співзасновник ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко.
Моделювання було проведено на замовлення Центру організації дорожнього руху компанією «Беспалов ЛАБ», яка співпрацює з ініціативою «Про мобільність».
«Через постійні «конфлікти» між транспортними засобами складається враження, що в пікові години на вокзалі відбувається транспортний аврал. Насправді ж, якщо вирішити ці конфлікти, то критичної ситуації з транспортом на Вокзальній площі у Києва не буде. Додатково було проведено дослідження на випадок, якщо максимальний попит зросте. Для цього збільшили інтенсивність руху в 1,5 рази, аби зрозуміти, як пропрацьовані схеми відреагують на збільшення інтенсивності руху», – заявляв під час розробки схеми очільник «Про мобільності» Дмитро Беспалов.
Все це має зменшити затримки і громадського, і приватного транспорту приблизно на 40 відсотків.
«Затримки транспорту мають скоротитися на 40 відсотків завдяки тому, що прибрали транзитний потік автомобілів через вулицю Вокзальну на Скоропадського. Раніше деякі водії об’їжджали затори по Жилянській через вокзал. А по суті, на вокзал мають їхати лише ті, кому дійсно потрібно туди, щоб не створювати зайву загазованість. Люди виходять з вокзалу, і найближчий транспорт, який їх зустрічає, — це громадський транспорт, що є найефективнішим з точки зору перевезення пасажирів. Крім того, це тролейбуси, а отже екологічний транспорт. Завдяки цим змінам в організації дорожнього руху, фактично вдалося відсунути на кілька десятків метрів від центрального входу у вокзал, де сходяться великі потоки людей, значну кількість загазованих автомобілів. Тобто вже стане там легше дихати», – зазначає Олександр Гречко.
Важливим в згаданих ініціативах вважається і те, що для цього проєкту вперше використовувалося транспортне моделювання, тобто доказове транспортне планування.
Вдалось зберегти і зелену зону, яку в початковому плані від КМДА, традиційно, хотіли заасфальтувати і дозволити там паркування автівок. Громадськість виступила проти та закликала покращити її доступність і благоустрій.
Нова схема – старі проблеми
Тож, давайте перерахуємо всі зміни:
– Заборонили рух авто на найближчому до вокзалу розвороті, який складається з трьох автомобільних смуг. Завдяки цьому збільшився загальний простір для пішоходів.
– Покращили доступність до вокзалу комунального громадського транспорту.
– Створили велосмуги по вулиці Симона Петлюри та унеможливили там паркування авто.
– Прибрали наскрізний проїзд для транзитного трафіку через вулиці Симона Петлюри, Вокзальну та Павла Скоропадського.
– Організували малий розворот для машин, яким не потрібно їхати прямо до вокзалу.
– Встановили велику кількість напрямних віх, щоб не допустити хаотичне паркування.
Та попри це все не всі проблеми вирішені.
За словами співзасновника організації «Пасажири Києва» Олександра Гречка, після впорядкування руху на площі біля Центрального вокзалу там стало менше паркомісць. Також у крайній лівій смузі на вулиці Петлюри облаштували велодоріжки, на яких, щоправда, продовжують за звичкою паркуватися водії. Машини порушників забирають евакуатори.
«Є також автомобілі, які паркуються на зупинках маршрутних таксі. Але, з того, що я бачив, там паралельно працював евакуатор, тобто порушників з цих зупинок оперативно забирали. На деяких велосмугах, які не облаштовані делініаторами чи дорожніми віхами, стоять автомобілі. Відповідно, потрібно щось з цим робити. З того, що я бачу, вже є певний ефект від чергування поліції: це позитивний момент, адже громадський транспорт більше не затримується на своїх смугах, і приватні автомобілі туди не заїжджають. Проте, на мою думку, потрібно залучати більше евакуаторів і інспекції з паркування, аби штрафувати чи контролювати водіїв, які порушують правила паркування», – зазначає Олександр Гречко.
Аби допомогти водіям зорієнтуватися у тому, де ж можна лишити свою ластівку, поки проводжаєте своїх друзів чи рідних на потяг – «Пасажири Києва» створили мапу парковок.
Серед них є як платні, так і безкоштовні протягом певного часу, чи, наприклад, на вихідних.
Нова схема має розвантажити вокзал від заторів та хаотичного паркування, зробити рух більш комфортним та безпечним.
Минув вже майже місяць і поки жодних критичних ситуацій не сталось. Тож можемо зробити висновок, що схема таки працює. Ось так буває, якщо посадовці приймають рішення не самостійно, а залучають громадськість та незалежних професійних експертів.
Хотілось би, аби так було з усіма суспільно важливими проєктами. Але поки це лише мрії.
Тим часом ми й надалі продовжимо розповідати про діяльність народних та місцевих депутатів, життя столиці та прірву, між запитами суспільства і реальними діями влади. Лаконічно, серйозно і трохи іронічно. «В тіні каштана».
Детальніше дивіться в новому випуску ютуб-проєкту «В тіні каштана» за посиланням
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
