У Києві досить вільно і безпечно почувають себе комбінатори, які набивають кишені за рахунок міської скарбниці
І це у той час, коли українські воїни щодня виборюють нашу незалежність на фронті, а люди на Хрещатику під стінами Київради та КМДА вимагають витрачати бюджетні кошти на армію.
Розповімо про деякі схеми. Наприклад, демпінг або аномально низька ціна. Порядок простий: зниження ціни під час торгів, а потім підняття вартості за додатковими угодами. Саме за подібні махінації й затримали колишнього заступника міністра оборони Павловського. Йому вручили підозру у змові та організації постачання армії у 2016-2018 роках військової техніки низької якості. За підрахунками ДБР, такі дії призвели до збитків держбюджету на понад 475 мільйонів гривень.
Це лише один приклад. Подібних історій сотні, і це лише ті, які вдалося викрити завдяки роботі правоохоронних органів, журналістським розслідуванням. У Києві щомісяця комунальні підприємства проводять тендери на десятки мільйонів гривень. Дуже часто їх виграють або одні й ті ж фірми, за якими проглядаються інтереси людей, які близькі до керівництва міста, або сумнівні компанії, які прокручують комбінації заради наживи. За даними інсайдерських джерел, ниточки тягнуться до Київради.
Однак чим ефективнішими стають методи боротьби, тим складніші схеми вигадують шахраї. Ось як працює нова «чорна» технологія. Наприклад, комунальне чи державне підприємство оголошує тендер, розпочинається аукціон, в якому беруть участь декілька компаній. І раптом одна з них суттєво занижує ціну, таким чином перемагаючи у торгах. А потім починається найцікавіше. Представники компанії переможця зв’язуються з іншим учасником, пропонуючи «угоду». А суть її така: вони відмовляються від тендеру, а за це отримують гроші. І вівці цілі, і вовки ситі.
Розповсюджена й інша схема. Скажімо, в оренду здається ангар. Оголошують тендер. Початкова ціна оренди трохи вище 11 тисяч гривень. Далі стартує аукціон, йде перший (голландський) етап, ціна на якому зупинилась на рівні стартової, далі – закриті пропозиції. І якщо ціни 12 і 15 тисяч ще обґрунтовані на фоні попереднього результату, то наступна ставка – 30 тисяч, неабияк дивує. Збільшення удвічі. Непогано, правда? І на заключному етапі цю ставку перебивають ціною в 31 тисячу. Про що можуть свідчити такі цифри? Про те, що вартість штучно завищена з метою стовідсоткової перемоги і подальших маніпуляцій.
Підприємець Андрій, який потерпів від шахрайської схеми, розповів журналістам такий факт: «Представники махінаторів реєструють не одну фірму, а декілька. Тому що одна із фірм збиває ціну, посідаючи перше місце в конкурсі. З вами потім зв’язуються, ви берете участь у ще декількох аукціонах,, під час яких просто нереальні суми ставляться. І після цього вам конфіденційно кажуть: «Якщо ви хочете виграти даний тендер, то, будь ласка, з вас така ось сума… Нам неодноразово надходили такі пропозиції».
Участь у подібних торгах бере і низка компаній, які окрім оренди землі ще скуповують нерухомість, борги, майно підприємців-банкрутів. І здавалось би, що може пов’язувати декілька десятків компаній між собою? Відповідь проста – один із ключових учасників схеми (назвемо його Сергій Петрович К-чук). Його ім’я «спливає» на посаді керівника, учасника, власника чи бенефіціара у понад 70 компаніях і ФОПах. І всі вони мають дуже різне спрямування. Один із ФОПів – це понад 20 різних видів діяльності, що може бути ознакою фіктивності чи незаконних дій. Цю людину знають у керівництві КМДА, але ж нічого не робиться, щоб поставити заслін тендерним схемам.
За даними руху «Чесно», Сергій Петрович К-чук є членом партії Ігоря Смешка «Сила і Честь». Від неї ж балотувався до Київради, був аж 99 номером у списку і, відповідно, до списку депутатів не потрапив. Окрім цього у 2021 році хотів увійти до складу Громадської ради при КМДА, але і тут не вийшло.
Однак на сайті КМДА у 2020-му році Сергій Петрович згадується в якості секретаря громадської ради при Шевченківській райдержадміністрації. Тож, спроби потрапити до владних структур вочевидь неодноразові і частково мають результат.
Якщо трохи проаналізувати зв’язки фірм, в яких фігурує його прізвище, то можна помітити, що вони стають дедалі складнішими і заплутанішими. Обростають новими назвами компаній та новими дійовими особами корупційних схем.
Серед них, наприклад, бізнесмен Євген Ч…кий. Він – не надто публічна особа, однак, як і Сергій Петрович К-чук, є засновником, керівником чи бенефіціаром у численних компаніях. Щоправда, тут кількість вже більш скромна – всього лише 52. І частина з них співпадає з переліком фірм, де фігурує вже згаданий раніше Сергій К…чук. І знову ж, сфери діяльності дуже різноманітні: від будівництва і оренди до мисливства і відловлювання тварин.
Вочевидь, методи боротьби з такими аферами ще мають напрацьовуватись і втілюватися в реальні розслідування, судові вироки. Поки ж власників бізнесу закликають проводити всі процедури вчасно та не вестися на провокації з боку шахраїв. Оскільки таким чином можна не лише опосередковано завдати збитків державі, а стати співучасником злочину. Та й ваше підприємство чи фірма можуть зазнати шкоди, оскільки ті кошти, які ви витратите на «відкат», можна було б направити на розширення чи покращення бізнесу.
Тож поки одні підприємці роблять усе, аби в чесний спосіб вижити на ринку в надскладних умовах війни, та ще й паралельно знаходять ресурс на допомогу армії і переселенцям, інші дбають лише про власне збагачення. І для них не важливо, що водночас від шахрайских дій страждають їхні ж колеги «по цеху». Ми сподіваємось, що всі ці злочинні схеми якомога швидше будуть розкриті, а їхні автори отримають заслужене покарання. Тим часом ми й надалі продовжимо розповідати про діяльність народних та місцевих депутатів, життя столиці та прірву між запитами суспільства і реальними діями влади. Лаконічно, серйозно і трохи іронічно. «В тіні каштана».
