Головна АналітикаОбірваний дріт: чи варто «оживляти» старий київський тролейбус

Обірваний дріт: чи варто «оживляти» старий київський тролейбус

Колаж: Каштан NEWS

Автор kashtan NEWS

Тролейбусний парк столиці потребує модернізації

У Києві тролейбусний рух поступово зникає. І це попри те, що тролейбус — ефективний вид транспорту як з екологічної точки зору, так і з погляду енергозбереження, адже працює на електроенергії. Чи можна продовжити його життя, що цьому заважає і як це змінити — з’ясовував Каштан NEWS.

Історична довідка

Київ має найбільшу тролейбусну мережу у світі за довжиною ліній, а також найбільшу в Україні — як за протяжністю, так і за кількістю машин. Перший тролейбус виїхав на вулиці столиці 5 листопада 1935 року.

тролейбус Київ
Тролейбуси на Європейській площі в середині 1950-х

Станом на 1 грудня 2023 року в місті діяло 42 тролейбусні маршрути, а загальна протяжність контактної мережі становила 505,1 км.

За даними 2020 року, київські тролейбуси щодня перевозили понад 68 тисяч пасажирів. У чотирьох депо столиці налічується понад 600 тролейбусів марок «Богдан» (дві модифікації) та ЛАЗ (також дві модифікації).

Ремонт і люди

Наразі однозначно важко виокремити якусь одну причину, яка заважає проведенню масових капітальних ремонтів київських тролейбусів. Це і фінансові обмеження, і проблеми з технічною базою, і брак фахових спеціалістів чи підрядників. Утім, усі ці перешкоди можна подолати — за умови наявності головного чинника: бажання з боку тих, хто відповідає за цю сферу. Таку думку висловив експерт громадської організації «Пасажири Києва» В’ячеслав Скриль.

Тролейбус
Столичний тролейбус “Богдан”. Фото: Каштан NEWS

Крім того, в 2013–2015 роках місто активно закуповувало тролейбуси марки «Богдан» і навіть планувало подальші придбання. Ці машини, до речі, вже потребують капітального ремонту. Такий фокус на нову техніку певною мірою розслабив профільне транспортне підприємство: про ремонти старих тролейбусів або забули, або взагалі викреслили їх зі списку пріоритетів. Мовляв, навіщо відновлювати старе, якщо нам усе одно куплять нове?

До речі, звернув увагу, Скриль, у Полтаві тролейбуси марки «Богдан» сьогодні через належний догляд виглядають майже як нові, а в Києві — гнилі.

Як відновити старе

До речі, зауважує він, що стосується власних зусиль, то «тролейбусники» могли б взяти приклад із Дарницького трамвайного депо. Там вдалося налагодити капітальні ремонти трамваїв — знайшли і кошти, і кваліфікованих спеціалістів.

Що ж до підрядних організацій, то, за словами Скриля, це справді складне питання, адже йдеться про доволі специфічні види робіт. Бажаючих брати на себе відповідальність за відновлювальний ремонт тролейбусів не так багато. Втім, на його думку, підрядників можна було б зацікавити — наприклад, запропонувавши довгостроковий контракт і значний обсяг робіт. Це дало б їм змогу інвестувати у власну технічну базу, яку вони використовуватимуть у процесі ремонту.

Київський завод електротранспорту
Київський завод електротранспорту. Фото: Livejournal

Київський завод електротранспорту вже давно не займається ремонтом тролейбусів і нині перебуває у фактично напівзруйнованому стані. Потужних фахових підприємств, окрім самих виробників тролейбусів, на сьогодні фактично немає. Та й ті не надто охоче беруться за ремонт, особливо коли йдеться про моделі, які не вони виготовляли.

Водночас є позитивні приклади: зокрема, львівський «Електрон» — виробник сучасних тролейбусів і трамваїв — свого часу виконував капітальні ремонти старих машин, зокрема «Шкода-14» і ЛАЗ-Е183, відновлюючи їх практично до стану нових.

Скільки коштує ремонт

За словами співрозмовника, вартість капітального ремонту тролейбуса залежить від того, хто саме виконує роботи, їх обсягу та ступеня оновлення. У Хмельницькому, наприклад, деякий час тому вирішили проводити капітальний ремонт власними силами та з мінімальними витратами. Це обходилося місцевому бюджету в близько 500 тисяч гривень за один тролейбус. Для порівняння, сьогодні вартість нової машини вже перевищує 10 мільйонів гривень.

Дорожче обійшовся глибинний ремонт тролейбусів у Чернігові: понад два мільйони гривень за одиницю. Замовлення виконувало місцеве підприємство, що спеціалізується на автобусному виробництві. На такий підхід, цілком можливо, варто орієнтуватися і Києву.

За словами Скриля, бум капітальних ремонтів тролейбусів припав на початок 2010-х років, і тоді їхня вартість становила приблизно 1/4–1/6 ціни нового тролейбуса. Отже, нинішні 2 мільйони гривень — це реальна сума, яку доведеться витратити на відновлення однієї машини.

Тролейбус Київ-12.03
Київський тролейбус, 2016 рік. Фото: Ельдар позниш / Wikimedia commons

Звичайно, уточнює експерт, йдеться про одинарний тролейбус. Реставрація «гармошки» обійдеться приблизно у півтора-два рази дорожче через більшу кількість кузовних деталей, два двигуни та складніші вузли й агрегати.

Сьогодні у столиці налічується близько двохсот тролейбусів. З них «гармошок» ЛАЗ Е-301 було 115. На лінію виходить приблизно десять-п’ятнадцять одиниць, а тих, що ще можна відновити, залишилось близько 30-40. Решта вже фізично знищені або взагалі не підлягають ремонту.

До речі, на прикладі Львова, наводить паралель транспортний аналітик, старі тролейбуси простояли 6-7 років без руху, але їх все ж взялися відновлювати — і досить успішно.

Отже, за браком економічних і фінансових ресурсів на придбання нових машин цілком логічно і вигідно відновлювати старі.

«У тих містах, де міському транспорту приділяють більше значення — Львів, Вінниця, Чернігів, Кременчук, Полтава тощо — така робота поставлена майже на потік, послідовно. Якби кияни звернулися до колег з інших міст про допомогу, поради у питанні проведення капремонтів тролейбусів, навряд чи їм би в цьому хтось відмовив. Одним словом, там, де гроші рахують, там роблять капітальний ремонт, де ні — нічого», — резюмував Сриль.

Інший бік медалі

Попри відсутність належних капітальних ремонтів тролейбусів у Києві існує ще одна проблема.

За інформацією активістів ГО, нині в Києві немає жодного тролейбуса з автономним ходом понад 1 км — тобто такого, який можна використовувати для регулярного руху поза контактною мережею. І це незважаючи на те, що перші тролейбуси з автономним ходом понад 15 км з’явились в Україні (у Дніпрі) ще в серпні 2017 року.

З тих пір тролейбуси з автономним ходом понад 1 км вже колесять дорогами Рівного, Краматорська, Миколаєва та низці інших міст. У Києві ж їх немає.

Звичайно, варто зазначити, що наразі у столиці експлуатується 51 тролейбус з автономним ходом до 1 км і часом роботи до 5 хв. Але це не дозволяє забезпечити надійну роботу навіть тих тролейбусних маршрутів, де такі тролейбуси курсують.

Ба більше, у разі затримки руху через необхідність об’їзду перешкоди або затору, обмежений автономний хід тролейбуса може спричинити його повну зупинку під час об’їзду та неможливість самостійно під’єднатися до контактної мережі. Це, в свою чергу, погіршить дорожню ситуацію.

За офіційними даними «Київпастрансу», у 2024 році відсутність тролейбусів з автономним ходом понад 1 км спричинила понад 500 випадків затримок руху через ДТП або припарковані авто, що блокували проїзд. Для порівняння, на автобусних маршрутах таких затримок було у шість разів менше.

тролейбус з автономним ходом
Тролейбус із автономним ходом у Львові. Фото: Львівська міська рада

Також, переконані фахівці, тролейбуси з автономним ходом понад 1 км могли б обслуговувати існуючі автобусні маршрути, які майже повністю проходять під контактною мережею, наприклад №102, 99 або 118.

«Ми можемо констатувати, — наголошують у ГО «Пасажири Києва», — що міська влада столиці абсолютно неспроможна розвивати тролейбусний рух, незважаючи на його важливість для міста».

Заради справедливості нагадаємо, що ще у 2016 році експерти Світового банку радили Києву збільшити тролейбусний парк за рахунок 18-метрових машин — спочатку на 170, а потім ще на 250 одиниць. Попри це, ще до початку повномасштабного вторгнення щоденний випуск тролейбусів упав на 25% (приблизно на 100 одиниць) — це найнижчий показник з 1960-х років. Наразі ж випуск становить лише 60% від рівня 2016 року і без нових поставок буде лише зменшуватися.

Заклик до влади

Отже, як зазначають у ГО «Пасажири Києва», парк тролейбусів у столиці на сьогодні повністю складається з сучасних низькопідлогових та енергоощадливих машин. Але система їх капітальних ремонтів повністю відсутня.

І це при тому, що для підтримки навіть нинішнього, низького та недостатнього випуску, в середньому щороку мають проходити капітальні ремонти близько 40-45 київських тролейбусів. Тож, наголосили у ГО «Пасажири Києва», публічно звертаємося до «Київпастрансу» та КМДА: зверніть увагу на тролейбуси — кількість і стан парку критично погіршуються. Починайте вже зараз відновлювати систему капремонтів, щоб за рік-два хоча б стабілізувати ситуацію.

Євген ДЕМ’ЯНОВ

Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі  KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.

Вам також може сподобатися