Щороку у ніч на 6 грудня мільйони дітей у всьому світі чекають на подарунки від доброго святого
Цього року Україна вперше святкує День Святого Миколая за новоюліанським календарем – 6 грудня. Таким чином, улюблене дитяче свято наступило на 13 днів раніше, ніж зазвичай.
Каштан.NEWS розповідає, чому саме цього дня прийнято дарувати подарунки, яке відношення до цього мають чобітки й шкарпетки та як святкували день Миколая Чудотворця наші предки.
Святий дарувальник
Прообразом фольклорної постаті Святого Миколая був єпископ Миколай Милікійський, також відомий як святий Миколай Чудотворець. Він народився у другій половині III століття в Лікії (південний захід нинішньої Туреччини), в заможній родині греків-християн. Миколай вів дуже скромний спосіб життя і, отримавши від батьків велику спадщину, всю її роздав бідним.
За переказами, він допоміг, зокрема, трьом юним сестрам, батько яких не мав можливості дати за них посаг, щоб видати заміж. Оскільки родині не було за що жити, дівчата після смерті батька мали опинитися на вулиці і стати блудницями. Але святий Миколай уберіг їх від такої долі: вночі він таємно навідав їхню вбогу хатину і залишив на підвіконні мішечок із золотом. Пізніше цей сюжет неодноразово використовувався в релігійному живописі.
За одним із варіантів легенди, Миколай підкинув родині золото не через вікно, а через димар, і монети попадали у панчохи, які сестри звечора залишили сушити. Звідти згодом виник звичай вішати напередодні Дня Святого Миколая біля коминка панчоху чи шкарпетку або виставляти взуття, щоб добрий святий поклав до нього святковий подарунок.
Історики вважають, що вперше цей звичай виник на території сучасної Німеччині приблизно в п’ятнадцятому столітті. На день Святого Миколая батьки дарували дітям новий одяг або солодощі. Водночас вважалося, що неслухняним дітям замість подарунків святий приносить вуглик або різку. Утім, ще до того, як день Святого Миколая став дитячим святом, у Європі існувала традиція дарувати подарунки нужденним та подавати милостиню кожному, хто її попросить. Відмовити в допомозі бідному у цей день вважалося тяжким гріхом.
Як Святий Миколай став Санта-Клаусом
У Нідерландах фольклорний Святий Миколай носить ім’я Сінтерклаас: за легендою, щороку 6 грудня він припливає на великому кораблі з Іспанії, яка в очах тодішніх голландців була уособленням екзотичних південних країн, і подорожує країною аж до самого Різдва, вручаючи дітям подарунки. Голландські переселенці принесли легенди про Сінтерклааса до США, і у 1823 році американський письменник Кларк Клемент Мур написав на основі цих легенд вірш «Приїзд святого Миколая» («Ніч проти Різдва»).
У вірші Мура Святий Миколай (Санта-Клаус) – це веселий бородатий дідусь, який подорожує на санях, запряжених оленями, зупиняється біля будинків, пролазить через димар і кладе іграшки у дитячі шкарпетки, які висять перед комином.
Вірш набув такої популярності, що запозичений у голландських переселенців добрий казковий дідусь став символом різдвяних свят не тільки у США, а й в інших країнах (зауважимо, що на відміну від європейських легенд, у Мура Святий Миколай приїздить зі своїми подарунками не у ніч проти 6 грудня, а у ніч перед Різдвом).
Класичний костюм Санта-Клауса – червона шуба з облямівкою з білого хутра – закріпився в масовому сприйнятті після того, як компанія Coca-Cola у 1931 році використала образ Санти у своїй зимовій рекламній кампанії. На рекламних плакатах, створених художником Хеддоном Сандбломом, Санта-Клаус був одягнений у фірмові кольори Coca-Cola – червоний та білий.
Українські традиції
На відміну від Санта-Клауса, український Святий Миколай традиційно зображується в одязі єпископа – ризі (поверх якої іноді надягається шуба) та митрі. Також він має єпископський посох. Традиційно на день Святого Миколая українські селяни збиралися, щоб разом варити пшеничне пиво або меди. Влаштовували спільні святкові обіди, дітям дарували «миколайчики» – солодке пісне печиво або пряники, зроблені у вигляді зірки, півмісяця або дідуся з бородою.
На Харківщині на день Миколая Угодника починалися так звані Миколині святки – триденне святкування, на яке варили кутю й узвар. Загалом по всій Україні Святий Миколай вважався також покровителем свійської худоби та домашнього добробуту: його молили про добрий урожай у прийдешньому році, здоров’я людей та тварин і захист від усякого лиха.
Святкування Дня Святого Миколая супроводжувалося особливими піснями-колядками. Найпопулярнішою з таких колядок є «Ой, хто, хто Миколая любить», відома в Україні в різних варіантах. Ось один з них:
Ой, хто, хто Миколая любить?
Ой, хто, хто Миколаю служить?
Тому Святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколай!
Святий Миколай і сучасність
Сьогодні умови війни, на жаль, не дозволяють влаштовувати масові свята. Але у багатьох українських містах діти таки можуть відвідати традиційні резиденції Святого Миколая – зокрема, у Києві така резиденція відкрилася у Великій лаврській дзвіниці.
Також 6 грудня Святий Миколай традиційно запалює головну ялинку країни на Софійській площі. Проте цього року масових заходів та фудкортів біля ялинки також не буде, натомість діти та дорослі зможуть відвідати благодійну фотозону та задонатити ЗСУ.
Віряни цього дня відвідують святкові богослужіння. День Миколая Чудотворця є престольним святом для багатьох православних, греко-католицьких та католицьких храмів, освячених на честь цього святого. Зокрема, у головного храму католицької громади Києва 6 грудня подвійне свято: у Миколаївський костел буде урочисто внесено мощі святого Йоана-Павла II.
Із цього року День Святого Миколая співпадає з Днем Збройних Сил України. Тож це подвійне свято – ще один привід подякувати нашим захисникам і допомогти фронту усім необхідним. Зокрема, 6 грудня у Києві можна буде здати кров для воїнів ЗСУ під час заходу «Твоя кров переможе», організованому ДонорUA. Захід проходитиме у ТЦ Gulliver і триватиме з 10:00 до 14:00.
