«Цирк – не лише палац циркового мистецтва, для нас це  – храм, це  – наша віра. Це – мистецтво посмішки, мистецтво радості,  мистецтво оптимізму»

Так говорить про відомий культурний заклад генеральний директор Державного підприємства «Національний цирк України» Владислав Корнієнко.

Розмова з Владиславом Вікторовичем проходить у будівлі цирку – локації, добре відомій киянам.

Отож, який він сьогодні, цирк у Києві? Як розповідає генеральний директор, тут створюють контент, який абсолютно чітко відображає всі джерела, глибинні витоки, коріння нашої української культури. А витоки українського цирку сягають в XI століття, бо ж саме на фресках Софії Київської зображені циркові артисти, акробати, які показують різні трюки.

Владислав Корнієнко вважає, що «цирк – це субстанція, яка створює мистецький продукт, і вона її презентує, показує в різних місцях. У 1960 році, 5 листопада, був відкритий ось цей простір – Київський державний цирк. Нині це пам’ятка архітектури. В 1998 році цирку було надано статус національного колективу, і буквально відразу споруду було внесено до реєстру пам’яток місцевого значення».

На запитання про роботу цирку в умовах війни керівник закладу зазначає, що з боку глядача діяльність цирку часто виглядає легкою та безтурботною — вистави, емоції, посмішки. Водночас за цим стоїть складна щоденна робота.

«Усі ми любимо цирк, посміхаємося під час вистав, радіємо, комусь може видатися, що нам все легко дається. Майже без державної фінансової підтримки, майже. Але… Держава 40 відсотків в середньому десь покриває витрати на функціонування. Але кошти йдуть на дуже вузькі спрямування. На основні ж… у нас немає ресурсу взагалі, ми заробляємо. Водночас меценати на територію цирку не дуже заходять. Можна критикувати, що ми не вміємо з ними працювати, а можна говорити, що це не їхнє поле інтересів».

Цирк потребує постійної уваги та підтримки, зокрема з боку держави, адже це один із найбільш масових закладів за кількістю глядачів.

Владислав Корнієнко підкреслює: «Більше того, у нас аудиторія – діти, це наші майбутнє та завтрашній день…»

Водночас є і деякі неприємні моменти. Іноді колектив цирку дізнається про громадські опитування чи ініціативи, які спрямовані на закриття національного цирку або заборону виступів із тваринами. Замість слів підтримки та пропозицій допомогти закладу часто лунає несправедлива критика.

А що відбувається за лаштунками цирку? За словами директора, два роки тому тут започаткували формат під назвою «Екскурсія». Він передбачає подорож територією цирку, де глядачі можуть потрапити за лаштунки. Для таких мандрівок спеціально розроблено «драматургію», що робить екскурсію цікавою та структурованою.

Владислав Корнієнко розповідає про історію створення гарних, цікавих циркових костюмів. Їх виготовляють під кожен проєкт окремо. В структурі Національного цирку є костюмерна служба. Щоправда, не така розширена, як в театрах.

«Ми самі розробляємо костюми, створюємо дизайн,  шиємо… – говорить директор. – У нас більше двох тисяч костюмів зберігається на складах. Ми їх миємо, чистимо, ремонтуємо, виставляємо для експозиції…»

До речі, Владислав Вікторович особисто  провів більше 70 екскурсій цирковими приміщеннями.

На запитання про кількість глядачів директор зазначає, що лише за частину сезону цирк відвідали понад 20 тисяч людей. Середній рівень заповнення зали становить близько 60–70 відсотків, що є дуже високим показником. За його словами, жоден інший цирк не працює в такому інтенсивному режимі та не має такої кількості показів вистав.

«Ми щотижня показуємо 4-5 вистав. Єдиний період, на який зупиняємося, це літо: липень-серпень. На початку війни Національний цирк зупинився тільки в лютому, березні та квітні. А в травні ми вже почали репетиції і наприкінці червня показували виставу, – розповідає Владислав Корнієнко.

На запитання про гастролі директор відповідає, що колектив виїжджав до Франції, де було показано 40 вистав із повними залами. Отримані кошти спрямували на закупівлю дороговартісних генераторів загальною вартістю близько двох мільйонів гривень. Саме це дозволило забезпечити цирк електропостачанням.

Під час розмови з директором також обговорили плани розвитку закладу. За його словами, цирк планують переформатувати у повноцінний заклад культури, який працюватиме впродовж усього року без сезонних перерв, зокрема й у літній період.

Окремо торкнулися теми утримання циркових тварин. Директор зазначає, що для них створено спеціальні простори з відповідним мікрокліматом, температурним і вологісним режимами, а також необхідними умовами безпеки. Загалом у цирку утримується близько 60 тварин, включно з птахами: зокрема 30 голубів, п’ять тигрів і п’ять коней, двоє з яких – поні. Заклад має власну ветеринарну службу та окрему кухню для догляду за тваринами.

Варто сказати і про колектив. Це завдяки йому вистави збирають повні зали глядачів. Щороку в цирку відбувається три фестивалі, колись, в минулому був лише один фестиваль. Адміністрація робить ставку в тому числі й на залучення молодих артистів.

«Ми – єдиний цирк на території України, де у нас повний комплект художньо-творчого персоналу», – говорить директор.

У колективі відзначають, що київський цирк має стабільну підтримку глядачів.

Водночас директор Владислав Корнієнко наголошує, що майбутнє українського цирку нерозривно пов’язане з майбутнім держави. За його словами, цирк продовжує працювати й розвиватися, залишаючись стійким у складних умовах, так само як і Україна.

Дивіться повністю розмову з генеральним директором Гержавного підприємства «Національний цирк України» Владиславом Корнієнком за посиланням

Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі  KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.