Найчастіше жертвами зловмисників стають пенсіонери, жінки та ВПО

З початку року до столичної поліції надійшло 24595 звернень від жертв шахраїв. Із них 6253 було внесено до єдиного реєстру досудових розслідувань, 1697 злочинів було розкрито.

Хто і як ошукує киян та як розпізнати шахрая – читайте в новому матеріалі Каштан NEWS.

«Ви співпрацюєте з ворогом»

Як повідомили в ГУ Нацполіції в місті Києві у відповідь на наш журналістський запит, нині в столиці найбільш розповсюджені наступні види шахрайств:

• кібершахрайство та шахрайство онлайн (фішинг, фейкові оголошення, онлайн-продажі/транзакції);
• злом месенджерів та сторінок соціальних мереж: після злому шахраї розсилають із украденого акаунта повідомлення з проханнями позичити кошти або «проголосувати за дитину» (у такому разі посилання веде на фішинговий сайт, який краде особисті дані відвідувача);
• «дзвінки з банку»: шахраї, представляючись працівниками банківських установ, просять надати інформацію про платіжну картку (ПІН-код тощо) або назвати коди, які приходять в СМС-повідомленні, говорять про підозрілу активність, просять перерахувати кошти на резервний рахунок, номер якого надають самі.

Окремо в поліції попередили про новий вид шахрайства, який набув розповсюдження в останні місяці. Жертвами його здебільшого стають люди похилого віку, які купують ліки або біодобавки з рекламних оголошень.

Зловмисники, які називають себе працівниками СБУ, телефонують жертвам (найчастіше – на Viber) або розсилають через месенджери «повістки» із вимогою з’явитися на допит до поліції або Служби безпеки України у зв’язку з нібито наявним кримінальним провадженням.

«У розмові з жертвою шахраї переконують її, що куплені препарати нібито «вироблені в РФ» та «заборонені на території України», тому покупець таким чином співпрацює із ворогом. Після цього співрозмовники пропонують «допомогти» у вирішенні проблеми, а в обмін на це вимагають у пенсіонерів виконання певних дій, зокрема – переказу великої суми коштів на неідентифіковану банківську картку або передачі готівки «агенту» особисто в руки з обіцянкою повернути гроші після їх «декларування» та «перевірки», – розповіли в поліції.

Найбільш небезпечне те, що на цьому шахрайська схема не завершується. Коли людина розуміє, що сама віддала свої збереження  незнайомцям, злочинці запевняють її, що вона може повернути свої гроші, якщо виконає ті чи інші вказівки. Під цим приводом жертву змушують вчиняти різні диверсії, незаконно стежити за іншими особами тощо.

«Наголошуємо: правоохоронні органи України діють виключно відповідно до українського законодавства і не ставлять сумнівних завдань громадянам», – зазначають у поліції.

За даними ГУ Нацполіції в місті Києві, лише в столиці протягом 2025 року жертвами таких маніпуляцій з боку російських спецслужб стали 100 осіб.

Хто ще в групі ризику

Утім, як підкреслюють правоохоронці, у тенета шахраїв потрапляють не лише люди похилого віку.

«Найчастіше жертвами стають ті, хто має низький рівень фінансової грамотності або перебуває в стресовій ситуації. Вік не завжди головний фактор, важливішу роль відіграє довіра до незнайомців, незнання цифрової безпеки та бажання швидко вирішити проблему (отримати гроші, допомогу, роботу)», – пояснили в столичній поліції.

Насправді для кожної вікової групи є свої «пастки». У відповіді на запит Каштан NEWS пресслужба ГУ НП у місті Києві назвала найбільш вразливі сфери для різних категорій населення:

1. Літні люди (55+) легко піддаються телефонним шахрайським схемам на кшталт «ваш родич у біді», «телефонуємо з банку», «потрібно терміново перевести гроші». Вони часто не перевіряють інформацію в інтернеті, не користуються офіційними сервісами і загалом є найбільш вразливою групою.
2. Молодь (18–30 років) є активними користувачами інтернету та соцмереж, і тому частіше стають жертвами інтернет-шахрайств (фішингові сайти, фальшиві маркетплейси, інвестиційні «проєкти», крипто-схеми). Особливо вразлива категорія – студенти та молоді люди без досвіду фінансових операцій.
3. Люди середнього віку (30–50 років), особливо жінки, активно користуються маркетплейсами та сервісами оголошень, часто потрапляють на шахрайство під час онлайн-шопінгу та  оренді/купівлі житла. Також ця вікова група вразлива до схем із «швидкими заробітками» або «працевлаштуванням за кордон».
4. Внутрішньо переміщені особи та люди в складних життєвих обставинах часто шукають житло, гуманітарну допомогу або підробіток. Саме вони – цільова аудиторія шахраїв, які створюють фейкові оголошення про оренду квартир, продаж дешевого майна чи «грошову допомогу від фондів».
5. Підприємці та власники малого бізнесу – жертви «фінансових посередників», фальшивих інвестиційних пропозицій, фішингових атак на корпоративні рахунки; часто отримують фейкові дзвінки «від банку» або «державних органів».

Як розпізнати шахрая

Основне правило власників будь-яких банківських карток – завжди пам’ятати, що справжні співробітники банку ніколи не запитують телефоном:

• повний номер картки, її термін дії, ПІН-код і CVV2-код;
• разові паролі з SMS;
• дані для авторизації в онлайн-банкінгу.

Якщо до вас телефонує людина, яка називає себе працівником поліції і повідомляє, що ваш родич «потрапив у біду» або «затриманий поліцією»  і для «вирішення проблеми» потрібні гроші:

• попросіть вашого співбесідника назвати прізвище, ім’я, по батькові і дату народження затриманого родича (як зазначають у поліції, практично в 100 відсотках випадків такою інформацією злочинці не володіють, а ваш номер вони набрали шляхом випадкового набору);
• уточніть, у якому саме відділі поліції перебуває ваш родич, потім перетелефонуйте в поліцію на номер 102 і перевірте інформацію;
• спробуйте якомога швидше зв’язатися зі своїм родичем або  людьми, які можуть зараз бути поруч з ним, щоб підтвердити або спростувати те, що трапилося.

«Якщо ви або ваші знайомі потрапили в ситуацію, коли незнайомі люди, які називають себе поліцейськими, вимагають у вас гроші за «вирішення будь-яких питань», негайно телефонуйте до поліції», – радять правоохоронці.

Якщо ви робите покупки в інтернеті:

• користуйтеся лише відомими та перевіреними інтернет-магазинами;
• щоразу звертайте увагу на правильність інтернет-адреси: шахраї можуть створювати фішингові сторінки з адресами, які візуально схожі на адреси справжніх магазинів;
• ніколи не повідомляйте інформацію про свою платіжну картку або картковий рахунок (ПІН-код, термін дії, кредитні ліміти, паролі доступу до рахунків тощо);
• заведіть собі для розрахунків в інтернеті окрему картку з граничним лімітом;
• намагайтеся сплачувати покупки тільки зі свого комп’ютера, а якщо  доводиться користуватися чужим, після здійснення всіх розрахунків переконайтеся, що ваші персональні дані та інша інформація не збереглися (для цього потрібно знову відкрити сторінку, на якій здійснювалася оплата);
• щоб захистити ваш пристрій від вірусів, регулярно оновлюйте антивірусні програми та інші програмні продукти (операційну систему тощо).

У випадку, якщо ви стали жертвою шахрайства, негайно зверніться до поліції з письмовою заявою. Також можна зателефонувати на спецлінію 102 (цілодобово) або отримати консультацію, зателефонувавши на безкоштовну «гарячу лінію» Нацполіції за номером 0-800-50-0202 (графік роботи: понеділок – п’ятниця, з 09-00 до 18.00).

Костянтин МИХАЙЛЕНКО

Читайте також: Фейкова «Зимова підтримка», підроблені посвідчення та «листи від НАБУ»: шахраї вигадали нові способи ошукувати українців.

Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі  KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.