Воєнний експерт поділився прогнозами

Приклад польської ППО продемонстрував: попри наявність передових технологій і сучасного озброєння, Захід виявився вразливим перед відносно дешевими БпЛА. На цьому тлі Україна знову заявила про готовність долучитися до створення спільної з Європою системи протиповітряної оборони. І цього разу, схоже, нас таки почули.

Чи буде створено спільний повітряний щит і які переваги це дасть сторонам – своїми міркуваннями з Kаштан NEWS поділився військовий експерт, координатор ГО «Права справа» Дмитро Снєгирьов.

БпЛА та їхні цілі

«Провокацією із запуском ударних безпілотників у повітряний простір Польщі росіяни намагалися, якщо не заблокувати, то якимось чином негативно вплинути на зближення Білорусі зі США», — нагадує розвиток подій співрозмовник.

Водночас, зауважує експерт, не зайвим буде зазначити, що білоруський Генштаб прорахував розвиток сценарію з боку росіян і попередив польську сторону  про порушення їхнього повітряного простору з боку Білорусі російськими БпЛА.

Такому раптовому дружньому кроку напередодні спільних російсько-білоруських воєнних навчань «Захід-2025» передувала низка контактів між високопосадовцями США і Білорусі. Результатом таких зустрічей стало скасування санкцій США щодо експорту білоруського калію, який посідає за обсягами продажу передове місце в світі, та зняття заборони на польоти далі кордону з ЄС літаків «Белавіа».

Примітно, зазначає Снєгирьов, що попри дію санкцій торгівля цим добривом і польоти білоруської авіації здійснювалися транзитом через територію Російської Федерації, яка на цьому фактично «з повітря» заробляла значні кошти. Однак скасування Дональдом Трампом відповідних обмежень перекрило ці надходження.

Отже, ці «безпілотні» провокації були спрямовані на те, щоб скомпрометувати Білорусь і зірвати процес її зближення зі Сполученими Штатами Америки.

Крім того, таким чином росіяни прагнули випробувати систему протиповітряної оборони Польщі. Показово, що того ж дня німецькі спецслужби затримали суховантаж, який прямував під прапором третьої країни, але мав російський екіпаж.

За даними німецьких спецслужб, саме з борту цього судна здійснювалися запуски безпілотників у напрямку кількох європейських країн, зокрема скандинавських.

Бажання контролювати море

За словами Снєгирьова, зокрема запуск БпЛА в напрямку Норвегії та Данії не є випадковим. Адже раніше у відкритому доступі з’явилася інформація про будівництво на території Данії заводу з виробництва твердого палива для українських балістичних ракет типу «Фламінго». З боку РФ тоді ледве не відразу пролунали заяви, що ці об’єкти будуть законними воєнними цілями для неї, а будівництво заводу розцінюватиметься як вступ Данії у російсько-український воєнний конфлікт в якості третьої сторони. До того ж ця країна відіграє далеко не останню роль в коаліції підтримки України.

«Тому поява безпілотників в небі над Данією стала не випадковою і слугувала своєрідним сигналом з боку РФ, що вона серйозно розглядає можливість проведення диверсійних акцій на території цієї країни і низки інших європейських країн. Сюди ж треба додати і вибух на військовому заводі у Великій Британії. Тобто все це разом свідчить про системний характер провокацій з боку російських спецслужб», – робить висновок військовий експерт.

Що ж до Норвегії, продовжив Снєгирьов, то Росія обрала її ціллю невипадково — саме ця країна є найбільшим європейським донором військової допомоги Україні. Зокрема, норвезька сторона раніше заявила про готовність надати нашій державі вісім мільярдів євро військової підтримки. Крім того, відомо, що Норвегія спільно зі США бере участь у виробництві зенітно-ракетних комплексів NASAMS. До того ж Норвегія заявила про намір укласти угоду на виготовлення таких систем ППО на території України. Паралельно на норвезьких заводах планується масштабне нарощування виробництва безпілотників та іншого військового спорядження для потреб Сил оборони України.

«Таким чином ми бачимо, що порушення повітряного простору ряду європейських країн «невідомими» безпілотниками, глушіння GPS-сигналів не є випадковим і свідчить, що Росія фактично тим самим пішла на загострення ситуації з країнами НАТО, добре розуміючи наслідки для себе у разі розширення військово-технічної співпраці України з її європейськими партнерами», – наголосив Снєгирьов.

З іншого боку, розмірковує експерт, провокаціями у бік скандинавських і балтійських країн росіяни розглядають можливість військового захоплення острова Готланд. А це вже можна розглядати як територіальні претензії до Швеції. Готланд, пояснив військовий аналітик, відіграє ключову роль у Балтійському морі. А в разі взяття його росіянами під свій контроль фактично перетворить Балтику в ще одне внутрішнє море Росії, оскільки виникнуть доволі серйозні проблеми із судноплавством.

Що дасть спільне ППО

На цьому тлі Снєгирьов оцінює шанси на створення спільної українсько-європейської системи протиповітряної оборони як дуже високі.

«Шанси дуже високі, а для України це взагалі стане безпрограшним варіантом. Адже той досвід Сил оборони України в моменті протидії безпілотним системам росіян, їхнім балістичним і аеробалістичним ракетам є безцінним для країн НАТО, які його не мають. Сюди ж слід додати наші «дронові» технології різного базування, що є українським ноу-хау. Отже, від такого альянсу виграє як Україна, так і країни Європи», — зауважив експерт.

Україна, пояснив він, отримає обмін досвідом, новими технологіями та можливості масштабування засобів зброї та ураження. При цьому така співпраця суттєво посилить суб’єктність України, зокрема в питаннях євроінтеграції. Крім того, спільна система ППО фактично забезпечить захист українського повітряного простору за рахунок наявних у партнерів систем.

«Для України це – історичний шанс, – наголосив Снєгирьов. – Як можливість інвестування у власний ВПК, так і відпрацювання системи єдиної ППО. Своєю чергою країни Європи завдяки Україні отримають можливість створення дієвої системи ППО. У тому числі – в моменті протидії безпілотникам. Оскільки те, що відбулося, засвідчило неготовність Європи протидіяти таким засобам ураження».

У контексті цього постає цілком логічне запитання: скільки часу знадобиться для створення такого «протиповітряного» альянсу? На переконання співрозмовника, мова йде про стислі терміни, з урахуванням всіх процедур і кількості учасників.

«З урахуванням досвіду країн НАТО, наявності технологій, фінансування можемо говорити, що практична реалізація цього займе не багато часу – не більше пів року. Тобто залишається лише колегіальність ухвалення рішення. А практичний обмін досвідом вже пішов», – констатував воєнний аналітик.

До речі, тиждень тому Німеччина підтвердила передачу для потреб України ще двох зенітно-ракетних комплексів «Patriot».

Що у ворога

Тим часом, на фоні повідомлень із США про можливу передачу Україні далекобійних ракет Tomahawk, РФ заявила про намір посилити свої системи ППО. Однак реалізувати ці плани швидко у найближчій перспективі навряд чи вдасться. Адже тривалий час російську систему протиповітряної оборони методично руйнувало попереднє керівництво так званого міністерства оборони Росії. І сьогодні, як зауважує Снєгирьов, російська ППО має «осередковий характер» – вона покриває переважно ключові об’єкти: Москву та Московську область, резиденції російського диктатора, а також тимчасово окупований Крим із Керченським мостом.

Євген ДЕМ‘ЯНОВ

Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі  KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.