Голова КМДА досі не відреагував на звинувачення
2 листопада НАБУ повідомило заступникові голови КМДА Петру Оленичу про підозру у зловживанні службовим становищем. За даними Антикорупційного бюро, Оленич сприяв незаконній передачі під забудову частини парку «Нивки».
Як вважає слідство, у листопаді 2019 року Петро Оленич (на той час – директор Департаменту земельних ресурсів КМДА) передав на розгляд Київради проєкт землеустрою, який передбачав забудову частини парку. В пояснювальній записці посадовець зазначив, що ділянка не належить до природно-заповідного фонду, хоча це була неправда: щоб спростувати заяви Оленича, достатньо було заглянути в базу міського земельного кадастру, якою опікується його ж департамент.
Тим не менш, Київрада ухвалила поданий проєкт землеустрою, і у 2020 році 0,6 га парку «Нивки» було передано в оренду ТОВ «Українська марка» для зведення житлово-офісного комплексу. Це рішення вдалося скасувати через суд лише через рік, але за цей час оборудка з незаконною передачею, за даними НАБУ, вже спричинила столичній громаді збитки на суму майже 6,4 млн грн.
Оленич заявив, що НАБУ було введено в оману, і пригрозив притягненням до відповідальності громадян, які надали правоохоронцям «недостовірну інформацію».
«Департамент земельних ресурсів діяв згідно з чинним законодавством і на підставі рішення Київської міської ради. Всі дозволи і містобудівна документація були видані ще в 2017-18 роках (до зайняття мною посади), а проєкт погоджений відповідними органам влади», – написав він у своєму телеграм-каналі минулого тижня.
Хто наступний?
Натомість адвокат Станіслав Борис, коментуючи ситуацію на запит Каштан NEWS, зазначає, що НАБУ вкрай рідко оголошує підозри без обґрунтованих доказів.
«Якщо особі повідомили про підозру, зокрема, коли ми говоримо про Національне антикорупційне бюро, то, з мого досвіду, 97 відсотків справ у результаті скеровується до суду. Оскільки підозру вже повідомлено, це означає, що НАБУ і САП однозначно бачать ознаки складу злочину і безпосередню участь цієї особи у вчиненні цього злочину», – пояснив він.
Також Борис звертає увагу на те, що заступнику Кличка інкриміновано не лише зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК), а й кримінальне правопорушення, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 КК).
«Це говорить про те, що найближчим часом не виключені повідомлення про підозру й іншим фігурантам кримінального провадження. Зважаючи на таємницю досудового розслідування, нині неможливо достовірно знати, хто ще може там фігурувати, але саме застосування частини 2 статті 28 свідчить про те, що злочин був вчинений не однією особою, а групою», – зазначив юрист.
Також Станіслав Борис прогнозує можливе обрання Оленичу запобіжного заходу.
«Запобіжний захід може бути у вигляді домашнього арешту або застави, або особистого зобов’язання. Існують також і інші заходи забезпечення – такі, наприклад, як арешт майна. Тобто теоретично можна припустити ініціювання накладення арешту на майно підозрюваного, тому що в кримінальному провадженні йдеться про спричинення шкоди. Стаття 364 не передбачає конфіскацію майна, тому арешт можуть накласти з метою задоволення цивільного позову. Коли збитки завдані державі, територіальній громаді або комунальному підприємство, у справі, зазвичай, фігурує цивільний позов, і тоді арешт може бути накладений саме з метою відшкодування шкоди за цим позовом», – сказав Борис.
Крім того, за словами юриста, НАБУ може провести додаткові обшуки для вилучення документів, які стосуються кримінального провадження та додатково допитати свідків. Велику роль також відіграватимуть судові експертизи – наприклад, земельно-технічні та фінансово-економічні. Вже після цього справу буде скеровано до суду – це може зайняти кілька місяців.
«Досудове розслідування може тривати не більше року. Якщо в правоохоронців будуть на руках усі необхідні документи та, умовно кажучи, свідки, які можуть дати свідчення в суді, то не думаю, що в них буде необхідність навмисно затягувати цю справу», – вважає Станіслав Борис.
Людина Кличка
Член Громадської ради при КМДА, адвокат Дмитро Калько нагадує, що позиція Оленича та підпорядкованого йому департаменту щодо ділянки у парку «Нивки» не завжди була однаковою. На початку розробки детального плану території Петро Оленич сам пропонував урахувати, що ця ділянка належить до природно-заповідного фонду. Більш того, саме з цієї причини у липні 2019 року Департамент земельних ресурсів навіть повертав відповідний пакет документів на доопрацювання.
«Після цього ситуація не змінилася, зате раптом змінилася думка Оленича. Він підготував позитивний проєкт рішення і скерував його до Київради. Тому депутатам нічого не залишалося, як ухвалити його. Тобто корупційна складова полягає в тому, що за однакових умов топ-чиновник ухвалює діаметрально протилежні рішення. Це важко довести, але звичайний громадянин легко може припустити, що будь-які, навіть законні проєкти рішень не випускаються з Департаменту земельних ресурсів, поки не буде сплачена певна неправомірна вигода тим чи іншим посередникам, які співпрацюють з департаментом. Тому Петро Оленич мав би пояснити громадськості, чому спершу він повернув цей пакет документів, а потім таки направив його до Київради і чи не просив його про це хтось», – вважає Калько.
Крім того, як нагадує юрист, Петро Оленіч є людиною Віталія Кличка: саме міський голова одноособово призначив його своїм заступником у 2020 році, попередньо звільнивши з посади директора Департаменту земельних ресурсів. Однак Кличко досі не прокоментував підозру, повідомлену Оленичу.
«Вручення підозри – це така стадія, яка вже не дозволяє припускати, що обвинувачення грунтується на припущеннях. Тобто є вже конкретні факти. І ці факти, як мінімум, мають бути перевірені самим міським головою в межах його повноважень. Згідно з частиною 4 статті 42 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова відповідає за дотримання на відповідній території норм Конституції та законів Україні і організацію роботи виконавчого органу Київської міської ради – тобто КМДА. Відповідно він має забезпечити превентивні заходи щодо можливих порушень, а це робиться на підставі висновків за результатами службової перевірки. Однак, на моїй пам’яті, за всі ці роки такі перевірки були скоріше виключенням, аніж правилом», – каже Дмитро Калько.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
