Правда про закордонні вояжі чиновників Віталія Кличка
П’ять мільйонів 570 тисяч 217 гривень 26 копійок. Саме таку суму було витрачено з бюджету Києва на закордонні відрядження чиновників міської держадміністрації за період з 24 лютого 2022 року до 27 вересня 2023-го.
Профінансовано витрати за рахунок Міської цільової програми зміцнення і розвитку міжнародних зв’язків на 2019 – 2023 роки.
Про це йдеться у відповіді керівника апарату КМДА Дмитра Загуменного на журналістський запит.
Якщо відкрити вже згадану Програму, то одразу кидається в очі пояснення, з якою метою цей документ народився на світ – для «продовження реформування системи міського самоврядування та управління шляхом залучення кращого зарубіжного досвіду». На цю справу передбачили й бюджетні кошти – 110 мільйонів 422 гривні. Зокрема, на 2022 рік – 23 мільйони 412 тисяч гривень. Таку ж суму визначили й на 2023-й.
Отож, керівні діячі та діячки столиці поїхали вивчати найкращий зарубіжний досвід. Київський міський голова за час повномасштабного вторгнення побував у восьми країнах. Як пише у відповіді на запит Дмитро Загуменний, відрядження міського голови «мають стратегічне значення для забезпечення ефективного міжнародного впливу, спрямованого на підтримку Києва та України в умовах захисту від неспровокованої воєнної агресії російської федерації».
Перший заступник голови КМДА Микола Поворозник відвідав дев’ять країн. Регулярно сповідували заповідь Великого Кобзаря «…І чужого научайтесь» також інші заступники керівника КМДА: Владислав Андронов вивчав передовий досвід у трьох країнах, Олена Говорова – у восьми, Валентин Мондриївский – у двох, В’ячеслав Непоп – в одній, Петро Оленич – у шести, Петро Пантелеєв – у трьох, Володимир Прокопів – у чотирьох, Ганна Старостенко – у двох, Марина Хонда – у восьми.
Отже, усі заступники Кличка побачили, як господарюють у світі – від Денвера (США) до Квебека (Канада), від Тайбея (Тайвань) до Малаги (Іспанія), від Барселони (Іспанія) до Единбурга (Великобританія). Микола Поворозник мав змогу добре роздивитися що й до чого за тисячі кілометрів від Києва, оскільки побував у Брюсселі (Бельгія) тричі. Марина Хонда, Владислав Андронов двічі відвідували Варшаву (Польща).
Вояжували й керівники департаментів КМДА: Сергій Анжияк, Руслан Кандибор, Оксана Колтик, Роман Лелюк, Наталія Мельник, Дмитро Науменко, Олександр Никоряк (звільнений з посади у червні 2023-го), Олег Половинко (звільнено у серпні 2023-го), Борис Работнік, Володимир Репік, Руслан Світлий, Олена Фіданян, Юлія Хан, Наталія Шамрай. 14 начальників департментів із 24-ох таких структур вивчали новітній досвід. Тобто більшість.
Причому директор Департаменту (Центру) надання адміністративних послуг виконавчого органу Наталія Шамрай побувала в Стокгольмі (Швеція) двічі, її колега з Департаменту соціальної політики Руслан Світлий цікавився успіхами місцевого самоврядування Кельна і Гамбурга (Німеччина) двічі.
Керівник Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Олег Половинко знайомився з найкращими практиками самоврядування Кельна і Хайльбронна (Німеччина) двічі.
А ось начальниця Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради Наталія Мельник тричі брала курс на Брюссель (Бельгія).
Керівниця Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Оксана Колтик нібито й не мала щастя відвідати далекі паралелі й меридіани, зате двічі оформлювала відрядження до Барселони (Іспанія).
Але найчастіше пакував дорожню валізу до Барселони директор Департаменту культури Сергій Анжияк – його тричі вітали в цьому місті.
Платникам податків, певно, цікаво дізнатися, у яких країнах «чужого навчався» директор Департаменту транспортної інфраструктури Руслан Кандибор. У Чехії, Угорщині, Польщі, Люксембурзі, Німеччині, Швейцарії, Іспанії.
До речі, коли пан Кандибор аналізував на практиці, як працює громадський транспорт у таких містах, як іспанська Барселона та швейцарський Паєрн, у Києві, на сайті КМДА з’явилася петиція з вимогою його звільнення з посади директора департаменту. І вона вже набрала понад шість тисяч голосів.
Автор ініціативи — громадський активіст Олександр Гречко, крім відставки Руслана Кандибора, вимагає від столичної влади забезпечити безбар’єрний простір у місті, вжити заходів для розвитку громадського транспорту і велоінфраструктури.
«…Саботується облаштування нових безбар’єрних пішохідних переходів, ліквідовано сектор розвитку веломережі, зупинено процес громадського обговорення проєктів організації дорожнього руху…», — зазначає автор петиції.
Хтозна, чи цікавили Кандибора міські автобуси в маленькому містечку Паєрн, можливо, насолоджувався чудовими зразками архітектури в романському стилі. Але коли чиновник дасть відповідь киянам: скільки років їм ще чекати на припининення жахливого бедламу в транспортній галузі столиці? Коли щезнуть з наших вулиць старі, ржаві маршрутки? Коли, нарешті, на зупинках павільйони очікувань матимуть європейський вигляд? Чому в місті не дотримуються графіка руху? І ще – десятки подібних запитань до Кандибора. Але його звіт перед громадою – з категорії фантастики, архіскладна річ. Це ось бюджетні кошти легко витрачати на закордонні вояжі.
На цю тему читайте статтю: «Імперія транспорту без прикрас. У якому столітті «Київпастранс» працюватиме в інтересах пасажирів?»
Поки Кандибор роз’їжджав світом, тим часом Київпастранс зазнавав шалених збитків. У першому кварталі 2023 року це комунальне підприємство мало 433 тисячі гривень збитків. Про це читайте статтю: «На шиї в громади Києва». Хіба це хвилювало Кандибора?
Купа міських управлінців їздили переймати чужий досвід. А що із побаченого упровадили в Києві, для блага громади? Як кажуть в народі, запитайте про щось легше. Може, про таку визначну пам’ятку, як Храм Святого Сімейства чи Печера Гуель в Барселоні? А може, про Королівський ботанічний сад Единбурга?
Не маємо сумнівів, що з колекціями рослин та дерев в Единбурзі все добре, на відміну од Києва. Kashtan NEWS розповідав у статті, що міська влада Кличка не допомагає унікальній установі.
«Минулу зиму Національний ботсад імені М.М.Гришка у Києві пережив дивом. Ракетні обстріли та блекаути, які занурювали столицю в пітьму, трохи не стали смертельним вироком для унікальної колекції тропічних рослин, яку працівники ботсаду протягом десятиліть збирали під час експедицій по всьому світу. Через відсутність опалення ледве не загинули «мешканці» Великої купольної оранжереї – тропічні пальми, цизальпінії, лапагерії та інші теплолюбні рослини. Від уламків ракет, якими окупанти намагалися поцілити в печерські пагорби, кілька разів вилітало скло у старому оранжерейному комплексі…».
До слова, в Единбурзі торік у грудні побував директор Департаменту культури Сергій Анжияк.
Чи звітує взагалі хтось із чиновницької раті про свої закордонні рейси? Наприклад, у соцмережах, зокрема Фейсбуці. Таких сміливців дуже й дуже мало. Є дописи у Фейсбук про закордонні відрядження Марини Хонди, Олени Фіданян.
Зате більшість із начальників у соцмережах просто відгородилися від громади – позакривали у Фейсбук свої сторінки для бажаючих, окрім друзів, щось прочитати на цих ресурсах про «напружені» трудові будні столичних менеджерів, яких міська громада найняла на роботу. Скажімо, свої профілі у Фейсбук закрили Сергій Анжияк, Руслан Кандибор.
Поцікавилися ми й сторінкою в цій соцмережі Валентина Мондриївського, який цьогоріч побував на Тайвані та в Іспанії (м. Тайбей (Тайвань) через Варшаву (Польща) – з 24.03.2023 до 02.04.2023, Барселона (Іспанія – з 02.06.2023 до 12.06.2023). У його дописах за ці періоди навіть натяку немає про те, який передовий досвід він запозичив за кордоном. Чому? Киянам не потрібно знати?
Хочеться думати, що київські чиновники намагалися перейняти також і стиль роботи працівників закордонних муніципалітетів, зокрема їх ставлення до етичних норм, правил поведінки. Директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк цікавився передовим досвідом Флоренції (Італія) з 25 квітня до 3 травня 2023 року.
Запозичивши досвід сумлінного виконання службових обов’язків італійцями, Никоряк ступив на рідну київську землю і… «прославився». У червні 2023 року ЗМІ розповіли, що цей чиновник порушив комендантську годину – відпочивав у ресторані. Після гучного розголосу мер Києва Кличко змушений був звільнити Никоряка з посади.
Дуже хочеться запитати мера Кличка: чому після закордонних вояжів його підлеглих столична громада ніяк не дочекається благополлуччя? Чи настане час, коли Київ матиме європейські дороги, сучасні інженерні мережі, затишні парки та сквери? Коли перестануть руйнувати історичні будинки? Коли припиниться свавілля забудовників? І ще є багато «чому»…
Заради чого були усі ці відрядження з витратою бюджетних коштів?
І наостанок. Чомусь найчастіше чиновники відвідували Барселону. Чому їх так тягнуло на узбережжя Середземного моря?
Тарас КОВАЛЬЧУК
Далі буде.
