Пора зруйнувати сумнівні схеми, у яких задіяні розпорядники бюджетних коштів
У Києві постійно проводять тендери, під час яких визначають, хто отримає бюджетні кошти для постачання усього, що необхідно для інфраструктури столиці, відновлення пошкоджених будинків, для соціальних закладів, сфери послу. Із міської скарбниці витрачають мільярди гривень.
Розпоряджаються цим «золотим» фондом структури КМДА, комунальні підприємства та організації, які мають відповідні повноваження. І роблять це так, як їм заманеться, на власний розсуд, тим більше, що витрачають кошти не зі свого приватного гаманця. Виходить, що мають повну свободу дій, обираючи переможців тендерів, визначаючи, хто з учасників конкурсу найкраще справиться із завданням, наприклад, освоїть підряд на реконструкцію маленького парку вартістю 70 мільйонів гривень. Міська громада розуміє, що ласі підряди вже давно віддають «своїм» фірмам, тим, хто забезпечує «відкати», знає шляхи, якими йдуть на Хрещатик, 36, «ділитися»… Колосальні кошти виводять «у тінь».
Які є механізми стримування цієї шаленої корупції, блокування нечесних тендерів, корегування конкурсних процедур у бік законності, дії з метою виправлення помилок? Контролюючі структури моніторять тендери на великі суми, а також ризиковані закупівлі і за необхідності надають розпорядникам бюджетних коштів рекомендації. Дуже часто радять не укладати угоди з тим чи іншим переможцем конкурсу, звернути увагу на корупційне чи сумнівне минуле підрядника, його нездатність виконати певний обсяг запланованих робіт.
Чи дослуховуються до цих порад ті, хто влаштовують тендери? Надзвичайно рідко. На жаль, у Києві діє горезвісна система, яка не передбачає кардинальний злам тіньових потоків бюджетних коштів, наведення ладу в тендерній сфері. Невже так триватиме й надалі? Мусимо миритися з цією вседозволеністю, махровим розквітом корупції? Ні!
Під час нещодавнього засідання у Київській міській військовій адміністрації, яке було присвячено цій гострій проблематиці, начальник КМВА Тимур Ткаченко акцентував на головному:
«Мене, як і киян, цікавить відповідь на запитання, чому порушення не усуваються? Чому системно порушуються процедури закупівель?»
Можливо, відповідь на це має міський голова Віталій Кличко. Онак він традиційно проігнорував обговорення, від муніципалітету були присутні перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, директорка Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Оксана Колтик, представник Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції КМДА.
Було запрошено на цю нараду й очільника Департаменту транспортної інфраструктури Руслана Кандибора. У цю сферу місто щороку «вливає» мільярди гривень, є дуже багато критичних зауважень, як витрачають кошти, куди їх направляє влада. Але Кандибор, як бачимо, не бажає брати участь у обговореннях з приводу заслонів тендерній коруції.
«Шедевральні» відписки
Громада має знати, як в КМДА реагують на рекомендації усунути порушення у конкурсних закупівлях.
За даними керівника Територіального управління Бюро економічної безпеки в місті Києві Назара Константинова, починаючи з 2024 року, БЕБ надало 115 рекомендацій структурам виконавчої влади, розпорядникам бюджетних коштів щодо виявлених порушень. Із цього переліку виконано лише 17 відсотків.
Відбувається якийсь «цирк». Скажімо, одна із райдержадміністрацій надіслала відповідь такого змісту: районна влада буде всебічно сприяти правоохоронним органам, якщо останні діятимуть згідно з Конституцією. Виходить, вартові закону, реагуючи на сумнівний тендер, діють неправильно? Нехай мовчать, бо триває велике розкрадання бюджету? Саме такі висновки напрошуються з цієї «шедевральної» відписки, яку зачитав Назар Константинов.
Голова КМДА Кличко особисто не відповідає на звернення щодо порушення у тендерних закупівлях – переадресовує їх підлеглим. А вже ті «відбиваються» загальними фразами, пишуть листи-відповіді ні про що. Вони не бажають чути про можливі порушення, закривають на це очі.
Чому важливо враховувати рекомендації? Бо ще на етапі конкурсного відбору переможців тендерів є можливість відхилити пропозиції корумпованих фірм, давши дорогу справді надійним, незаплямованим підприємствам.
Звичайно, є приємні винятки. Скажімо, аналітики Територіального управління Бюро економічної безпеки у місті Києві під час моніторингу публічних закупівель виявили порушення в тендері на суму понад 130 мільйонів гривень. Конкурс було скасовано.
Закупівлю оголосило управління освіти однієї з райдержадміністрацій. Посадовці планували побудувати споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття для школи. Отже, було вчасно поставлено заслін можливій розтраті понад 130 мільйонів з місцевого бюджету.
Рекомендації аудиторів – геть! Є «відкати»
Упродовж років усталося таке: у переважній більшості тендерів є «відкати». Особливо «гарно» практикувалися в цій справі посадовці «Київзеленбуду».
Цьогоріч під слідством опинилася низка посадовців цієї комунальної організації. Один із прикладів: підприємець, з яким «Київзеленбуд» уклав договір на певні роботи, заплатив «відкат» – 15 відсотків від переказаної йому суми, повідомила міська прокуратура.
Загалом у ході розслідування діяльності злочинної організації, створеної керівництвом КО «Київзеленбуд», було задокументовано десять фактів висунення пропозицій платити та п’ять фактів отримання «відкатів» від підприємців на суму понад три мільйони гривень.
Загальна сума, яку планували отримати посадовці за договорами 2024 року, становила щонайменше 25 мільйонів гривень.
Ще один факт. Міська прокуратура встановила, що приватне товариство перемогло в тендері – йдеться про реконструкцію транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги з вулицею Вадима Гетьмана. Антимонопольний комітет визнав, що переможець торгів і ще одна фірма змовилися, тобто прозорого конкурсу не було. Тому прокурор звернувся до Господарського суду Києва з позовом про визнання недійсним рішення тендерного комітету, також просив стягнути з «переможця» торгів у дохід держави понад один мільярд 117 мільйонів гривень. Суд погодився з цими доводами.
«Озолотилися» на сумнівних тендерах
Змови учасників закупівель під час тендерів – типова практика. Розпорядники бюджетних коштів добре бачать, що це відбувається, але не реагують. Бо зацікавлені…
Завищення вартості робіт зафіксовано в 30 відсотках тендерів, які було упродовж року проведено в Києві, у дев’яти відсотках – нецільове використання коштів.
Досить розповсюдженою є практика завищення цін на матеріали, роботи. Своєрідним рекордсменом, який «поглинув» мільярди гривень, можна назвати Подільсько-Воскресенський мостовий перехід. Десятки фірм, діяльність яких корегували люди, наближені до міської влади, «озолотилися» на сумнівних тендерах. Наприклад, лише за влаштування земляного полотна на ділянці дамби Русанівських садів до бульвару Перова з міського бюджету переплатили понад 3,5 мільйона гривень.
Є серйозне питання до великого тендеру на 385 мільйонів 685 тисяч гривень щодо реконструкції дамб мулових полів № 1 та № 2 Бортницької станції аерації. Замовником виступає комунальне підприємство «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція». Держаудитслужба промоніторила цю закупівлю, направивши низку запитань потенційному переможцю торгів – було виявивлено можливі порушення. Однак новий тендер не було проведено, порушення не усунуто, натомість замовник торік звернувся до суду. Також типова картина.
Як зазначалося під час наради в КМВА, розпорядники бюджетних коштів часто подають судові позови, не погоджуючись із запереченнями аудиторів щодо сумнівних тендерів. Справи в судах тягнуться роками, а тим часом переможці тендерів уже освоюють бюджетні кошти, або ці гроші лежать «мертвим вантажем» на їхніх рахунках, а важливі для міста підряди не виконуються.
Є й такі факти: Феміда виносить рішення на користь аудиторів, зобов’язавши переможців тендерів повернути кошти до міської скарбниці. Однак грошей на рахунках уже нема, бо вони виведені в «тінь», точніше їх украли. Хто в КМДА відповідає за це, кого покарано? Ніхто, на жаль, не відповідає перед законом. Тобто розпорядники бюджетних коштів до рекомендацій аудиторів ще на етапі підготовки тендеру не дослухалися, зробили по-своєму, думаючи про «відкати». І це також типова картина для Києва. Тому цілком слушною є пропозиція адвоката, члена Громадської ради при КМДА Дмитра Калька стягувати в порядку регресу кошти з винуватців таких корупційних тендерів. І якби керівні управлінці КМДА виплачували з власних кишень мільйони гривень збитків, заподіяних міському бюджету, то, можливо, поменшало б фінансових афер.
Під час обговорення тендерних питань начальник КМВА Тимур Ткаченко наголосив, що корупційні схеми треба негайно викорінювати, міська влада має прозоро та чесно звітувати перед громадою, усі ризики , які виникають у сфері конкурсних закупівель, треба звести до мінімуму, а всі алгоритми дій у цьому плані мають бути зрозумілими та ефективними.
Микола ПЕТРИЧЕНКО
Читайте також: Тендери: чужі тут не ходять
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
