Поїзд далі не їде: на пів року в Голосіївському районі утвориться транспортний колапс
У п’ятницю, 8 грудня, Постійна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА ухвалила рішення зупинити на шість місяців рух поїздів метро на ділянці «синьої» гілки – від станції «Теремки» до «Деміївської». Початково планували закрити ділянку з 9 грудня, але через підтоплення перегону рух було припинено вже в п’ятницю.
У другій половині дня київські телеграм-канали почали публікувати відео, на яких можна побачити, як вода затоплює рейки метро між станціями «Деміївська» та «Либідська». Поруч із цією ділянкою тече підземна річка Либідь, і, схоже, тепер вона знайшла собі нове «русло».
«Порушено герметизацію тунелю, є значне підтоплення на рейках. Тобто, буквально струмок води з піском, і це можна побачити на відео. Це насправді велика проблема, тому що вода з піском фактично змиває тунель. Рівень води вже високий», – повідомив у коментарі Каштан.NEWS співзасновник ГО «Пасажири Києва», урбаніст Олександр Гречко.
За його словами, насправді підтоплення триває вже не перший день.
«Це наслідок поганої транспортної політики. Добре, що такі критичні проблеми не призвели до трагедії, але це показує, що нема ніякого планування. Про проблему було відомо вже більше тижня тому. Але публічної інформації про це не було», – сказав він.
Кличко шукає крайніх
Після того, як інформація про підтоплення в буквальному сенсі «просякла» у публічний простір, на Хрещатику, 36, негайно розпочали пошуки винуватців.
«Просто нагадаю: станції метрополітену, які щойно закрили на ремонт, десять років тому відкривали «крєпкі господарники» Янукович та Азаров», – написав на своїй сторінці у Facebook радник міського голови, київський депутат-«ударівець» Дмитро Білоцерковець.
Удень 8 грудня до затопленого тунелю прибув особисто мер столиці Віталій Кличко в супроводі телекамер та директора КП «Київський метрополітен», члена фракції «УДАР» у Київраді Віктора Брагінського.
За словами Брагінського, причин катастрофи може бути три: неякісне виконання генпідрядником робіт з гідроізоляції та закріплення тунелю, розлив річки Либідь та зсув грунту через «плавуни». Під час телетрансляції міський голова перепитав Брагінського, в якому році побудовано цю ділянку метрополітену, і, здається, значно заспокоївся, почувши підтвердження, що будівництво було таки під час «попередників».
З підземки на землю
Додатково директор метрополітену повідомив в ефірі телеканалу «Київ», що транспортники запустять дублюючі наземні маршрути, які допоможуть киянам пережити закриття шести станцій метро.
«Буде задіяно додатково 77 автобусів, 20 тролейбусів і три додаткові маршрути», – пообіцяв Брагінський.
Однак, чи вистачить на це можливостей столичного транспортного парку, поки що зрозуміти важко.
«У нас дефіцит тролейбусів, але є, скажімо так, надлишки автобусів – майже сто одиниць, – розповів Олександр Гречко. – Але для них немає водіїв, оскільки багато кого мобілізували. Плюс погані умови праці, низька заробітна плата – відповідно маємо ситуацію, що є автобуси, які не використовуються. Можливо, за цих обставин влада Києва щось зробить для того, щоб терміново знайти водіїв, які б перевозили пасажирів на великих автобусах. Як варіант – треба брати водіїв маршруток, щоб вони їздили на комунальних автобусах, тому що маршрутка – це вдвічі-втричі менше пасажирів, ніж автобус».
Утім, навіть автобуси навряд чи зможуть замінити метро: по-перше, на відміну від підземної гілки метрополітену, вони зупиняються під час повітряних тривог, а по-друге, місткість автобусів значно менша, ніж метро.
«Дублюючі маршрути будуть в кілька разі менші за максимальною можливістю перевезення пасажирів. Я процитую свого колегу, співзасновника ГО «Пасажири Києва» Олександра Рака: за його інформацією, провізна здатність метро – 35 тисяч пасажирів на годину в одному напрямку. А провізна здатність автобуса або тролейбуса – від 4 до 6 тисяч. Тобто наземний транспорт може провозити вшестеро менше пасажирів, ніж підземний», – зазначає Гречко.
Водночас він підкреслює: навіть ці скромні цифри реальні лише за умови того, що міська влада забезпечить виділення смуг громадського транспорту для цих тимчасових маршрутів.
«Також має поліція має максимально забезпечити, щоб цими смугами не їздили приватні автомобілі. Інакше всі ці автобуси стануть у величезний затор по всьому Голосіївському проспекту: від Теремків, а може, ще й далі. Ніхто нікуди не приїде і не виїде», – попереджає експерт.
Транспортний колапс
Загалом, навіть за найоптимістичнішими прогнозами, наступні шість місяців на Голосіївський район очікують значні транспортні проблеми.
«Люди люблять називати такі речі «транспортним колапсом» – думаю, саме це й буде спостерігатися наступні пів року. Будуть транспортні проблеми для Голосіївського району і, зокрема, мікрорайону Теремки. Люди звикли, що метро є, що ним можна користуватися, а оскільки громадський транспорт таку велику кількість людей не перевезе, люди пересядуть на приватні автомобілі – принаймні, ті, хто зможе це зробити. І це просто призведе до того, що люди більше стоятимуть в заторах. Ті затори, які були, збільшаться, а там, де їх не було, вони з’являться», – прогнозує Олександр Гречко.
Колапс на Голосіївському проспекті також ускладнить транспортну ситуацію в інших районах міста.
«У разі збільшення заторів деякі люди намагатимуться проїхати іншими ділянками міста, і, як я вже казав, з’являться затори навіть там, де їх зараз немає. Відповідно, значно зросте час, проведений у дорозі – десятки тисяч людей не зможуть доїхати вчасно. У них збільшаться не тільки часові витрати – люди більше витрачатимуть на пальне або на таксі. Це величезні економічні збитки», – сказав співзасновник ГО «Пасажири Києва».
Юлія ТЄНЄНЬОВА
