На Шулявці триває демонтаж 5-го цеху Першого Київського машинобудівного заводу, колись відомого як «Більшовик». Роботи розпочалися ще в грудні, і наразі від будівлі залишилися лише руїни. Цей процес розділив суспільство: одні ностальгують за промисловим гігантом, інші радіють, що район позбудеться занедбаної території. Ми ж вирішили відійти від емоцій та розповісти у новому відео “В тіні Каштана”, чому вирішили зносити, що буде на місці заводу, скільки на це витратили та чи варта транспортна розвʼязка цих зусиль.
Від промислового гіганта до «примари»: історія «Більшовика»
Заснований у 1882 році, завод спочатку виробляв парові машини та обладнання для цукрової промисловості. Радянська влада його націоналізувала, і він отримав легендарну назву – «Більшовик». Після масштабної реконструкції 1929 року тут розширили виробництво від металоконструкцій до хімічного обладнання.
Під час Другої світової війни, у 1942-43 роках, німецькі авіаудари повністю знищили підприємство, включаючи фундаменти та комунікації. Однак уже за кілька років його відбудували, і до 1948 року він вийшов на довоєнні потужності.
Занепад почався у 90-ті через різке падіння попиту на оборонну продукцію. Виробництво скорочувалося, і «промисловий гігант» поступово перетворився на занедбану «примару» у центрі Києва. У 2018 році, в рамках декомунізації, завод отримав офіційну назву «Перший Київський машинобудівний завод».
Продаж, арешт та питання ціни
У 2021 році держава виставила завод на приватизацію і продала його за 1,429 мільярда гривень. Працівники та активісти вважали ціну заниженою і неодноразово виходили на мітинги протесту.
Їхні побоювання знайшли підтвердження: у січні 2022 року Печерський суд Києва арештував всю нерухомість підприємства. У Державному бюро розслідувань (ДБР) підтвердили, що завод було продано надто дешево, і порушили кримінальну справу через підроблені документи.
Коментар спікерки ДБР Ольги Чиканової:
«Слідчі ДБР встановили, що керівники підприємства надали потенційним покупцям підроблені документи, які свідомо занижували вартість майна заводу. Це дозволило продати стратегічний об’єкт за ціною, значно нижчою за ринкову».
знести цех №5 заради розв’язки
Тим часом Київська міська влада була налаштована викупити та знести 5-й цех заводу. Причина – будівництво з’їздів на Берестейський проспект у межах реконструкції Шулявського шляхопроводу.
У 2023 році місто викупило цех за 112 мільйонів гривень. Тоді ж оголосили перший тендер на демонтаж вартістю понад 93 мільйони. Наприкінці 2024 року оголосили новий тендер – вже на понад 121 мільйон гривень.
Цікавий факт: Переможцем останнього тендеру став консорціум “ПРОМБУД ТЕХНОЛОДЖИ”, зареєстрований у грудні 2024 року – всього за два тижні до оголошення конкурсу. Раніше компанія не брала участі в інших закупівлях.
Загалом викуп та демонтаж одного цеху обійшовся бюджету Києва в понад 320 мільйонів гривень.
ЩО КАЖУТЬ ЛЮДИ ПРО ЗНЕСЕННЯ ЗАВОДУ ТА РОЗВʼЯЗКУ
Суспільство розділилося на два табори.
Ті, хто “за”:
- Радіють, що занедбана територія нарешті змінить вигляд.
- Вважають, що відновлення застарілого виробництва неперспективне та небезпечне в житловому районі.
- Сподіваються на розвиток району завдяки новій інфраструктурі.
Ті, хто “проти”:
- Вбачають у знесенні втрату історичної спадщини та символізму. Активісти заявляють: “Те, що не вдалося здійснити Люфтваффе і російським ракетам – нині відбувається з ініціативи влади”.
- Вважають, що основна мета – не розв’язка, а подальша забудова цінної землі (35 га біля метро «Шулявська») під житло та комерцію, що може приносити прибуток.
шулявський шляхопровід: чи вартує він 2 млрд грн?
Реконструкцію шляхопроводу проводять за проектом, затвердженим ще у 2017 році. За словами експертів, ця розв’язка дозволить економити водіям лише до 40 секунд часу.
Транспортний експерт Дмитро Беспалов (компанія «Про Мобільність») зазначає:
“Тобто за умовні 40 секунд економії місто вирішили сплатити понад 2 мільярди гривень. Доволі дискусійне питання”.
Одночасно з’явився альтернативний проект транспортного інженера Віктора Петрука. Його автор стверджує, що модель дешевша, ефективніша і не вимагає знесення цеху.
На підтримку цього варіанту було створено громадську петицію до Київської міської ради. У ній мешканці вимагали переглянути рішення та обрати більш економний проект, що збереже історичну будівлю. Однак офіційна відповідь влади була негативною.
У відповіді на петицію зазначено:
«Розглянуто чотири варіанти реконструкції… За результатами проведених розрахунків та експертиз обрано варіант, запропонований у 2017 році, як найбільш оптимальний з точки зору вартості, термінів реалізації та містобудівних умов… Внесені зміни до проекту потребують тривалого повторного погодження, що призведе до значного збільшення термінів і вартості будівництва».
Після цього було створено нову спільну робочу групу для консультацій, проте обраний проект знесення залишився незмінним.
Майбутнє території: великі плани та суворі реалії
35 гектарів землі біля метро – справді «ласий шматок». Новий власник планував створити там сучасний багатофункціональний простір з житлом та комерцією.
Однак є два ключові «але»:
- Земля належить місту, а її цільове призначення – промислове. Його зміна – окремий складний процес.
- Сам забудовник офіційно відклав свої плани щонайменше до кінця війни, посилаючись на відсутність інвестиційного клімату.
Наразі роботи на території «Більшовика» мають лише одну конкретну мету – добудову транспортної розв’язки. Питання повноцінної ревіталізації всієї величезної території, її історичної цінності та майбутнього для мешканців Шулявки залишаються відкритими і потребують широкої громадської дискусії.
