Ми користуємося виробами на основі рідкоземельних елементів щодня і навіть цього не помічаємо
Тема рідкісноземельних металів перебуває на слуху останні кілька тижнів. Вона спричинила не лише суперечки серед українців, а й міжнародний скандал. У чому цінність цих елементів, за які йде така запекла боротьба? Як оцінити багатство України? Який потенціал має видобування рідкоземельних металів у майбутньому?
Про це розповів у новому випуску Каштан.Інтерв’ю доктор геологічних наук, завідувач відділу геології і геохімії рудних родовищ Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України Віталій Сукач.
Що таке рідкісноземельні елементи
– Давайте для початку розберемось, як правильно це все називати. Адже в Інтернеті ми чуємо і про рідкісноземельні метали, і про копалини, і про надра. Навіть говорять про рідкісноземельні елементи. В чому різниця?
– Це дуже важливе питання, бо все ж таки те, про що йде мова – це рідкісноземельні метали. Дійсно, є такий термін – рідкісноземельні метали або рідкісноземельні елементи, це синоніми.
Разом з тим коли почала обговорюватись ця проблема, то до цієї групи металів чомусь почали відносити і рідкісні метали. Це дві різні категорії – рідкісноземельні метали і рідкісні, хоча інколи рідкісноземельні входять до групи рідкісних. Отже, щоб ми одразу відмежувалися: рідкісні – це літій, тантал, ніобій, стронцій, уран та інші хімічні елементи.
Про рідкісноземельні метали: налічується 17 таких хімічних елементів, і 15 із них – це лантаноїди, за назвою хімічного елементу лантану, який утворює цю групу. У свою чергу, вони поділяються за атомною масою на важкі і легкі. Легкі – це так звана церієва група: лантан, церій, празеодим, неодим, прометій, самарій та європій. Група важких рідкісноземельних елементів – це гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій, ітербій і лютецій. І ще два елементи, які не відносяться до власне лантаноїдів, але близькі до них за хімічними властивостями: це ітрий та скандій.
– Добре, а в чому їх важливість і чому з’явилась оця увага Сполучених Штатів до них?
– Увага до них поступово наростає, і з розвитком науково-технічного прогресу вона буде тільки посилюватись, тому що це елементи, які масово застосовуються в новітніх галузях науки, в інноваційних технологіях. Тобто для штучного інтелекту, наприклад, для якихось таких розробок нам потрібні ці елементи. Вони потрібні в широкому спектрі, починаючи від наших смартфонів, ноутбуків, планшетів, дисплеїв, вони є безпосередньо в дисках, на яких зберігається інформація, флешках наших звичайних. Потім – в тих же електромобілях, для каталізаторів в хімічній промисловості.
Також вони застосовуються для виробництва скла, і ось що цікаво: всі ми знаємо окуляри-хамелеони – ось там застосовується такий хімічний елемент як неодим, який відноситься до рідкісноземельних елементів. Він пропускає світло в залежності від його кількості: чим більше світла, тим більше скло затемнюється і менше пропускає світло.
На основі рідкоземельних металів виготовляються матеріали для космічної галузі, які є і жаростійкі, і стійкі до низьких температур, і стійкі до радіації. У військовій техніці це прилади нічного бачення, це радари, в зеленій енергетиці – вітрові турбіни, це сонячні панелі.
Родовища в Україні і не тільки
– Якщо ви кажете «електрокари, тут в уяві поруч одразу з’являється Ілон Маск – ну, тобто тепер є, принаймні, розуміння, чому це так важливо зараз стало для американської адміністрації. Але що є у нас? Невже в нас настільки серйозні запаси, що такого нема у Сполучених Штатах і в інших місцях?
– Я хотів би трошки розказати про загальну ситуацію з кількістю оцієї сировини – рідкісноземельних металів. Сьогодні перше місце в цьому напрямку посідає Китай, який продукує 90 відсотків, а можливо, й трошки більше рідкісноземельної продукції – я не кажу безпосередньо про метали. На другому місці – Сполучені Штати Америки. В Австралії є певна кількість, але це вже на порядки менше. В Європі це взагалі відноситься до так званої категорії критичних, бо Європа володіє дуже незначними ресурсами цих металів.
В Україні, що цікаво, є значна кількість об’єктів – це родовища, рудопрояви, які при подальшому їх вивченні можуть бути і вийти на ринок якраз рідкісноземельні продукції. Взагалі я вважаю, що можливо за довивчення, дорозвідки родовищ і початку їх освоєння Україна може в десятку таких країн вийти. Ми маємо всі для цього передумови.
– А що стосується росії та Білорусі? Тому що вони також нещодавно про це заявили, і лукашенко казав публічно про те, що треба теж подивитись, що там є в землі взагалі. Що вам відомо про ці поклади на цих територіях?
– Наскільки я знаю стосовно Білорусі, там, мабуть, родовищ взагалі немає. Можливо, є якісь рудопрояви, бо більшою мірою поклади у цієї сировини приурочені до так званих древніх щитів: от в нас є Український докембрійський щит. Утворюються поклади в осадових породах в корі вивітрювання, де кристалічні породи вивітрюються, і в самих кристалічних породах. Відповідно, у Білорусі таких регіонів зовсім немає або вони іншого типу, або можливо, не вивчені.
Щодо росії: росія має Балтійський, або Фенноскандинавський щит і Алданський щит. Там відомі якраз такі об’єкти – і корінні і розсипні, особливо на Алданському щиті. Але їх освоєння, наскільки я розумію, не є дуже легким і простим, у тому числі для росії. Тому росія також висунула свою пропозицію і хоче запросити Трампа.
– Ну а якщо уявити мапу України, то де вони знаходяться територіально? Я пам’ятаю, у Forbes була аналітика за 2023 рік, і там говорилось не про рідкісноземельні, а про такі корисні копалини, що в Україні 70% з них знаходиться в Луганській, Донецькій та Дніпропетровській областях. Рідкісноземельні копалини так само більше знаходяться у нас на сході?
– Зараз виділяється два таких райони, або провінції, в межах України, які якраз приурочені до Українського кристалічного щита. Це західна провінція – вона включає центральну і західну частину Українського щита, і східна провінція, яка включає східну частину Українського щита. Ось там якраз і зосереджені основні родовища і рудопрояви рідкісноземельних металів. До цього я хочу додати, що власне родовищ лише цих металів, як правило, немає: вони йдуть у комплексі з іншими корисними компонентами – такими, як цирконій, тантал, ніобій, літій, титан. Якщо налагоджувати видобуток комплексного родовища, то потрібно налагоджувати видобуток усіх корисних компонентів. І дуже часто рідкісноземельні елементи там не є головними, а основними є, наприклад, цирконій, тантал, ніобій чи титан.
Чи має Україна наразі можливість самостійно видобувати рідкісноземельні метали та чи варто для цього запрошувати іноземних інвесторів – дізнайтеся у повній версії розмови з доктором геологічних наук Віталієм Сукачем у новому випуску Каштан Інтерв’ю
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
