Кінець літа у Києві виявився вельми урожайним для слідчих органів. Протягом місяця підозри в розкраданні бюджетних коштів отримали понад два десятки київських чиновників різного рангу: від шкільного бухгалтера до керівника апарату КМДА
За підрахунками експертів, збитки, завдані місту, становлять майже чверть мільярда гривень.
У чому звинувачують столичних посадовців та які скандали криються за серпневими кримінальними провадженнями – читайте в новому огляді Каштан NEWS.
Великий куш
13 серпня столична прокуратура повідомила про оголошення підозр аж 22 особам за фактом службової недбалості та заволодіння бюджетними коштами. Більша частина фігурантів – посадовці КМДА та комунальних підприємств, і хоча прізвищ у прокуратурі не називають, однак у повідомленні вказані посади, тож особистості підозрюваних встановити не складно.
Найбільш жирною «рибою» в тенетах прокуратури цього разу виявився керівник апарату КМДА Дмитро Загуменний. За версією слідства, у 2019 році він разом з ексдиректором КП «АТП КМДА» замовив ремонт в офісній будівлі на вулиці Бориса Грінченка. На облаштування фасаду та інші роботи в будівлі з бюджету було витрачено майже 1,3 мільйона гривень – хоча, як повідомили в ДБР та Офісі Генпрокурора, на момент ремонту будівля, де розташовано «АТП КМДА», вже вибула з комунальної власності і належала приватним особам.
«При цьому комунальне підприємство не мало навіть договорів оренди на відремонтовані приміщення, тобто фактично за бюджетні гроші оплачено роботи в приватній будівлі», – зазначають у ДБР.
У свою чергу, Загуменний підтверджує, що будівля була приватизована ще в 2010 році, але відкидає звинувачення в розтраті. За його словами, нині на будівлю накладено арешт за підозрою в незаконній приватизації, і вона продовжує перебувати на балансі КМДА. Як решта його колег з КМДА, яким раніше також було вручено підозри, чиновник пояснює претензії до нього з боку правоохоронних органів нібито тиском на міську владу.
Печерський райсуд призначив Загуменному та ексдиректору «АТП КМДА» (за даними Opendatabot, до 2023 року ним був Віктор Власов) запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту до 13 жовтня. Водночас у столичній прокуратурі повідомили, що вважають рішення суду надто м’яким – зокрема, сторона обвинувачення домагатиметься відсторонення Загуменного від посади.
Розтрата в «Київській фортеці» та недбалість у метро
Серед інших «щасливчиків», які отримали підозри 13 серпня, опинилася і гендиректорка Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» (як вказано на сайті музею, цю посаду обіймає Оксана Новікова-Вигран).
За інформацією столичної поліції, очільниці «Київської фортеці» інкримінують участь у схемі з розкрадання коштів на реставрації трьох об’єктів – Капоніру І-го полігону Госпітального укріплення, Ескарпової стіни та Башти № 4. Загальна сума збитків – понад 1,2 мільйона гривень.
«За даними досудового розслідування, підозрювана, зловживаючи службовим становищем, упродовж 2019–2023 років укладала договори з науково-дослідним інститутом на виконання проєктних і реставраційних робіт щодо пам’яток архітектури, однак частина передбачених у кошторисах робіт фактично не виконувалась або їх вартість була безпідставно завищена. Незважаючи на це, директорка підписувала акти приймання виконаних робіт, що стало підставою для перерахування коштів виконавцям», – пояснили у відділі комунікації поліції Києва.
Ще одним знаковим фігурантом став заступник директора Департаменту – начальник управління дорожньої інфраструктури Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Підозра в службовій недбалості, оголошена Валентину Кульбаці (а саме він, згідно з офіційною інформацією КМДА, обіймає цю посаду), є частиною розслідування причин затоплення «синьої» гілки метро в грудні 2023 року.
Раніше в межах цієї справи отримали підозри безпосередній шеф Кульбаки – директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор, головний інженер столичної підземки Віктор Вигівський та екскерівник КП «Київський метрополітен» Віктор Брагінський.
До речі, стосовно Брагінського. Як відомо, оголошення підозри не завадило йому втекти за кордон, тож наприкінці липня цього року підозру було оголошено вже ймовірному організатору цієї втечі – колишньому начальнику одного зі столичних ТЦК. За версією слідства, підозрюваний оформив Брагінському «липове» проходження медичного огляду, за результатами чого керівник столичного метро був визнаний непридатним до військової служби та спокійно виїхав за межі України.
Мільйони на вітер
Решта чиновників, які отримали статус підозрюваних 13 серпня, займають менш значні щаблі у столичній табелі про ранги, проте інкриміновані їм збитків іноді сягають шестизначних сум.
Зокрема, посадовиця КО «Муніципальна охорона» закупила в приватної фірми 200 бодікамер для працівників організації, не перевіривши, чи відповідає ця продукція технічним вимогам.
«Внаслідок службової недбалості службовиці бюджету громади Києва завдано збитків на суму у майже 1,7 мільйонів гривень», – повідомили в столичній поліції.
Також підозри отримали директорка та бухгалтерка державного ліцею у Деснянському районі. З дозволу директорки фінансистка, починаючи з 2022 року, щомісячно відраховувала собі, окрім зарплати, «надбавки» із загального фонду закладу освіти. За три роки сума відрахованого сягнула майже 7,9 мільйона гривень.
«До того ж, слідчі встановили, що за попередні роки головна бухгалтерка при каденції минулого керівника за аналогічною схемою перечислила собі на рахунок у якості «премії» ще 3,6 млн гривень бюджетних коштів», – зазначають слідчі.
Загалом освітяни становлять значний відсоток підозрюваних у серпневому «улові» правоохоронців. Так, начальниці управління освіти Дніпровської РДА повідомили про підозру в присвоєнні 870 тисяч гривень у змові з підприємцями, які постачали для шкіл генератори, а посадовцям аналогічних управлінь Шевченківської та Подільської РДА – в завищенні вартості капремонту шкільних укриттів відповідно на 1,8 мільйона та понад 440 тисяч гривень.
Справа КП «Плесо»
Заключним акордом у напрацюваннях київських правоохоронців за серпень стало оголошення підозри директорові КП «Плесо». Як повідомили 18 серпня в Офісі Генерального прокурора, у 2021 році чиновник разом із керівником приватного підприємства розробив схему «розпилу» коштів, виділених на створення водоохоронних зон. Для цього «Плесо» оголосило повторний тендер на розроблення проєктів землеустрою для встановлення меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, хоча попередня аналогічна закупівля ще не була завершена.
«Переможцем тендеру визначили заздалегідь обране підприємство. 17 грудня 2021 року з ним уклали договір на виконання робіт на п’яти пляжах, зокрема на островах Труханів та Венеціанський. Вже за кілька днів сторони підписали додаткові угоди з порушенням умов договору. 23 грудня був підписаний акт виконаних робіт, а 30 грудня 2021 року підряднику перерахували кошти. Насправді на момент підписання актів роботи фактично не виконувалися», – йдеться в повідомленні.
Більше того, як зазначили в прокуратурі, згідно з Водним кодексом України на Трухановому та Венеціанському острові такі роботи взагалі були не потрібні, але кошти на них були виділені, і в підсумку з бюджету було сплачено 1,7 мільйона гривень.
За інформацією, вказаній на сайті комунального підприємства «Плесо», генеральним директором КП нині є Вячеслав Савицький. Йому інкримінують розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах та службове підроблення, вчинені за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України).
Костянтин МИХАЙЛЕНКО
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
