Депутати визначили, що фінансуватимуть першочергово
Під час сесії Київради часто лунали принципові виступи щодо ключових питань життєдіяльності міста. Зокрема, голова Постійної комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко заявив, що КМДА зірвала графік підготовки бюджету столиці на 2026 рік. За його словами, необхідні документи не були подані завчасно, а засідання інвестиційної комісії так і не відбулося.
Вітренко напередодні сесії у соцмережах публічно пояснив, що саме сталося. За його словами, бюджетна комісія ухвалила рішення про запровадження окремої процедури розгляду міського бюджету та Програми соціально-економічного розвитку. Необхідність цього виникла через те, що Департамент фінансів до 6 вересня не подав прогноз бюджету – документ, від якого залежить формування проєкту головного фінансового плану столиці на 2026 рік.
За словами депутата, ситуацію ускладнює те, що після змін до Бюджетного кодексу запроваджено поняття публічних інвестицій – із вимогами щодо створення інвестиційної ради та місцевої комісії з розподілу таких інвестицій. Наразі ці органи жодного разу не засідали й не здійснювали відповідних дій, попри те, що їхні висновки також повинні враховуватися під час підготовки бюджету.
Щоб уникнути зриву бюджетного процесу на 2026 рік, бюджетна комісія погодила механізм, який дозволяє розглядати бюджет і Програму соціально-економічного розвитку окремо. Це має забезпечити оперативне ухвалення необхідних рішень і дотримання строків, зокрема прийняття бюджету до 25 грудня цього року.
Однак під час вчорашньої сесії депутатська більшість — фракцій «УДАР», «ЄС» та частина інших – відмовилися підтримати запропонований механізм, заявивши, що він нібито суперечить Регламенту.
Серед позитивних рішень сесії – збільшення фінансування допомоги захисникам і захисницям ще на мільярд гривень. Кошти спрямують підрозділам, що обороняють місто від повітряних атак, а також добровольчим формуванням територіальної громади, які теж захищають київське небо.
Депутати фракції «Слуга народу» пропонували збільшити обсяг такої допомоги до трьох мільярдів гривень, оскільки бюджет це дозволяє. Однак міський голова та депутатська більшість підтримали інший підхід.
Київрада виділила майже 120 мільйонів гривень на співфінансування програм придбання житла для військових, ветеранів та їхніх родин, а також інших киян, які перебувають у черзі на покращення житлових умов.
Позитивним рішенням є також запровадження безкоштовного харчування для дітей із багатодітних родин у комунальних дитячих садочках.
Важливо і те, що кияни, які постраждали від російських обстрілів і втратили свої документи, будуть звільнені від сплати міської частини адміністративного збору за їхнє відновлення. Відповідне рішення ще раніше під час свого засідання ухвалила Постійна комісія з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності. До речі, це питання ініціювала і Київська міська військова адміністрація.
Йдеться про оформлення нових паспортів та інших документів у ЦНАПах у випадках, коли люди втратили їх під час прильотів, пожеж чи інших наслідків атак РФ. Це рішення має зменшити фінансове навантаження на постраждалих і допомогти їм швидше відновити необхідні документи.
Внесено зміни до міських цільових програм у сферах охорони здоров’я, молоді та спорту, аби профільні служби могли працювати ефективно й без пауз.
У сесійній залі порушили й питання земельної сфери. Депутат Микола Конопелько звернув увагу, що Постійна комісія з питань архітектури, містобудування та земельних відносин досі працює без голови, через що розгляд земельних питань фактично заблокований. Це може призвести до недоотримання значних надходжень до міського бюджету та вплинути на фінансування програм соціально-економічного розвитку. Зокрема, на цій сесії депутати запланували зміни до бюджету, зокрема перерозподілити 4,2 мільярди гривень на різні статі видатків. «Але ж ці кошти мають бути забезпечені фінансовими надходженнями», – сказав депутат Конопелько. Зрозуміло, що не буде земельних аукціонів – не буде й достатньо грошей у бюджетній скрині.
Депутати підтримали виділення додаткових коштів на відновлення об’єктів міської інфраструктури, пошкоджених ворожими атаками, — близько 79 мільйонів гривень. Відповідні зміни внесено до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024–2026 роки.
Фінансування спрямують на відновлювальні роботи в житлових будинках, зокрема на заміну вікон, дверей, покрівлі та вхідних груп. Капітальні ремонти для усунення пошкоджень проведуть також у закладах освіти, охорони здоров’я та соціального захисту.
Принципову позицію у своєму виступі з цього приводу озвучив очільник фракції «Слуга народу» Андрій Вітренко. Він наголосив, що «сьогодні основним стримувальним чинником у відновленні пошкодженого житла є саме департаменти КМДА, які мали б працювати як годинник, але гальмують процес».
Вітренко навів конкретні приклади. Зокрема, Департамент фінансів має вчасно готувати адресні переліки. Департамент будівництва та житлового забезпечення — контролювати темпи та якість відновлювальних робіт. Є також зауваження до КП «Київекспертиза», через яке проходять усі необхідні експертизи: через нестачу фахівців там виникають затримки. На думку депутата, усе це свідчить про системне затягування процедур і управлінську безвідповідальність.
«Поки департаменти переписують внутрішні інструкції, люди зустрічають зиму під плівкою», – заявив депутат.
Він запропонував на найближчому засіданні Київради заслухати розширений звіт щодо відновлення пошкодженого житла за участю голів РДА, директорів департаментів КМДА та профільних заступників голови КМДА. Під час такого звіту мають бути оприлюднені адресні переліки, визначені чіткі строки виконання робіт для кожного будинку та названі відповідальні посадові особи. Лише так депутати й кияни зможуть побачити реальну картину та зрозуміти, на якому етапі виникають затримки. Реакція міської влади, підкреслив Андрій Вітренко, має полягати не у формальних відписках, а у конкретних термінах і виконаних роботах.
Цікаво, коли Андрій Вітренко звернувся до головуючого на сесії Віталія Кличка із запитанням, чому під час розгляду програм соціально-економічного розвитку в залі відсутні заступники голови КМДА. У відповідь мер заявив: «У залі не вистачить місць, щоб посадити всіх…»
Розгляд окремих питань на сесії затягнувся через їхню складність. Зокрема, значну дискусію викликнула тема погашення боргів Броварського заводу алюмінієвих будівельних конструкцій. Голова ліквідаційної комісії повідомила, що підприємство має заборгованість перед державою, і запропонувала сплатити її коштом міського бюджету. На запитання депутатів про те, яким чином місто зможе повернути ці кошти, прозвучала відповідь, що завод не має ні земельної ділянки, ні майна – фактично лише гербову печатку. За таких умов депутати не підтримали доцільність фінансування збанкрутілого підприємства. А де ж поділося майно? Чому немає земельної ділянки? На цьому акцентувала увагу депутатка Лілія Пашинна, яка запропонувала звернутися до правоохоронних органів із проханням провести перевірку історії «зникнення майна та землі».
Дискусію серед депутатів викликала й ініціатива приєднання медичного коледжу до комунального Університету імені Бориса Грінченка та відкриття на його базі медичного факультету. Андрій Вітренко висловив сумнів у доцільності такого кроку. За його словами, в Києві вже функціонують чотири медичні коледжі, і незрозуміло, яку саме проблему має вирішити подібне реформування. Натомість у столичних лікарнях гостро бракує кадрів, особливо молодшого медичного персоналу, і саме це потребує першочергової уваги. Депутат також зауважив, що створення медичних факультетів відбувається за зовсім іншими процедурами та вимогами, ніж ті, що були представлені.Він запитав, навіщо штучно розширювати Університет Грінченка, який створювався як педагогічний освітянський комунальний заклад? І хоча відповіді представників КМДА не були достатньо аргументованими, Київрада все ж ухвалила рішення про приєднання медичного коледжу до цього вишу.
Богдан ТУР
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
