Столичні екологи намагаються захистити від забудовників природний парк
Київська влада шанує забудовників, а забудовники — дорогу столичну землю. І найчастіше, як показує практика, ті ділянки, що мають статус заповідників, ландшафтних чи рекреаційних зон. Інакше чим пояснити постійні скандали і акції активістів на захист лісо-паркових земель, які розчерком пера київських чиновників передаються під забудову всіляким ЖК і ТЦ. На жаль, не обійшла така доля й Галерний острів. Навколо нього час від часу спалахують судові баталії.
Чому — з’ясовував Kashtan.news.
Острів невдачі
Галерний острів знаходиться в Голосіївському районі столиці, напроти відомої Лисої гори. Він омивається двома затоками —Галерною та Миколайчиком і озером Ерик.
Площа острова — 317 гектарів. Він поєднаний «з материком» перешийком з правим берегом на північному сході, тому може вважатися півостровом. Крім того, острів і суходіл поєднують три дамби. Однією з них Галерний сполучається з житловим масивом Корчувате. Ця дамба має триметрову проїзну частину, нею та далі островом проходить єдина вулиця Галерна.
Частину острова займає база Інституту рибного господарства, стави якого нині занедбані. Є причал, пляж, рятувальна станція. На території налічується кілька озер. Поступово покинуті господарниками землі стрімко почали заростати, перетворюючись на рай дикої природи посеред міста, багатий на рідкісні види флори та фауни.
Хто завів каток забудови
Історія будівельної епопеї на Галерному і майбутніх скандалів навколо цього сягає своїм корінням у 2007 рік, коли першого жовтня Київрада часів «космічного» мера Черновецького ухвалила рішення, яким передала в оренду ТОВ «Галерна затока» 43 гектари в районі Галерної затоки — острів Галерний та частину урочища Покал. Як тоді стверджували, для реконструкції споруд під об’єкти відпочинку та спорту. Водночас землю, надану в оренду, було вилучено із зони зелених насаджень загального користування і віднесено до території громадських будівель та споруд.
Насправді на цих площах забудовник планує звести чотири десятки багатоповерхівок.
Суд ухвалив…
Ледве не відразу після такого рішення депутатського корпусу розпочалися судові тяганини. У жовтні 2008 року Вищий господарський суд України визнав законним договір оренди острівних земель. А вже з травня 2010 року рішення суду набуло чинності, а відповідно у орендаря, ТОВ «Галерна затока», виник обов’язок сплачувати орендну плату.
Але не так сталося, як гадалося. Забудовник не став обтяжувати себе обов’язковими платежами. Як наслідок, за інформацією податкових органів, за 13 останніх років столичний бюджет не отримав від нього майже 200 мільйонів гривень.
Отже в таких діях керівництва ТОВ «Галерна затока» вбачаються ознаки протиправних. У цій ситуації незрозумілим залишається те, чому за всі ці роки КМДА жодного разу не вжила заходів для того, щоб стягнути з орендаря ці гроші. Адже йдеться про колосальну суму. Можливо, відповідь на це запитання полягає в тому, що в кабінетах на Хрещатику, 36 є хтось дуже зацікавлений у тому, щоб пробачити цей борг?
«Лісу орхідей» не буде?
Столичні екологи наприкінці минулого року запропонували замість бетонних хащ створити на Галерному заказник «Ліс орхідей». Цю ідею, до речі, свого часу підтримало Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Департамент захисту довкілля КМДА та кияни, які зібрали під відповідною петицією необхідну кількість голосів. Для цього, як спочатку передбачалося проєктом, 35,5 гектара повинні стати ботанічною пам’яткою природи.
Своєю чергою фахівці міські екологи вважають за доцільне включити до майбутнього заповідника додаткову прилеглу територію, яка насправді є невід’ємною частиною майбутнього парку. Вона б мала включати в себе затоку Миколайчик, парк «Покал» та безпосередньо сам Галерний острів. Загалом це 90 гектарів.
За словами Юрія Бахмата, якій тоді обіймав посаду заступника начальника Управління екології та природних ресурсів КМДА, на цій територіїростуть чотири червонокнижні види рослин. І що цікаво – це орхідеї, які ростуть у листяному лісі. І саме через цей факт виникла ідея назвати ботанічну пам’ятку «Лісом орхідей».
Як наголосив Юрій Бахмат, цей ліс важливий для підтримання гідрологічного режиму навколишніх земель, а також є домівкою для рідкісних тварин. Адже тут гніздиться 19 видів птахів.
Однак проти ідеї створення ботанічного заповідника повстав забудовник, який влаштував цькування як самого проєкту, так і тих, хто його запропонував.
Нині активісти спільно з екологами продовжують відстоювати унікальну територію. Звичайно, в межах чинного правового поля. А тому звернулися за допомогою до поліції, аби правоохоронці розпочали кримінальне провадження з приводу несплати 200 мільйонів гривень орендних нарахувань. Потрібно зазначити, що поліція виявила сумлінність і відкрила кримінальне провадження за фактом шахрайства з боку орендаря.
Поліція помилилася
Прокоментувати перебіг подій щодо правомірності кваліфікації злочину ми попросили київського юриста Станіслава Бориса.
«Як на мене, 190-та стаття тут не зовсім підходить. Тому що тут мають бути в події обов’язкові такі елементи, як зловживання впливом або довірою. Ми розуміємо, що нині там не встановлено подібних обставин. Там є більше елементи службових злочинів. Тобто зловживання владою або службовим становищем, або службова недбалість. Можливо, навіть з боку КМДА і так само з боку компанії, які фактично знали про угоду, але її умови не виконували», — сказав Станіслав Борис.
З досвіду можу сказати, додав він, що поки справа не набуде суспільного резонансу, правоохоронні органи не поспішатимуть розслідувати це кримінальне провадження. І велика вірогідність того, що ця справа буде лежати нерухомим вантажем десь на полицях, щоб у певний момент її могли закрити.
Що потрібно зробити правоохоронцям
За таких обставин, переконаний юрист, необхідно провести прості слідчі дії, які дозволять зрозуміти, чи є в справі дійсно склад злочину та якою має бути його справжня кваліфікація.
Тому що зазвичай, пояснив співрозмовник, правоохоронці вносять попередню кваліфікацію, яка може не підтвердитися в подальшому і бути змінена.
У цьому випадку, впевнений Станіслав Борис, правоохоронцям треба вивчити умови договору, надіслати кілька запитів до КМДА щодо виконання цього договору (у кого він на обліку, хто виконавець, хто безпосередньо виписував, які дії вчиняли для його виконання), провести відповідний обшук у компанії-орендаря, щоб отримати там відповідні документи, якщо шляхом надсилання до неї запитів не можна отримати потрібні результати.
«З боку орендаря тут, швидше за все, має бути ст. 364 (зловживання службовим становищем), а з боку КМДА — ст. 367 (службова недбалість). Оскільки остання мала б відслідковувати виконання умов договору та вживати відповідних дій у разі його невиконання», — припустив юрист.
Проте Станіслав Борис не виключає, що в разі встановлення у межах цього кримінального провадження якихось домовленостей між орендарями та посадовцями КМДА, все може кардинально змінитися щодо кваліфікації злочину.
Тож, цікаво, чи буде поставлено в цій історії логічну крапку, чи справа перетвориться на чергову юридичну мильну бульбашку у виконанні наших правоохоронців.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
