У Києві фіговими листками закрито сотні стародавніх будівель, які виглядають непривабливо, є аварійними, зазнають подальшої руйнації і мають бути або знесені або відреставровані
Цю нерухомість, серед якої є пам’ятки архітектури, таким чином маскують від небайдужих киян, захисників історичної спадщини, громадських активістів – щоб не мозолила очі.
За фіговими листками з будівлями можна робити все, що заманеться їх власникам. Скажімо, надбудувати додаткові поверхи, докорінно змінити зовнішній вигляд. А буває, що за ширмою з часом «виростають» багатоповерхівки, офісні центри.
Є факти, коли до подібних споруд, схоже, не доходять руки міської влади і про них ніби забувають на роки. Зате вкладають великі кошти у закупівлю фігових листків, як це сталося, наприклад, на Подолі. Тут замість реставрації пам’ятку архітектури завісили найдорожчим в Україні банером, розповів Дмитро Перов, який бореться за збереження древнього Києва.
Йдеться про садибу та флігель 1830-х років, які колись належали ювеліру козацько-міщанського походження Федору Коробці. У білій будівлі, що на розі вулиць Борисоглібська і Петра Сагайдачного, тривалий час знаходився військкомат, який згодом закрили, а майно в 2010-х роках приватизувала сімʼя Януковича. У жовтні 2023-го через «Прозоро» оголосили тендер на купівлю ширми для цієї нерухомості. Загальний кошторис становив майже 379 тисяч 500 гривень. Отже, завісити банером приватну будівлю місто може, а бодай косметично відремонтувати – ні, робить висновок Дмитро Перов.
А хто ж власник будинку за найдорожчою шторою? Як пише hmarochos.kiev.ua,
«у 2005 році луганська компанія «Аквадон» отримала від Київради дозвіл на реконструкцію будівлі, яка належала територіальній громаді. У 2009 році будівлю було передано «Аквадону» в приватну власність.
У 2012 році садиба отримала статус памʼятки архітектури національного значення. Тоді ж фірма «Аквадон» уклала договір з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА і зобов’язалася провести відновлювальні роботи. Протягом тривалого часу роботи так і не розпочалися, а власник просто завісив будівлю банером».
А потім була судова тяжба між Київрадою та «Аквадоном» щодо долі цієї нерухомості. У 2018 році Феміда дійшла висновку, що фірма має повернути місту будинки на вулиці Петра Сагайдачного, 20/2. З тих пір минуло п’ять років, дім не відреставровано, натомість прикрито фіговим листком.
За подібними банерами ховаються і знакові будівлі, як на Хрещатику, 40/1. Тут розміщувався Центральний гастроном. Історія споруди сягає 1874 року, коли вона була зведена коштом французького підприємця Жана-Батиста Кане.
Перед початком Другої світової війни магазин мав статус гастронома-універмага. Початок 21-го століття став нещасливим для Центрального гастронома – у 2000 роках його закрили та завісили величезним банером. 2007 року фірма «АБ Інвестиції і розвиток» виступила замовником будівництва 10-поверхового торговельно-офісного комплексу в рамках реставрації Центрального гастронома.
А 20 червня 2017-го будівлю охопив великий вогонь – згоріли будматеріали, перегородки та перекриття між другим і третім поверхами, дах. Власника зобов’язали своїм коштом відновити історичну пам’ятку.
Між іншим, відразу після цієї надзвичайної події на брифінгу перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс заявив: міський голова Віталій Кличко вважає, що пам’ятки архітектури – це культурна спадщина міста і киян, яка повинна бути збережена.
Як не підтримати в цьому мера?! Але де результати? За десять років, з 2007 до 2017-го, будинок так і не змогли відреставрувати. Дочекалися пожежі.
Що спостерігаємо сьогодні на Хрещатику, 40/1? На фасаді усе ще висить великий банер. Фіговий листок уже 23 роки закриває стародавню двоповерхівку, яку кияни за традицією називають Центральним гастрономом. І це у столиці, біля Київради та міської держадміністрації.
Редакція сайту Kashtan NEWS надіслала інформаційний запит до КМДА, у якому поставила низку запитань. Зокрема, коли буде відновлено цю будівлю, чи затверджено проєкт реставрації відповідними міськими структурами? Чи належним чином власник будівлі виконує свої зобов’язання щодо відновлення (якщо – ні, то які конкретно заходи в межах закону вживає влада, щоб повернути будівлю місту)?
Ми одержали офіційну відповідь, у якій йдеться про те, що у 2007 році між власником – ТОВ «АБ Інвестиції та розвиток» та Головним управлінням охорони культурної спадщини укладено охоронний договір. Ця фірма узяла на себе низку зобов’язань, зокрема щодо утримання пам’ятки в належному санітарному, протипожежному і технічному стані, проведення реставраційних, ремонтних та інших робіт, відповідно до науково-проєктної документації.
У цьому листі редакції також повідомляють, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА у 2018 році погодив реставраційну частину проєкту першочергових протиаварійних робіт за умови дотримання вимог чинного законодавства. Розробником зазначеного проєкту є ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Ю. Лосицький».
На інші журналістські питання міськдержадміністрація пообіцяла надати відповіді додатково, згодом. Отже, чекаємо.
Іншим знаковим будинком за ширмою є двоповерховий історичний будинок у п’ятдесяти метрах від заповідної зони Софійського собору (вулиця Софійська, 20/21). Збудований у 1869 – 1870 роках. Є дані, що 22 січня 1918 року Михайло Грушевський з тутешнього балкона виголошував промову про незалежність України. І що бачимо сьогодні? Фасад уже кілька років закрито матеріалом, на якому зображено контури гарної двоповерхівки. Типове окозамилювання. Дім зазнає руйнації, влітку тут ночують безхатьки.
Цілком може статися так, що одного дня фіговий листок зникне і кияни побачать… чергову висотку в центрі столиці. Принаймні про те, що на цій ділянці хочуть звести десятиповерхівку, розповідає сайт tvoemisto.tv.
Які ж процеси відбуваються за ширмою цієї споруди? А вони вельми цікаві. За інформацією сайту tvoemisto.tv,
«28 серпня 2008-го рішенням Київської міської ради земельна ділянка будівлі передана в оренду на 5 років ТОВ «Курдонер» для реконструкції, будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного комплексу. Договір оренди земельної ділянки між КМДА та ТОВ «Курдонер» не укладався».
За даними журналістів, «з початку 2017 року будівельні роботи із реконструкції будинку не проводились». А згодом громадськість дізналася, що є новий проєкт будівлі, за яким історичний будинок повністю знищується. Замість нього споруджується десятиповерхівка з трирівневим підземним паркінгом. Ось вам і відповідь на запитання, навіщо місту потрібні ширми.
Також традиційно за подібними банерами спалахують пожежі. Це сталося і на Софійській у лютому 2018-го.
«У вересні 2019-го з’ясовується, що кадастровий номер земельної ділянки відсутній. Ділянка знаходиться у комунальній власності, але право комунальної власності не зареєстровано», – читаємо в ЗМІ. Отже, ще одна загадка за ширмою.
Не можемо не сказати і про давнішню нежитлову двоповерхівку в Шевченківському районі, на вулиці Січових Стрільців, 91. Колись тут на початку 1990-х розміщувалася податкова інспекція. Вже багато років будинок не реставрують. Він декілька разів горів. Нині він за металевим парканом, схований за ширмою. Немає ні інформаційної таблички, коли дім планують відреставрувати, ні даних про власника будівлі. Також типово. Громада не повинна знати, що відбувається за ширмою, хто є власником?
Що пише Вікіпедія про цю історичну нерухомість? Дім побудований у 1902 році. Двоповерховий, у цегляному стилі, декорований візерунком цегляної кладки. Тут розташовувалися дільнична канцелярія, казенна квартира поліцейського пристава. З боку головного фасаду розташовувалися казарми городових та їдальня. З боку другорядної вулиці розміщувалися камери попереднього утримання арештантів, приміщення архіву. Поліцейським відділком цей будинок був як до революції 1917 року, так і після. Радянська міліція виїхала з нього в 1958 році. За часів Незалежності будинок часто перепродавали. Станом на 2021 рік будинок стоїть закинутий…
На жаль, «йде руйнація історичного, архітектурного обличчя Києва», вважає професор Київського національного університету будівництва і архітектури Олександр Кащенко.
Такої ж думки дотримуються і чимало інших фахівців. Наприклад, віце-президент Національної спілки архітекторів України, доктор архітектури Олена Олійник, пише, що
«вся територія великого міста (Києва – ред.) являє собою комплексну археологічну пам’ятку, значення якої для історії давнього населення України і сучасної світової цивілізації важко переоцінити…»
На її думку, «категорично недопустиме нове будівництво, яке суперечить за масштабом і висотою існуючій забудові. Крім того, на території пам’ятки нове будівництво, не повязане з регенерацією, реставрацією, взагалі заборонене».
Ми ж наголосимо, що більшість об’єктів за ширмою – історичні пам’ятки. Їх тишком-нишком зносять або ж «реставрують» так, що постає висотний офісний центр. Міська влада часто не зупиняє це, чомусь забуваючи, що нове будівництво має бути підпорядковано пам’яткоохоронним вимогам.
Доки ж ховатимуть історичні будівлі за ганебними ширмами?
Богдан ТУР
